У Чернігові судять російського генерала, що командував воєнними злочинцями

28 березня у Чернігівському районному суді відбулося засідання по справі, обвинуваченим в якому виступає Алєксандр Павловіч Лапін – саме той персонаж (людиною його називати не надто хочеться), котрий командував військами Центрального військового округу Росії, які у лютому-квітні 2022-го року й атакували Чернігівську та Сумську області.

Що то за персонаж?

Алєксандр Лапін – російський генерал-полковник, котрого за окупацію частини України влітку 2022-го року розшукуваний Міжнародним кримінальним судом за депортацію українських дітей злочинець Владімір Путін (сам він зве себе «президентом Росії») нагородив званням «героя Росії».

Відомий генерал Лапін став, зокрема, тим, що наприкінці березня 2022-го року, незадовго до того як російські війська відступили з Чернігівщини та Сумщини, він нагородив орденом свого сина Деніса. Цей син є російським підполковником й також брав участь в окупації України.

Чому у заголовку ми назвали Лапіна командиром воєнних злочинців? Бо, хоча розгляд справи ще триває, а, отже, де-юре, навіть такі як Лапін вважаються невиновими, вже є вироки щодо воєнних злочинців, що самі себе звали «російськими військовослужбовцями» та які діяли на території Чернігівщини. Зокрема, нещодавно був винесений вирок щодо злочинів російських окупантів у селі Ягідне. Нагадаємо, командував наступом на Чернігів саме Алєксандр Лапін, отже воєнні злочинці діяли під його командуванням.

А Лапін у суді був?

Ні. Можна назвати загальновідомим фактом те, що російські воєнні злочинці, починаючи від Путіна й закінчуючи рядовим катом, не люблять відповідати за свої дії.

Так як, на жаль, ЗСУ наразі не змогли «демілітаризувати» або захопити Лапіна у полон, на лаві підсудних його не було. Хоча, як зазначили судді, про дату та місце засідання російського генерала повідомляли як в оголошенні на сайті суду, так й в газеті «Урядовий кур’єр».

Втім, у Алєксандра Лапіна є адвокат – Роман Плюта (про його позицію ми поговоримо пізніше). Він брав участь у засіданнів форматі відеозв’язку (тож поспілкуватися з ним особисто не вдалося). Але, як нам вдалося дізнатися, пан Плюта призначений в якості захисника Алєксандра Лапіна державою (адже у правовій державі усі мають право на захист) й не має зв’язку зі своїм підзахисним.

Хоча, як ми розповідали раніше, Кримінально-процесуальних кодекс України дозволяє проводити аудіозапис відкритих судових засідань. Однак прокурор офісу Генерального прокурора Назар Степанчук просив суд обмежити право журналістів (а у залі був лише представник нашого видання) на аудіозапис:

-Ми не заперечуємо проти присутності Засобів масової інформації, але що стосується аудіозапису матеріалів, яким ще не надано оцінку – я не знаю чи це це доречно та з якою метою проводити аудіозапис досліджуємих матеріалів, – заявив пан Степанчук.

Проте суд встав на сторону журналістів та КПК і дозволив проводити аудіозапис.

Суха статистика воєнних злочинів

Більшу частину судового засідання судді зачитували матеріали справи. Це, переважно, була монотонна читка, яка могла навіювати сон, але якщо вслухатися, ставало страшно. Страшно як від того, що відбувалося, так й від того, що за ці два роки ми звикли сприймати воєнні злочини як дещо буденне.

З одного боку це можна пояснити банальним захистом організму людини, який не може два роки працювати у режимі, близькому до божевілля. З іншого боку, враховуючи нещодавній удар окупантів по ДніпроГЕС (який не став шоком для світу) та наступні події у російському «Крокус сіті холі» (які викликали бурхливу реакцію світової громадськості), все більше проявляється жах в якому ми опинилися й те, як все більш спокійно як ми самі, так й світ сприймає воєнні злочини в Україні.

А сприймати воєнні злочини як буденну подію не можна.

Злочини на Сумщині

Суді зачитували данні, які слідчими та прокурорами були отримані від поліції, ДСНС та інших органів влади щодо обстрілів, знайдених вибухо-небезпечних предметів та жертв серед цивільного населення Сумської області під час часткової окупації росіянами цього регіону. Й тут одразу варто оговоритися: відповіді були надані у другій половині 2022-го року, тож до березня 2024-го дещо могло змінитися: наприклад, могли знайти когось з безвісті зниклих, або виявити новий нерозірваний снаряд, який лишився з часу активних бойових дій.

За інформацію, яку надав слідчим заступник Сумської ОВА Вячеслав Печененко, з 24 лютого по 5 квітня 2022-го року на території Сумської області було пошкоджено або зруйновано 2293 об’єкти, з яких 1659 об’єктів житлового фонду (простіше кажучи – будинки, де жили люді), 101 заклад освіти, 41 заклад охорони здоров’я, 113 об’єктів життєзабезпечення, 123 адмінбудівлі, 36 інфраструктурних об’єктів, 50 промислових підприємств та 160 інших невійськових об’єктів.

За даними сумських поліцейських, які були озвучені суддею, у той же період з 24 лютого по 5 квітня 2022-го року на Сумщині внаслідок військових дій загинули 133 цивільні особи. З них 95 чоловіків, 30 жінок та 8 дітей. Поранення отримали 117 мешканців Сумської області: 88 чоловіків, 21 жінка та 8 дітей. 31 особа вважається безвісті зниклою.

Збитки для Сумщини через військовий напад Росії під орудою генерала Лапіна поліцейські оцінювали у 1 мільярд 7 мільйонів 593 тисячі 261 гривню.

Серед тих злочинів, які зачитувала суддя, особливо увагу на себе звернув авіаудар 7 березня по вулиці Спартака у Сумах, через якій загинуло 11 дорослих та 3 дітей.

Ця історія не надто широко відома у Чернігові, але відома у Сумах. Як повідомляв портал «Суспільне.Новини» трьома дітьми, що загинули у той день, були брати Прийменки: Артем (йому було 15), Єгор (10 років) та Кіріл (5 років). Вони мали виїхати з міста й чекали на евакуаційний коридор, але замість евакуації на них чекала смерть від російських окупантів. Разом з братами тоді загинули їх батьки та бабуся.

Ім’я родини Прийменків у Сумах нині носить колишній провулок Спартака.

Злочини на Чернігівщині

Згідно з зачитаним листом начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса (відповідь також датується другою половиною 2022-го року) з 24 лютого по 5 квітня 2022-го року через дії російських окупантів в нашому регіоні загинули 349 цивільних. З них 57 жінок та 292 чоловіка. Поранення отримали 685 цивільних: 113 жінок та 572 чоловіка. Загинули 26, а поранення отримали 54 дитини.

Пошкодження отримали 8559 об’єктів житлового фонду. 20 адмінбудівель, 128 закладів освіти, 46 закладів охорони здоров’я, 4 заклади соцзахисту, 1 заклад спорту та 194 інших невійськових об’єкті. А також 33 мости, 537 об’єктів життєзабезпечення, 4 промислові підприємства, 39 історико-культурних пам’яток.

Як було зачитано (наскільки можна було зрозуміти, цю інформацію, надало ДСНС), по районах кількість випадків пошкодження рухомого та нерухомого майна через військові дії наступна: 920 у Чернігівському, 50 у Прилуцькому, 38 у Ніжинському та 2 у Корюківському районах.

За інформацією нацполу 57 мешканців Чернігівщини вважаються зниклими безвісті.

Під час засідання стало відомо й про ліквідацію рятувальниками під час облоги Чернігова витоку аміаку. Ця подія сталася 23 березня 2022-го року на заводі «AB InBev Efes Україна». Приліт відбувся о 18-50, а вже о 20-10 виток аміаку був припинений. Жертв та постраждалих серед цивільних, завдяки чернігівським рятувальникам тоді вдалося уникнути.

Тривога!

-Ніхто не заперечує факту, що були бойові дії. В даному провадженні є обвинувачений – його прізвище Лапін. Яке відношення пожежі та обстріли мають до цієї особи – мені не зовсім зрозуміло. Те, що Лапін керував якімось угрупованням, наразі не доведено. Немає наказу. Йдеться про те, що ми досліджуємо докази, які не мають жодного відношення до справи, – заявив наприкінці судового засідання адвокат Алєксандра Лапіна РоманПлюта.

На жаль, фактично на цьому засідання було завершено – залунала повітряна тривога. До того ж адвокат Плюта заявив, що йому потрібно йти на засідання по іншій справі.

Тому прокоментувати чи Лапін все ж керував російськими окупаційними військами після засідання ми попросили прокурора по цій справі:

-Сам Лапін перебував тут, на території Чернігівської області, безпосередньо керував діями угруповання військ «Центр». Є громадяни, яких ми вже допитували, які спілкувалися з ним, які впізнають його як особу, яка перебувала на території України, є відеозаписи та інші відеоматеріали, – каже Назар Степанчук. – Що стосується документів – оскільки оригінали документів (про призначення Лапіна командувачем окупаційного контингенту на території Чернігівської та Сумської областей, - прим.) знаходяться в Російській Федерації, ми їх не маємо. Але ми іншими доступними нам засобами доводимо той факт, що він був керівником угруповання. Сторона обвинувачення вважає, що це на даний час доведено. Але оцінку буде давати суд.

Як розповів прокурор, після того як всі матеріали справи будуть розглянуті, планують опитати ще одного свідка. Далі сторони перейдуть до дебатів.

Наступне засідання по цій справі призначено на 4 квітня.

Сєргєй Карась

Чернігівська Медіа Група