Дорожная карта Чернигова

Как намерены решать проблемы с дорогами и тротуарами кандидаты в депутаты Черниговского городского совета.

Чем ближе местные выборы, тем актуальнее говорить об ответственности. Причем не только об ответственности кандидатов перед избирателями, но и ответственности избирателей перед самими собой и всем обществом в целом: за кого проголосуем, того и получим во власти.

А учитывая процессы децентрализации, местные органы самоуправления вот-вот получат широкий перечень инструментов для того, чтобы улучшить (смеем надеяться, что про «ухудшить» речи быть не может) ситуацию в Чернигове.

Именно поэтому нынешние выборы крайне важны. Именно поэтому, как никогда, необходимо забыть об обещаниях в стиле «дать всем всего» (всего на всех не хватит, потому что «всего» – мало, а «всех» – много) и сосредоточиться на конкретных проблемах: на «убитом тротуаре», на перелатанной по надцать раз дороге, на парковках на газонах и тротуарах...

Вот только почему-то чаще всего те, кто видит себя будущим мэром и депутатами горсовета, предпочитают обходить стороной, собирая урожай симпатий избирателей на клондайках – коммунальных тарифах, антитеррористической операции и других темах, которые действительно волнуют народ.

Увы, но местная власть на решение данных проблем никоим образом повлиять не может. Зато очень даже может сделать так, чтобы дороги и тротуары Чернигова не приходилось сравнивать с полосами препятствий.

Именно с целью сфокусировать кандидатов на реальных механизмах решения проблем, а не приятных слуху избирателя обещаниях редакция «Семи дней» при поддержке Фонда развития СМИ посольства США в Украине накануне выборов реализует проект «Местные выборы. Общество и СМИ формируют эффективную власть».

Дорожная карта Чернигова (фото) - фото 1

Для этого мы приглашаем на круглые столы представителей наиболее рейтинговых партий и предлагаем им представить себя уже с властными полномочиями и конкретными проблемами – как, за счет чего и в каком порядке они будут решать вопросы, волнующие черниговцев.

Первые два мероприятия были посвящены темам общественного транспорта и уличного пространства. Теперь пришло время поговорить о состоянии черниговских дорог и тротуаров.

Ударим по бездорожью

Всевозможные шутки-вариации на тему двух главных бед уже набили оскомину. Но тема не перестает быть актуальной. Мы поговорили о второй беде с теми, кто никоим образом не имеет отношения к беде первой.

Почему дороги? А просто потому, что обойти этот вопрос невозможно было даже при большом желании. Ведь, когда мы с помощью Полесского фонда международных и региональных исследований изучали мнения черниговцев насчет проблем города, которые необходимо решать в первую очередь, лидером стали именно дороги.

И не просто лидером, а с огромным отрывом. Спасать дороги требуют 38,8% опрошенных жителей Чернигова. Для сравнения: 2-е место в рейтинге самых актуальных проблем заняло освещение улиц с долей в 11,1%. Или вот другая сторона этой же медали: только 1,9% опрошенных считают, что власть справляется с ремонтом дорог.

В тему для обсуждения мы также добавили проблему с тротуарами (8,2% недовольных –5-е место) и нехватку парковок (5,3%).

Новый рисунок

В общем, избежать этой темы людям, которые намерены бороться за власть, никак нельзя. И если перед ближайшими выборами избиратели будут руководствоваться словами кандидатов, то после 25 октября новым чиновникам придется отвечать делами.

Тем более что разговоры о будто бы новых выборах в местные органы самоуправления уже через два года – возникли не на пустом месте. А это значит: спокойно просидеть в креслах 4,5 года не получится – спрос может настать раньше.

А пока – читайте и делайте выводы.

Ликбез
Накануне выборов редакция «Семи дней» запустила проект под названием «Местные выборы. Общество и СМИ формируют эффективную власть». Его суть заключается в том, чтобы создать на страницах издания медиаплощадку, которая поможет избирателям понять взгляды политических партий и кандидатов на места во власти, узнать, как те видят пути решения ключевых проблем города.

В рамках проекта мы проводим серию круглых столов, посвященных различным вопросам, которые черниговцы в результате проведенного опроса называют наиболее острыми и тормозящими развитие Чернигова:
«Общественный транспорт и сопутствующая инфраструктура» (18 сентября);
«Уличное пространство и комфорт жителей» (25 сентября);
• «Состояние дорог и тротуаров в Чернигове» (2 октября);
• «Качество медицинского обслуживания, доступность медуслуг» (9 октября);
• «Экономическое развитие города: современное состояние и приоритеты (16 октября).

По итогам проведения круглых столов в газете «Семь дней» и на сайтах 0462.ua и gorod.cn.ua мероприятие подробно освещается, что позволит читателям определиться со своим выбором – не исходя из принципа «нравится/не нравится», а основываясь на программных позициях политиков.

Ведь настоящие программы избиратели читают крайне редко, да и чаще всего они похожи одна на другую и перенасыщены лозунгами, а не конкретными механизмами исправления ситуации.

Насколько это возможно, мы вытащим на суд избирателя именно конкретику. Сегодня – по вопросу, как отремонтировать дороги и тротуары, – третьей теме в нашем списке. А к следующему выходу газеты ждите очередное 8-страничное приложение, посвященное теме медицинских услуг – проблеме, которая касается каждого.

Проблема №3

Статистику часто обвиняют в манипулировании общественным мнением, но когда речь идет о «прямых, как доска» числовых данных, без процентов и средних показателей, то спорить с цифрами бессмысленно. А цифры эти утверждают, что:

- вследствие плохого качества дорог за первое полугодие 2013 года, по официальным данным МВД, в Украине произошло 274 ДТП, а в 63 из них были погибшие или пострадавшие;

- в первом полугодии 2014 года сотрудники ГАИ уже насчитали 10 смертей и 88 травмированных участников ДТП, которые произошли из-за разбитого дорожного покрытия;

- по итогам первого полугодия 2015 года, по данным ГАИ, в семи областях Украины зафиксирован резкий рост аварий именно по критерию «плохое состояние дороги»: в Винницкой, Запорожской, Ровенской, Харьковской, Хмельницкой, Херсонской и Черниговской областях по этой причине погибло 17 человек и травмировано 58.

То есть проблема некачественного дорожно-асфальтного покрытия – это вопрос не только эстетики и материального ущерба автовладельцев («убитая подвеска») и пешеходов (отломанные каблуки). Это в первую очередь вопрос безопасности.

В черте города, разумеется, аварий из-за некачественных дорог не так уж и много, но даже одного трагического случая должно бы хватить, чтобы взяться за ремонт с полной ответственностью.

Дороги

Увы, но говорить о хорошем качестве дорог в Чернигове нельзя. Например, по данным портала navizor.com,в рейтинге областных центров Украины с наихудшим качеством дорог Чернигов занял 14-е место из 24 городов.

Информацию эксперты собирали с помощью независимых оценок автомобилистов и активистов. В итоге подсчитали: в Чернигове почти четверть дорог находится в критическом состоянии. Для сравнения: в лучших с точки зрения качества дорог городах этот показатель в 2–3 раза ниже.

В Ровно – 8% дорог требуют ремонта, в Симферополе – 10%, в Виннице – 13%. С другой стороны, есть Черкассы, где ямы испортили едва ли не половину улиц. Но мы же хотим равняться на лучших?

Тот же navizor.com, на основании отзывов автомобилистов, определил: в рейтинге самых плохих черниговских дорог нет главных магистралей. В то же время три из топ-5 самых «убитых улиц» – вовсе не на окраине и весьма активно эксплуатируются водителями.

Вот как выглядит рейтинг самых плохих дорог в Чернигове:

1. ул. Чернышевского
2. ул. 1-й Гвардейской Армии
3. ул. Ревуцкого
4. ул. Коминтерна
5. ул. Александра Молодчего
6. ул. Подвойского
7. ул. Ломоносова

Тротуары

Вторая составляющая проблемы – тротуары. Два года назад известные черниговские дамы (журналистки, бизнес-леди) с целью привлечения внимания сначала высадили в ямах на пешеходной части улицы Щорса цветы.

Позже та же инициативная группа с риском для собственного здоровья устроила «забег на шпильках» по пересеченной местности – по разбитым тротуарам – и дефиле перед горсоветом в калошах и валенках, как наиболее безопасной обуви для черниговских пешеходов.

Действия такие акции на чиновников не возымели – ремонтируются лишь небольшие отрезки в самом центре города, где с прицелом на выборы вместо уничтоженного асфальтного покрытия укладывается тротуарная плитка.

Отдельные исключения – обустройство тротуара возле кукольного театра на проспекте Победы и детской поликлиники на улице Рокоссовского.

Ремонт тротуаров1

Парковки

Третья дорожная проблема – парковки. Их катастрофическая нехватка приводит к тому, что в центре города автомобили на газонах и тротуарах возмущают прохожих уже крайне редко.

В спальных районах – другая напасть. Там машины уничтожили зеленые зоны, превратив в парковки все, что не занято под детские площадки.

Похоже, что наиболее радикальные борцы за дворовое пространство мириться с таким положением вещей не желают. В этом году уже было зафиксировано с полдесятка ночных поджогов автомобилей, припаркованных во дворах. Ходят слухи и о нескольких поцарапанных кузовах...

Пока власти игнорируют проблему, обычные горожане берут инициативу в свои руки, обращаясь к незаконным методам сопротивления.

Как полосы препятствий превратить в дороги и тротуары?

Поделиться своим видением того, с какой стороны подойти к решению проблем дорожного покрытия в Чернигове, согласились пять представителей политических партий, кандидаты от которых баллотируются в Черниговский городской совет.

Качественные дороги – удовольствие не из дешевых. Но тема слишком важна, чтобы списать все на дефицит бюджета и опустить руки, рассчитывая на прилет инопланетян (читай – подачку из госбюджета) и исправление ситуации.

Как неоднократно звучало на проводимых нами круглых столах, «неразрешимых проблем нет – есть нежелание (или неумение) властей решать проблему».

Весной этого года в Укравтодоре озвучили стоимость дорожных работ. По данным дорожников, ориентировочная нормативная стоимость строительства километра автомобильной дороги 1-й категории составляет от 70 млн до 100 млн грн, реконструкции – 40-80 млн грн, капитального ремонта – 20-30 млн грн, текущего среднего ремонта – 8-12 млн грн.

Если говорить о дорогах 3-й категории (по одной полосе в каждом направлении), которых в Украине (и в Чернигове, в частности) большинство, то цифры следует делить на 4.

И это нам еще повезло. По данным Государственного дорожного научно-исследовательского института имени М. П. Шульгина, строить дороги в Украине значительно дешевле, чем в ведущих странах мира.

К примеру, в США строительство километра автомобильной дороги 1-й категории стоит $10 млн, в Канаде - $11 млн, а в странах Европы - от $10,5 до $14,5.
Разумеется, что сумма даже в пределах одного компактного областного центра на севере Украины получается фантастическая.

- В условиях дефицита средств наиболее эффективным и экономически выгодным считается текущий средний ремонт. Он позволяет избавиться от основных дефектов покрытия на длительный период, - заявил глава Государственного агентства автомобильных дорог Украины Сергей Подгайный.

Для Чернигова это означает ямочный ремонт. О масштабных проектах типа строительства дороги на Шерстянку с улицы Щорса, рядом с рынком «Висла» (пару лет назад стоимость проекта оценивалась в 20 млн грн), пробивки улицы Любечской к проспекту Победы и соединение «малого проспекта Победы» с районом Пять углов говорить в таких условиях не приходится.

Зато есть о чем говорить на более реальном уровне. И мы попытались узнать у кандидатов на попадание в местную власть, как и за счет чего они планируют взяться за проблему дорог, тротуаров, внутридомовых проездов и парковок.

Наши спикеры

Екатерина Данькова («ДемАльянс»), временно безработная.

Родилась 27 апреля 1988 г. в Чернигове.
Образование – высшее: Одесская национальная юридическая академия (2010).
2010–2011 гг. – помощник адвоката.
2012 г. – юрисконсульт ОАО «Базис».
2012–2014 гг. – помощник адвоката Черниговской областной коллегии адвокатов.
С 2013 г. – председатель городской организации партии «ДемАльнс».

Владимир Зуб («Самопоміч»), начальник управления здравоохранения Львовского городского совета.

Родился 12 апреля 1967 г. в поселке Таврия (Казахстан).
Образование – высшее: Львовский государственный медицинский институт (1992).
1988 г. – санитар Черниговской станции скорой помощи.
1992 г. – врач Черниговской городской больницы № 2.
1992–1994 гг. – ординатор ЛГМУ.
1995–1996 гг. – врач-хирург Черниговской городской больницы № 2.
1996–1998 гг. – аспирант ЛГМУ.
1999–2001 гг. – врач-хирург Черниговской областной больницы.
2001–2006 гг. – заместитель главврача Черниговской областной больницы.
С 2006 г. – начальник управления здравоохранения, заместитель директора департамента гуманитарной политики Львовского городского совета.

Андрей Дериземля («Блок Петра Порошенко»), спортивный инструктор СК Национальной гвардии Украины.

Родился 18 августа 1977 г. в поселке Жовтневое (Сумская область).
Образование – высшее: Черниговский педагогический университет (1999), Национальная академия внутренних дел Украины (2006).
С 1996 г. - член национальной сборной Украины по биатлону:
- дважды бронзовый призер чемпионатов мира (2007, 2011);
- трехкратный чемпион Европы (2002, 2003, 2005);
- 11-кратный победитель и призер этапов Кубка мира (1999–2013);
- участник пяти зимних Олимпиад (1998–2014, наивысшее место – 5-е).
Основатель центра поддержки армии, кандидат в народные депутаты (2014).

Алексей Демьяненко («Оппозиционный блок»), советник председателя правления Черниговского облпотребсоюза.

Родился 22 марта 1982 г. в Чернигове.
Образование – высшее: Черниговский педагогический университет (2004).
2004–2007 гг. – журналист телерадиокомпаний «Новый Чернигов» и «Терра».
2005–2006 гг. – глава секретариата областной ОО «ОПОРА».
2007–2012 гг. – помощник-консультант народного депутата Украины.
2006–2013 гг.– заместитель председателя ЧМОО «Образовательный центр «Инициатива».

Роман Семешко («УКРОП»), исполнительный директор Ассоциации по управлению аудиовизуальными правами «АРМА-Украина».

Родился 21 июня 1976 г. в селе Кленовое Харьковской области.
Образование – высшее: Харьковская национальная академия им. Ярослава Мудрого (2000), Одесская национальная юридическая академия (2010).
1998–2002 гг. – ведущий специалист – юрисконсульт и руководитель юридической службы управления образования и науки Черниговской облгосадминистрации.
2002–2011 гг. – руководитель представительства Государственного департамента интеллектуальной собственности в Черниговской и Сумской областях.
2015 г. – доверенное лицо кандидата в народные депутаты Геннадия Корбана.

Возьмемся дружно за дороги

Вопрос о том, необходимы ли вливания в ремонт дорог, тротуаров и внутридворовых проездов, не стоит. С этим согласны все, кто хотя бы раз проехал не только по центральным магистралям города, завернул во двор спального района или прошел по тротуарам. Другой вопрос –с чего именно начинать и где брать деньги? На этот счет есть разные ответы, каждый из которых имеет право на существование.

Катерина Данькова:
– «Демократичний альянс» ще 2011 року боровся за підвищення якості доріг у Чернігові. Ми прийшли до висновку, що причин поганого стану покриття доріг, тротуарів та проїздів – три.

Це корупція у сфері ЖКГ, відсутність конкуренції через монополію одного комунального підприємства та непрозорість замовлення послуг.

Стосовно корупції: ми надіслали запит на міську раду щодо інформації про види ремонтів міських доріг, які проводились у 2014–2015 роках. Відповідь нас вразила.

Наприклад, якщо порівнювати проведення поточного ремонту КП «Деснянське» і ЖЕК-13, то ремонт для першого підприємства за 1м2 коштував 227 гривень, а для другого – 189 гривень. Обсяги майже ідентичні, але чомусь КП «Деснянське» переплатило за квадратний метр 30 гривень.

Також, порівнюючи витрати на поточний і капітальний ремонт, можна побачити, що майже по всіх підприємствах (КП «Деснянське», КП «Новозаводське», КП «ЖЕК-10», КП «ЖЕК-13»), які виступають замовниками цих робіт, поточний ремонт виходить набагато дорожчим, ніж капітальний.

Тому вважаємо, що одним із вирішень проблеми якості доріг є відмова від ямкового ремонту і надання пріоритету капітальному, бо він набагато дешевший.

Набагато – це наскільки?

Катерина Данькова:
– Наприклад, КП «Деснянське»: поточний ремонт за 1м2 виходить 227 гривень, а капітальний – 214 гривень. Якщо це великі обсяги, то набігає велика сума.

Щодо відсутності конкуренції, то у нас єдиним виконавцем послуги постійно виступає КП «Шляхобудівельне підприємство».

Якщо у нас буде не монополія, а конкурентне середовище, буде боротьба за якість і ціну. Може, тоді виконавець послуг більш відповідально ставитиметься до роботи.

А зараз у нас гарантія ремонту доріг усього один рік. Це вказано в усіх договорах. Позиція «ДемАльянсу»: гарантія повинна бути не менше ніж три роки.

Новый рисунок (3)

Тобто перше рішення: прозоре виділення всіх коштів. Потрібно зробити публічною інформацію щодо акта надання робіт і т. д. Друге рішення: пріоритетом стає капітальний ремонт, а гарантія на поточний – три роки.

Андрій Дериземля:
– Я погоджуюся із запитом мешканців нашого міста, що проблема доріг – дійсно одна з основних. Що треба робити – є багато думок. Але потрібно в першу чергу провести аудит тих підприємств, які виконують замовлення: яка в них техніка? скільки обслуговує? яка кількість робіт?.. Без аудиту не потрібно нічого починати робити.

Згоден щодо прозорості та контролю над виділеними коштами, бо зараз вони незрозумілі для пересічного мешканця. До того ж потрібно провести і виявити ділянки доріг прибудинкових проїздів (у нас їх, на жаль, дуже багато), які в першу чергу потребують ремонту. Ось ці фото зроблені в центрі, на проспекті Перемоги (демонстрирует фотографии с разбитыми тротуарами)...

Володимир Зуб:
Де б ви не зробили, ми такі дороги побачимо…

Андрій Дериземля:
– І обов’язково, коли будувати нові дороги європейської якості, потрібно передбачити велодоріжки, щоб цей вид транспорту був популярний і для туристів і для мешканців нашого міста. Крім того, потрібно звертати увагу і на пішоходів. На їхню безпеку.

На мій погляд, на наш погляд, потрібно все ж таки робити якісні дороги, це зрозуміло. Але ще потрібно звертати увагу на комфортне пересування мешканців, тобто пішоходів. Потрібно додати пішохідних переходів, на деяких ділянках встановлювати світлофори...

Ви дуже багато наговорили зараз. За який кошт це робити?

Андрій Дериземля:
– Для цього потрібно наповнювати місцевий бюджет, а вже з місцевого бюджету прозоро розподіляти кошти на ремонт та будівництво доріг. Ніякий інвестор не прийде будувати в нас дороги. Це пробували зробити у Львові, якщо я не помиляюсь. Але єдиний інтерес для інвестора – це платна дорога.

Володимир Зуб:
Я можу довго розказувати про місто Львів...

Андрій Дериземля:
– До того ж є ще одна проблема, яка не потребує великих вкладень. Це колодязні люки, які або виступають у нас на 10–15 см, або втоплені. Коли потрапляєш у цю яму, то колеса відлітають у машини.

А конкретні цифри я зараз не готовий назвати, оскільки необхідно робити аудит, подивитись, в якому стані це все господарство, скільки проблемних ділянок. А так просто сказати, що потрібна така ось цифра… Це буде неправильно.

Алексей Демьяненко:
– В Чернигове, кстати, не самые плохие дороги в Украине. В рейтинге дорог Чернигов занял 14-е место. Намного хуже ситуация в Черкассах, Полтаве, Тернополе, Ужгороде, Днепропетровске, Херсоне, Запорожье, Хмельницком, Сумах, Николаеве...

И когда из Черниговской области мы выезжаем, то понимаем, что у нас дороги чуть ли не идеальные. У нас можно ехать по городу на некоторых участках со скоростью 60–70 км/час, а там по трассе нужно ехать 30–40 км/час и не попасть в яму.

Соглашусь относительно того, что нет необходимости в ямочном ремонте. На сегодня актуальная цена такого ремонта – от 320 до 330 грн/м2. В то же время капитальный ремонт – 279–286 грн/м2.

Поэтому необходимо, возможно это не перспектива одного года, отказаться от ямочного ремонта дорог и использовать его только там, где это критически необходимо.

Что касается гарантии, то она предусмотрена на капитальный ремонт – 10 лет, а на ямочный ремонт дорог в некоторых городах вообще нет гарантии. Потому что наша яма до сих пор, может, и держится, а то, что вокруг ямы, начало разваливаться.

И когда мы говорим о децентрализации, которая так или иначе, надеюсь, наступит, то часть денег, которые мы раньше отдавали в Киев, останется на месте. Сумма значительно возрастет.

Поэтому наш план таков. В городе насчитывается около 360 км дорог, большая часть из них – магистральные, такие как проспекты Победы, Мира, улица Щорса, связывающие запад, центр, юг и восток.

Ну и, соответственно, те транспортные развязки, которые используют пересекающие город люди из Белоруссии, других государств, городов, областей. Поэтому необходимо первым делом начать капитальный ремонт этих дорог – узловых развязок с наибольшим потоком машин.

Необходимо проанализировать количество машин, проезжающих по всем видам дорог, определить наиболее популярные дороги в Чернигове. И после этого сделать аудит этих дорог. Не предприятия, а дорожного покрытия, магистралей. Разбить его на пять лет, чтобы за это время его сделать.

И потом по 10% каждый год… Если мы будет каждый год 10% центральных магистралей... по нашим подсчетам, за три-четыре года их можно будет закрыть. После этого перейти на дороги с наименьшим потоком транспорта и, соответственно, в течение 10 лет можно обновить все дороги Чернигова.

Что касается коммунального предприятия, которое считают монополистом… Да, оно сейчас монополист, но просто так списывать его с карты Чернигова преждевременно. Никто к нам не придет из других городов делать ямковый ремонт дорог по 200 кв. м.или даже 2000.

Роман Семешко:
– В «Укропа» була можливість три місяці безпосередньо брати участь у Чернігові в ямковому ремонті й асфальтуванні. Я знаю вартість цього ремонту, яким чином і чому він робиться комунальними службами.

Проблема не в дорогах. Проблема перш за все – це корупція і монополія, яка зараз існує на даний вид діяльності. І 300 гривень може бути як забагато, так і замало. Оскільки якщо взяти стандарти, то цей ремонт може коштувати і 400 гривень і більше.

Інша справа, чому один рік закладається. Щоб знову ті 287 гривень використовувати на ремонт тієї ж ділянки. Це неправильно. Якщо в Білорусі 10 років відводиться як гарантія на капітальний ремонт доріг, то в нас його немає. І ямковий ремонт за рік не витримує.

Ми, наприклад, робили за 300 гривень ямковий і три роки давали, але, на жаль, місцева влада нашу гарантію не сприйняла, щоб взяти на баланс наші ремонти.

Насправді в місті немає цільової програми, і прибудинкова територія вже більше 20 років не ремонтувалась. Там величезні ями. І самі мешканці говорять, що якщо дороги ремонтують, то у дворах цього ніколи не робили.

Якщо взяти проблему корупції і її подолання, то не треба навіть брати кошти десь іззовні.

Досить простий приклад: Шляхобудівельне підприємство. От казали про люки, які провалюються. Згідно з прайсом, який вони не показують, відбудова такого люку коштує 3100 гривень за один люк.

У нас є підприємство в Чернігові, яке готове робити ту ж роботу за 900 гривень з такою ж гарантією, – 2 тисячі гривень на одному люці! Тобто правильний перерозподіл коштів врятує ситуацію.

Не треба давати в одні руки виконання робіт, треба розвивати конкуренцію на цьому ринку. Тоді буде краща і якість, і більші можливості вибирати підрядника, і в нього буде більше юридичної відповідальності.

Новый рисунок (2)

Треба робити аудит доріг, щоб з’ясувати, скільки нам треба відремонтувати і які дороги. Треба й робити аудит підприємств, бо у нас дуже багато комунальних підприємств дублюють функції один одного.

І щодо безпеки. Візьміть навіть те, що виключають світлофори. Люди повертаються з робіт, а машини їх збивають. Недавно (я був сам особисто свідком) на вул. 1 Травня, біля «Екомаркету», на переході машини просто не бачать пішоходів, які переходять дорогу на блимаючий світлофор. Таж сама зебра, якщо вона зроблена за правилами, дасть можливість водіям побачити перехід.

Тобто ви пропонуєте, щоб світлофори в нас працювали в цілодобовому режимі?

Роман Семешко:
– Це досить дорого, але переходи хоча б мають бути облаштовані всюди, починаючи від кожної зупинки. До речі, коли говорять, що треба, щоб хтось у нас малював пішоходні переходи... Останній тендер у нас виграла фірма з Броварів. Ми намалювали на зупинці «Пархоменка» у два рази дешевше, ніж ця броварська фірма.

То навіщо витрачати кошти місцевої громади, щоб платити цій фірмі? Повинен бути чіткий контроль над витрачанням коштів і діяльністю комунальних підприємств.

Володимир Зуб:
– Магістральні дороги в Чернігові не найгірші. Тому з точки зору політичної партії «Самопоміч» капітальний ремонт магістральних доріг сьогодні не є першочерговою задачею. Тому що насправді це дуже дорого, це фантастично дорого. Ми не можемо сьогодні собі дозволити робити це за кошти міського бюджету.

А от щодо квартальних і міжбудинкових доріг – це дійсно катастрофа. Я продивився бюджети останніх років, скільки виділяється на поточний ремонт цих доріг... Але вони все одно лишаються невідремонтованими. Ця проблема існує і потребує занесення в розряд першочергових.

Я, як мешканець Чернігова, котрий щороку декілька разів буває в місті, проходжу по своєму двору, бачу величезну яму, яку з року в рік ніхто не ремонтує. І задаю логічне запитання: а чому цю дорогу не ремонтують?

Також я хотів би погодитися щодо безпеки. Розміток нема, зебри, пішохідні переходи, нормально не маркуються. А там, де маркується, це робиться неправильно. Прикладом неадекватної роботи наших відповідних служб є перехід біля облдержадміністрації на Алею Героїв. Ця пішохідна зебра виводить нас прямо на газон. Логіки немає.

Як би дорого не коштував той світлофор, людське життя коштує дорожче. Тому якщо треба продовжити термін роботи світлофорів, то його треба подовжити з точки зору безпеки людей. І це робиться зрештою для людей. Тому – пішохідні переходи, маркування доріг, адекватна робота світлофорів.

Треба зробити як елемент електронного самоврядування. І треба ставити цю задачу вже сьогодні: карту міста з детальним планом території і розподілом грошей з міського бюджету, які виділяються.

Бо якщо начальник живе от тут, то дорогу ремонтують щороку, а якщо не тут, то її не ремонтують. Потрібен пропорційний розподіл між мікрорайонами, між комунальними підприємствами, щоб люди розуміли, в яку черговість і як розподіляються ці гроші.

Ми у Львові багато доріг зробили за кошти ЄБРР. Але щоб ЄБРР дало кошти, потрібно продемонструвати власну роботу, зробити перші ремонти за кошти міського бюджету.

У Львові були набагато гірші дороги, ніж сьогодні в Чернігові, але коли ми показали, що можемо, коли реалізували кілька власних проектів, тоді прийшла довіра – і нам почали давати кредити під невеликі проценти. І якість доріг почала покращуватися.

Щодо виконавців. Я за те, щоб ремонти робили чернігівці. Це робочі місця, це податок у бюджет. Якщо наш виробник не вміє, то давайте йому поможемо, навчимо, щоб він робив якісно. А якщо він робить якісно, то в мене запитання: це що за схема – закласти ціну дороги з Києва, транспортування?

Але коли ми говоримо про капітальний ремонт... У Львові конкурси виграють не українські фірми, за що нас критикують. Але поки що, на жаль, в Україні є мало компаній, або їх взагалі нема, які можуть якісно робити капітальний ремонт доріг.

Фуры: пускать или не пускать?

Весьма часто вину за неважное состояние черниговских дорог сваливают на водителей большегрузных автомобилей. В частности, этим объясняют непересыхающую яму-лужу на улице Жабинского возле таможенного терминала. Да и возле супермаркетов фуры, подъезжая к задним рампам, часто уничтожают дорожное покрытие и тротуары.

– У Миколаєві – скандал. На в’їзді в місто встановили вагові комплекси, які не пропускають занадто важкі фури. Нам варто взяти приклад?

Володимир Зуб:
– І ми теж будемо мати скандал. Я не бачу сьогодні фур у місті, не бачу на Рокоссовського, не бачу в інших районах. Вони їздять там, де їм треба виконувати свою роботу.

І ми не можемо змушувати. Це буде нелогічно і неправильно – розкладати фуру перед Черніговом по легших автомобілях, щоб вони два кілометри проїхали. Треба чітко визначити маршрути, якими вони мають дістатися своїх точок, але люди повинні виконувати свої функції.

Катерина Данькова:
– Я також не бачу великого напливу фур у центр міста. Можливо, десь колись одна проїде... Але все ж таки повинно бути обмеження.

За вагою, за часом?

Катерина Данькова:
– Взагалі обмеження пересування.

Володимир Зуб:
– Ось сюди доїжджаємо, а далі – не можна.

Катерина Данькова:
– Потрібно створити умови для перевізників, щоб вони комфортно в’їжджали в місто по комфортній дорозі. Що стосується літнього періоду, у нас є обмеження: до вечірньої години вони не можуть їздити по магістралях, а після восьмої, якщо не помиляюсь, вони вже їдуть.

Андрій Дериземля:
– На щастя, Чернігів має об’їзну дорогу, яка розвантажує наше місто від великогабаритного транспорту. Але вивчаючи це питання в минулому році...
Тоді була пропозиція навіть не від українських, а від білоруських перевізників створити так звані хаби, де надаватиметься комплекс послуг. Це одна із пріоритетних задач – створити інфраструктуру для перевізників. Я думаю, що сама проблема зникне, якщо зробити нормальні умови для перевізників.

Алексей Демьяненко:
– В центре фур нет, потому что там знаками все ограничено. Если бы не было знаков, то машины и там бы появились. Хотя по ночам они умудряются проехать и центром города.

Дороги в Чернигове делались 30–40 лет назад. Они явно не предусмотрены для такой нагрузки. Ездят фуры, которые весят даже не 10 и даже не 20 тонн. А если будет проезжать зерновоз… Его вес достигает 40 тонн. Соответственно, на одну ось сумасшедшее давление на дорогу, на которое не рассчитывали. Рассчитывалось до пяти – восьми максимум.

Если мы говорим, что должна ехать фура 20 тонн, то она пускай 20 тонн и ездит. Если она перегрузила себя для экономии, чтобы не гнать две фуры… То есть весы я все-таки бы ставил. До 20 тонн – едешь дальше по Кольцевой или другой дороге. Если свыше 20 тонн – разгрузись. И эта практика, кстати, действует и в России, и Беларуси.

По Кольцевой – это хорошо, но мне, например, приходится по ней два раза в неделю ездить. Ее хоть и подлатали, но все равно видно, что дорога очень плохая. Да, если говорить про Чернигов, то у нас с этим наименьшая проблема. В области с этим большая проблема, где ходят 40-тонники. Там дороги из-за них просто разбиты.

И тут есть второй аспект — отсутствие логистических центров. Чтобы фура доехала, разгрузила, а оттуда уже развозка товаров шла бы по всему городу, чтобы экономило время и фуре: не каждая может подъехать к супермаркету или другому магазину.

Володимир Зуб:
– Де це, у Куликівці треба робити? Вибачте, що перебив.

Алексей Демьяненко:
– Я детально не занимался этим вопросом…

Володимир Зуб:
– Давайте не будемо займатись популізмом. Ми чудово знаємо, що ніхто з нас і наших представників, які будуть у міській раді, цього не створять.

А чому не створять? Тому що це непотрібно?

Володимир Зуб:
– Це не основна проблема на сьогоднішній день.

Алексей Демьяненко:
– У нас есть базы вокруг Чернигова, где можно сухо, комфортно разгрузиться. С той же самой Кольцевой к ним есть подъезды... А чтобы дальше можно было по железной дороге отправить – у нас таких баз не осталось.

У нас на одной базе из 20 тысяч квадратных метров осталось 500 квадратов. Есть компании, которые приходят и говорят: мы хотим базу, чтобы продукцию сюда привозить и потом ее развозить по городу. А баз нет!

Володимир Зуб:
– А продукція потрібна… А ми робимо перешкоду, щоб продукція не доїхала!

Алексей Демьяненко:
– Они приходят и говорят: у вас нету, где нам разместиться! В городе!

Андрій Дериземля:
– У всіх великих містах є практика така.

Володимир Зуб:
– Я хочу уточнити: ми відновимо ці пункти?

Алексей Демьяненко:
– Они есть, но они заполнены! Есть потребность еще в таких складах!

Володимир Зуб:
– Друзі, зробити додаткові склади, поставити вагу і нікого не пускать – це різні речі.

Алексей Демьяненко:
– Это комплексно должно решаться, должен быть логистический центр.

Володимир Зуб:
– Тут погоджуюсь.

Алексей Демьяненко:
– А то, что у нас нет логистических центров, которые бы предполагали холодильные установки, мы про это вообще не говорим. Есть компании, желающие торговать продуктами, которые должны лежать в холодильнике. Они приходят и говорят: «Извините, но по 500 килограмм или по 2 тонны мы возить не будем».

Володимир Зуб:
– Тому треба що зробити? Умови. Не перешкоди.

Андрій Дериземля:
– Так це ж не перешкода, це – навпаки.

Алексей Демьяненко:
– Ну если идет машина, которая сэкономила, не послала две фуры, а послала одну и перегрузила ее, она два раза пройдет – и дороги не будет. А мы вложили в дорогу условно 3 миллиона гривен... Зачем такая фура нам нужна?

Новый рисунок (1)

Роман Семешко:
– У мене офіс на Рокоссовського. Я там щодня буваю і по десять раз їжджу Кільцевою. Серед білого дня бачив на Рокоссовського фуру, і вулиця Кільцева ніяка, Інструментальна вбита. Таких вулиць дуже багато.

Але якщо дійсно зайнятись аудитом баз і ще виділяти кошти на їх облаштування, це час забере. Тому першочергово, дійсно, треба проконтролювати обмеження по завантаженості цих фур у нічний час.
І якщо є можливість, пустити фуру десь іншим шляхом – не по магістральних дорогах, а по Кільцевій, трохи змінивши гілку до «Сіверянки». Треба просто підійти системно до цієї роботи.

Андрій Дериземля
– Не одне звернення було по Рокоссовського щодо машин, які заважають. Навіть були випадки, коли карета швидкої допомоги не могла заїхати, надати допомогу, тому що вантажівка перекрила проїзд.
Як впливати? Є обмеження по в’їзду тієї фури – на час, температуру. Але вони під’їжджають і вигружаються. Вони вимушені так робити, бо повинні розвантажитись і нема логістичних центрів. Але в принципі це неправильно.

Тротуары и парковки

Еще одна сторона дорожной проблемы –состояние тротуаров, которое усугубляется тем, что на них вовсю паркуются автомобили. В итоге – пешеход вынужден не только следить за тем, чтобы не подвернуть ногу, но и протискиваться между машинами и своими собратьями по несчастью.

Існує думка, що до ремонту тротуарів потрібно активно залучати підприємців –власників крамничок та інших закладів, які розмістилися на перших поверхах будинків.

Володимир Зуб:
– Тротуари треба системно відновлювати, ремонтувати. Де потрібен капітальний ремонт, необхідно використовувати оці ФЕМи, які зараз кладуть. Тому що вони екологічно чисті і дешевші. Якщо щось трапиться, то ми її розібрали, трубу поміняли і назад все повернули.

Це треба робити поступово і виважено. Усі мені розказують, що зроблене на вході в горсад – можна було і не робити. Тому що там асфальтове покриття було нормальне, можна було його поки що залишати, а гроші використати на інші потреби, у тому числі на тротуари.

Тому, якщо ми бачимо, що поточний ремонт тієї чи іншої ділянки тротуару був неефективним чи недоцільним, потрібно робити її капітальний ремонт з наданням переваги фігурним елементам мощення. І це треба робити щорічно і максимально багато – скільки буде дозволяти надходження в бюджет.

Щодо підприємств, які виходять безпосередньо до тротуару. Це складний процес, але треба говорити з власниками таких магазинів, крамничок, інших підприємств, щоб вони брали участь у відновлені тротуару чи мощення навпроти свого підприємства.

Складність полягає в чому: якщо кожний підприємець зробить навпроти свого приміщення індивідуальне мощення, то в нас буде така мозаїка і буде бардак. У Львові, у центрі міста, ми йшли з ними на переговори і знаходили різні варіанти.

Є люди – справжні господарі, які відповідають не лише за те, що в нього всередині, а й ще за те, що знаходиться навпроти нього. Є люди, які готові це взяти стовідсотково на себе, є – які не готові в силу недостатності коштів. Але з ними все рівно треба говорити і участь відновлення цього тротуару повинна відбуватись на умовах співфінансування.

Яка їх має бути дольова участь – 10, 20, 30 відсотків чи всі 50, – треба в кожному конкретному випадку вирішувати. Така наша позиція.

Катерина Данькова:
– Я хочу привести приклад з власного стажування в німецькому містечку Трір. Там міська влада створює всі умови для розвитку малого та середнього бізнесу і знаходить спільну мову. Один з прикладів: навіть «Макдоналдс» у них змінив свої кольори на вимогу міської влади на жовто-коричневий – під історичну архітектуру центру міста.

Чому я навела цей приклад? Я вважаю, що міська влада повинна співпрацювати з магазинами. І все ж таки прибудинкова територія повинна співфінансуватися і співвідновлюватися і місцевою владою, і підприємствами.

Алексей Демьяненко:
– Если я не ошибаюсь, о том куске тротуара, который сейчас делают на проспекте Победы, власть пыталась вести переговоры с предпринимателями. Там часть согласилась, но большинство – нет. Им предложили условия, которые были невыгодны.

Тем более предприниматели не увидели прозрачности вложения своих средств. Нужно разработать механизм, при котором предприниматель будет знать, куда он вложил деньги и что ему это будет выгодно. То есть какой-то налог местный снизить. Это, возможно, было бы хорошее предложение, чтобы каким-то образом мотивировать.

Но мы видим, что в один день – один субъект предпринимательской деятельности, затем другой. Поэтому, скорее всего, в Чернигове такое пока не получится: нет постоянных предпринимателей, которые сказали бы: «Я сегодня буду вкладывать, я здесь планирую остаться на десять лет». А ему, может, аренду на следующий день повысят, потому что стало больше пешеходов. Поэтому не ходят вкладывать средства.

Что касается внутридворовых территорий. Там наиболее плачевная ситуация с тротуарами и бордюрами. Еще днем там можно пройти, увидеть ямку под ногами, но в темное время... И тут нужно начинать с более простых вещей. Нужно, чтобы хотя бы внутридворовое освещение работало качественно и чтобы оно не ограничивалось какими-то промежутками времени.

Мы прекрасно знаем, что ночью электричество дешевле, поэтому не составило бы большой проблемы для городского бюджета поставить энергоэкономные светодиодные лампочки. Я думаю, что городской бюджет бы не разорился.

А во второй этап уже ремонтировать территории. И тут нужно, чтобы часть платы за квартиру шла на совместное финансирование с городским бюджетом. Чтобы люди контролировали, что и кто у них там делает. Чтобы люди стали собственниками этого участка земли.

Володимир Зуб:
– Абсолютно погоджуюся щодо освітлення. Моя абсолютна вимога: вночі лампочки повинні світитися. Це питання безпеки.

Роман Семешко:
– Не більше 20 відсотків у місті Чернігові оформлено юридично прибудинкових територій для обслуговування багатоквартирних будинків. І ніхто в Чернігові – ні управління земельних ресурсів, ні ЖЕКи, ні дільниці з благоустрою – не можуть розібратись, де у них яка територія  на обслуговуванні. Оце проблема. І чомусь міська влада про це не говорить.

Що стосується тротуарів і пішохідних зон, у мене особисте переконання: до цього треба підходити з точки зору об’єкта благоустрою. Хіба не можна було давно зробити територію між «Україною» і «Мегацентром», щоб люди могли ходити і відпочивати? Але немає концепції щодо реконструкції пішохідних зон. Її взагалі немає, ніхто цим не займається.

А ось щодо відповідальності підприємців я як юрист хочу сказати, посилаючись на Закон «Про благоустрій». Там чітко зазначено, яким чином можуть регулюватися відносини між особами, які порушують закон, і яку адміністративну відповідальність несуть.

І хто це повинен робити? Ви дільничного не знайдете ніде. А більше ніяким чином ви не побудуєте ці відносини. Я не вірю, що можна підійти до керівника і підписати угоду, де буде дольова участь на відновлення тротуару, на який фура заїхала.

То він скаже: шановні, такого нема і не передбачено. Він може нести лише відповідальність. Це не сфера цивільно-правових відносин. Є сфера чітко юридичної відповідальності й порушення правил поводження на об’єктах благоустрою. Усе. Інших механізмів я не бачу. Лише включати чітко застосування заходів юридичної відповідальності.

Володимир Зуб:
– Це правда. Але з людьми треба говорити і завжди можна знайти компроміс для вирішення проблеми.

Роман Семешко:
– Говорити завжди треба.

Володимир Зуб:
– Я далекий від думки, що 100 відсотків підприємців із захватом приймуть пропозицію долучитися до мощення тротуарів. Але все рівно, якщо місто надає площу, оренду, якщо місто може знайти механізми і дати оренду не на три роки, а на 13. Це механізми впливу! Влада – це апарат утиску, і владою треба користуватися, а не займатися популізмом.

Андрій Дериземля:
– Майже всі підприємства – приватні. Там тиску особливого не зробиш.

Володимир Зуб:
– У влади завжди є механізми впливу. Не тиску, а впливу. А основний механізм – це діалог: сісти і домовлятися.

- Ніхто з вас поки що не сказав, що підприємці платять податки в бюджет і не повинні ще щось фінансувати замість міста...

Володимир Зуб:
– Якщо люди категорично відмовляються, то місто зобов’язане це робити. Якщо ми йдемо у владу і будемо представляти інтереси мешканців, маючи владні повноваження, ми цьому мешканцю повинні забезпечити. Крапка. В який спосіб – це вже наше вміння: домовлятися, шукати гроші, наповнювати бюджет, контролювати або викручуватись самостійно.

Алексей Демьяненко:
– Все здесь присутствующие заплатили налоги, но иногда выходят в свой двор и там что-то пытаются сделать, убрать или покрасить. Так же и предприниматель, чтобы было красиво... Просто это вопрос сознательности.

Андрій Дериземля:
– Що стосується тротуарів, моє переконання: треба зробити трохи менше, але вже якісно їх побудувати, відремонтувати. І щоб пішоходи ними користувалися багато років.

Питання тротуарів тісно пов’язане з паркуванням на них. Як вирішувати цю проблему? Починати зі створення додаткових місць для парковок чи відразу зі штрафів?

Катерина Данькова:
– У нас навіть київська команда «ДемАльянсу» боролась із прокладкою у вигляді комунального підприємства – такого, яким у нас є КП «Паркування і ринок». Люди платять кошти, а вони, невідомо куди, зникають. Хоча кошти за паркування повинні повністю доходити до міського бюджету.

Звичайно, у нас є багато вулиць, особливо в центрі міста, які просто перевантажені припаркованими автомобілями. Потрібно створювати наземні парковки.

Де брати місце?

Катерина Данькова:
– У нас у центрі міста, біля «Макдоналдсу» є чудова закидана будівля, де ночують бомжі. Я не знаю, наче воно у приватній власності, але все ж міській владі потрібно домовитися з підприємцями, і, можливо, це буде співфінансування. Потрібно створити підприємцю якісь умови для побудови наземної парковки.

Але все ж таки в центрі міста повинні бути обмеження. Це може бути обмеження пересування транспорту до якоїсь години або повністю обмеження і створення вело-пішохідної зони.

Я знаю, що наша служба не контролює, де автомобілісти паркуються. Нема такого в нас, а контроль повинен завжди бути. Якщо ти сьогодні заплатиш 100 гривень, завтра ти, можливо, туди не поставиш.

Що має бути першим: умови чи штраф?

Катерина Данькова:
– Я думаю, паралельно.

Андрій Дериземля:
– По-перше, треба прибрати КП «Паркування і ринок», у якого, якщо не помиляюсь, 120 тисяч збитків. Це притому що підприємство майже не має витратної частини. Якщо порахувати, скільки вони отримують за паркування... Я не розумію і багато хто не розуміє, чому така збитковість.

Новый рисунок (5)

Місця потрібно розробляти. Можливо, обмеження встановлювати в центральній частині міста. Є приклад п’яти-, шестиповерхових парковок – і наземних, і підземних. Це коштовна процедура, але варіанти є і їх потрібно вивчати. Тут дійсно складне питання, і вирішуватись воно буде не один рік.

Алексей Демьяненко:
– Там возле «Макдональдса» есть классная парковка внизу под «АТБ». Прекрасная парковка! Стоит она 3-5 гривен в зависимости от времени. Ты туда заехал, все там хорошо, мальчики стоят, которые охраняют твою машину, поставил машинку – тебе помогли выехать. Ты выезжаешь, тебе открыли шлагбаум, квитанцию дали и выехал.

Заедьте туда, там пусто! Человек жадный заплатить пять гривен. Просто у нас три-пять гривен на дорогой машине хотят у нас сэкономить, лишь бы туда не заезжать. Там сухо, комфортно, и прямо выход в магазин есть.

Что касается парковок во дворах, то если бы город лет десять назад начал выделять землю по принципу одно место на две квартиры, то, этой проблемы мы могли бы избежать.

Сейчас мы знаем, что есть современные дома, в центре, возле Стрижня... В них вообще не предусмотрены места под парковку или их там очень мало. В доме 400 квартир, а парковочных мест – около 30! Понятно мы снова увидим проблему на проспекте возле стадиона «Юность», когда заселятся люди.

Володимир Зуб:
– Це навіть ДБН вимагає.

Алексей Демьяненко:
– Депутаты же каким-то образом выделяют. Первый этап от них-то идет. Поэтому возможность контроля в этом есть.

Мы когда-то немного дискутировали с Брайко, что вот наконец-то мы сделаем парковки. Но мы боимся, что закатаем весь город в асфальт, соответственно не будет зеленых зон. Но есть выход — первую такую парковку сделали, на улице Рокоссовского.

Она смотрится достаточно симпатично. На грунт укладываются пластиковые плиты, которые выдерживают до 10 тонн. А из пластиковых плит растет трава. Это может быть вариантом, что можно делать во дворах, чтобы не заливать все в асфальт. Она была бы недорогой и несложной.

Еще один из пунктов — пешеходная зона в центре города. Если в будние дни люди ездят на работу, то на выходных – ограничивать в центре города.

Катерина Данькова:
– На вихідні нема такого напливу в центрі. Це актуальніше якраз для будніх днів. Та ж  вулиця Кирпоноса — там тролейбус ледве проходить.

Алексей Демьяненко:
– Областная администрация поделится местом. Они же сократили автопарк. Пускай выделят освободившееся место – и все машины пойдут в ОГА. А места у них очень много. Там большой двор внутренний.

Роман Семешко:
– Якщо ми зараз з вами вийдемо звідси і підійдемо до пішохідного переходу біля Будинку побуту за «Мегацентром», або де «Дитячий світ», або школа №1, ви побачите машини до пішохідного переходу і відстань менше метра від останньої машини до пішохідного переходу.

Це не лише низький рівень правової культури і безвідповідальності водіїв, це й безвідповідальність наших органів, які повинні за цим слідкувати. Чому наше ДАІ не складає протоколів? Нехай складе 20 протоколів на одного водія – він завтра не буде там стояти. Я пригальмовую завжди, оскільки там взагалі не видно, хто виходить. А там діти зі школи. Їх не видно!

Щодо центральних місць, які загромаджені транспортом. Колись пробували зробити підземний паркінг від «Мегацентру» до «України». Чомусь від цієї ідеї відмовились. Але, можливо, до цього потрібно повернутись, зробити експертизу, чи він може там існувати, чи ні. Це б зразу розгрузило дві лінії на проспекті Миру.

Володимир Зуб:
– Коли ми говоримо: чи штрафи, чи умови – треба робити і те, і друге. Тому що культури немає. Сьогодні ви говорите про школу №1. Крім того, що вони там паркуються під самий перехід, там ще й на тротуарах стоять машини. Це катастрофа! Кожен хоче доїхати до входу.

Проблема в головах, і її треба вирішувати негайно – обмежувальними заходами, штрафуванням. Але проблема є: люди мають десь паркуватися. Я наводив минулого разу приклад цієї будівлі і зараз ще раз зроблю це.

Тут є майданчик, там стоять машини. Таких майданчиків по типу гаража в облдержадміністрації в місті достатньо. У готеля «Україна» є майданчик, тут є майданчик, де колись був «Чернігівбуд», там облаштована територія.

Тому потрібно сідати і обговорювати можливість паркування там мешканців. І в залежності від ситуації це може бути безкоштовне паркування, коли людина приїхала саме в цю установу. Це може бути платне паркування, наприклад, на ніч.

Щодо тротуарів, і ми це робили... Я знаю, що це буде шум, буде непопулярне рішення, автомобілісти будуть сваритися, але треба встановлювати або гарні огорожі, або напівкруглі квіткові тумби. Але заїжджати машині на територію пішохода треба забороняти.

Новый рисунок (4)

А на рахунок правоохоронців – будемо сподіватись, що нова поліція, яка скоро в Чернігові з’явиться, ще довго не буде старою і дійсно буде слідкувати, тому що функції ДАІ покладаються на неї.

Подводим итоги

В Чернигове – 360 километров дорог и примерно такая же протяженность тротуаров. Взять их все разом и превратить в отличные европейские в кратчайшие сроки наверняка не получится – слишком уж большие финансовые ресурсы для этого необходимы.

Например, по свежим данным, капитальный ремонт километра дороги третьей категории (двухполосная – по одной полосе в каждую сторону) обходится в среднем примерно в 5 млн грн. Даже при самом приблизительном подсчете для Чернигова это может вылиться в четыре-пять годовых бюджетов! И это если не тратить ничего на зарплаты, коммунальные платежи и прочие жизненно необходимые направления. Поэтому в таких условиях крайне важно выработать стратегию того, как исправить проблему, улучшить состояние дорог, внутридворовых проездов и тротуаров, снять вопрос с дефицитом паркомест как на центральных улицах, так и во дворах спальных районов. И уже потом шаг за шагом выполнять задуманное.

Как показало общение, у каждой из политических сил видение такой стратегии есть. В чем-то планы похожи, в чем-то – серьезно разнятся, но главное, что они есть. Теперь осталось дождаться, не превратятся ли в полночь (после 25 октября) эти кареты в тыквы (планы – в пустые обещания).

ДемАльянс

Самопомощь

Оппозиционный блок

Блок Петра Порошенко

УКРОП

Дороги

Отказ от ямочного ремонта. Приоритет – капитальному, ввиду того, что он дешевле.

Минимальная гарантия ямочного ремонта – 3 года.

Прозрачность финансирования: вся информация о суммах и исполнителях должна быть на сайте горсовета

Приоритет ремонту внутридворовых и внутриквартальных дорог перед магистральными, которые в целом находятся в удовлетворительном состоянии.

Акцент на безопасность: круглосуточная работа светофоров, новые зебры, грамотная дорожная разметка.

Составление общедоступной электронной карты города с графиком ремонта дорог и суммами, выделенными на ремонт.

Привлечение недорогих кредитов из Европы для капремонта дорожного покрытия

Ямочный ремонт – только в исключительных случаях, поскольку он дороже капитального.

Первыми капремонту подлежат главные магистрали города. Дальше – остальные дороги по результатам анализа их загруженности автомобилями.

Сохранение КП «Дорожностроительное предприятие» для выполнения ним небольших заказов по ямочному ремонту

Аудит дорожно-строительных предприятий, их техники и объемов выполненных работ.

Составление и вынесение на суд общественности графика приоритетности ремонта.

При прокладывании новых дорог  обязательно строить велодорожки.

Больше пешеходных переходов

Демонополизация, допуск к конкурсам частных подрядчиков, которые готовы выполнять работы намного дешевле коммунального предприятия.

Продление графика работы светофоров в рабочем режиме.

Тротуары

Сотрудничество с предпринимателями для долевого участия в ремонте тротуаров в центральной части города

Использование недорогих и экологически чистых ФЭМ (фигурных элементов мощения) – тротуарной плитки.

Привлечение предпринимателей для совместного финансирования ремонта тротуаров перед их магазинами, заведениями общественного питания и т.д через создание благоприятных условий ведения бизнеса (срок аренды, арендная ставка)

Стимулирование предпринимателей для долевого участия в ремонте через снижение ставки отдельных местных налогов.

Часть средств квартплаты вместе с дополнительным финансированием из госбюджета направлять на ремонт тротуаров во внутридомовых территориях

Акцент на качестве, а не на количестве: ремонтировать тротуары постепенно, но так, чтобы они прослужили много лет

Закрепление каждого участка за конкретной организацией, которая будет отвечать за его состояние.

 Привлечение к админответственности за нарушение законодательства о благоустройстве

Парковки

Деньги за парковку должны поступать напрямую в городской бюджет, а не в кассу коммунального предприятия.

Строительство наземных парковок в центре города Один из вариантов – заброшенная территория на углу улицы Комсомольской и проспекта Победы

Запрет для автомобилей заезжать на территорию пешехода.

Использование существующих незаполненных ведомственных площадок под парковки

При выделении земли под строительство многоэтажки – обязательное условие: создание парковки из расчета 1 место на 2 квартиры.

Создание экопарковок, которые не уничтожают зеленые зоны.

Ограничение проезда транспорта в центральную часть города в выходные дни

Ликвидация КП «Парковка и рынок».

Поиск места для строительства многоуровневой парковки

Контроль с помощью ГАИ водителей, нарушающих правила парковки.

Анализ возможности строительства подземной парковки под проспектом Мира на участке от «Мегацентра» до гостиницы «Украина»

Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

. Пожалуйста, используйте форму отзывов для оценок и рецензий, для вопросов и обсуждений - используйте форму комментариев, а не отзывов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; безосновательные заявления, оскорбляющие деятельность компании и/или ее услуги; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Автор
0/12
Актуальность
0/12
Изложение
0/12
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов. Для оценок и рецензии используйте форму отзывов