Безпечне вигодовування коропів та проблема озеленення: учні з Чернігова представили дослідження на конкурсі МАН

12:05, 4 лютого 2025 р.

Суспільство

Як зробити безпечним вигодовування коропів при розведенні, мінімізувати вплив алергенів на людей при озелененні міста, організувати ефективне дистанційне навчання, – ці та чимало інших тем стали темами досліджень цьогорічних учасників та учасниць конкурсу Малої академії наук.

У січні пройшов перший етап конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт членів МАН. Цьогоріч 32 учні чернігівських гімназій та ліцеїв представили 33 роботи. Теми цілком практичні у застосуванні і важливі. Про це йдеться у сюжеті телеканалу «Дитинець».

– Серед тем, які обирали діти, найбільшу кількість науково-дослідницьких робіт було виконано в наукових відділеннях екології та аграрних робіт – 7, хімії та біології – 5 робіт. І найменшу кількість науково-дослідницьких робіт діти пишуть в точних науках, таких наукових відділеннях як фізика та астрономія, математика, інженерія та матеріалознавство. Тобто дітям складніше даються ці наукові відділення, – каже Оксана Міронова, консультантка Центру професійного розвитку педагогічних працівників.

Одна з учениць – Катерина Ромашкіна – раніше цікавилася функціонуванням мозку людини. А цього року її зацікавила тема застосування наночастинок селену, щоб уникнути отруєння при розведенні коропів. Це препарат, який використовують у ветеринарії. За дією наночастинки селену схожі на активоване вугілля, нейтралізують дію токсинів.

– Суть дослідження полягало в тому, що ми всі споживаємо рибу, досить часто. А на складах, в яких зберігаються корми для коропів, можуть розвинутися деякі токсикологічні ураження. Тобто, щоб знизити токсичність впливу, ми вирішили використати саме наночастинки селену. Суть дослідження полягало в тому, що ми досліджували риб, яких годували просто кормом, наночастинками селену і мікотоксином, і просто наночастинками та просто мікотоксином. Потім, порівнюючи результати щодо тканин, таких як білі м’язи, печінка та мозок, ми з’ясували, що все ж таки наночастинки селену допомагають нейтралізувати токсичний вплив, – розповідає Катерина Ромашкіна, учасниця конкурсу МАН, учениця ліцею №15.

Результати, які отримала Катерина, можуть бути корисними у застосуванні підприємством, які займаються промисловим розведенням коропів і зберігають велику кількість кормом. Бо риба заражена мікотоксинами, небезпечна і для споживання в їжу для людей. Це одне з двох досліджень, яке Катерина підготувала цього року.

Загалом лідери за написанням наукових робіт, академічні ліцеї. В 1-му – чотири дослідження, в 12-му та 22-му – по п’ять робіт. Найбільше – 10 робіт – цього року підготували дослідники 15-го ліцею.

Еліна Шаповаленко обрала тему секцій екології та аграрних наук. Досліджувала проблему озеленення парків та зелених зон Чернігова – мікрорайонів Кордівки, ТЕЦ та проспекту Миру.

– В мене є такі рекомендації, що краще використовувати і тополі, і верби, оскільки вони невибагливі до умов, – каже Еліна Шаповаленко, учасниця конкурсу МАН, учениця ліцею №15.

А щоб зменшити негативні реакції на пух цих дерев, юна дослідниця також має рекомендації.

– Моє дослідження довело, що краще використовувати чоловічі особини. Вони не виробляють пуху, тому саме вони не викликають алергії.

Координують роботи юних науковців педагоги. Для деяких учнів досвід проведення досліджень допомагає обрати майбутню професію.

Учасниками та учасницями конкурсу можуть бути діти віком від 14 до 18 років. Переважно це учні 9-11 класів. Але цього року свої дослідження представили і четверо 8-класників.

Роботи учнів чернігівських закладів освіти отримали високі оцінки: 14 дипломів І ступеня, 13 – ІІ ступеня, 6 – ІІІ ступеня. Тож 25 дослідників і дослідниць братимуть участь в другому обласному етапі конкурсу, який відбудеться в лютому.