-Всі слова які ми вживаємо, були свого часу неологізмами (неологізм – це новостворений термін, авторське слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до та загальновживаної мови, - прим.). Кожне нове явище, яке виникає, вимагає свого означення. З часів Революції Гідності, російської військової агресії 2014 р., у лексиконі українців з'являлися все нові й нові слова, що окреслювали нові явища революції, російської військової агресії. Особливо цей процес поширився з початком російської широкомасштабної агресії. З цього часу військовий жаргон можна почути з вуст журналістів, політиків. Війна поруч, про неї важко забути. Неможливо викреслити з пам'яті злочини, що чинили «чмоні» та «орки», чи про «прильоти» та «коптери», що й зараз атакують Чернігівщину. І всім зрозуміло куди вслід за кораблем мають піти Пуйло та Бульбофюрер, - зазначає чернігівський волонтер Олександр Ясенчук. -А, якщо серйозно, використання військового жаргону серед волонтерів явище досить широке, це як професійний сленг – чим більше працюєш, тим більше його використовуєш. З часом починаєш його вживати і серед рідних, він тебе супроводжує навіть вдома. Але, загалом, це окремі слова, не більше 30-50 і вони занадто специфічні. Закінчиться війна і переважна більшість цих слів, лишиться в дослідженнях соціолінгвістів.