Коноплярство включать до Стратегії сталого розвитку Чернігівської області. Що це дає?

15:43, 14 березня

Суспільство

Чернігівщині, як області аграрної сфери розвитку, для подальшого економічного зростання важливо визначити драйвові культури. Такою культурою, на думку практиків та науковців, можуть стати технічні коноплі, пише газета «Чернігівщина».

Для Чернігівщини це не нова культура, адже в 19-тому столітті вирощування конопель та їх переробка були поширені на значній території краю. Нині ж площа під коноплями займає трохи більше 400 гектарів. Втім, не все ще втрачено: наука, бізнес та влада об’єднують зусилля для розвитку відродження коноплярського поясу на Чернігівщині. Перший серйозний захід, покликаний накреслити кроки для поступового відродження коноплярства відбувся в Чернігові на базі Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН – там і прозвучали наміри включити коноплярство в Стратегію сталого розвитку регіону.

Відродження коноплярства на Чернігівщині, від вирощування до переробки, має всі передумови: клімат, ґрунти, потужний науковий потенціал, працьовитих аграріїв, активне суспільство, а інновації та наукові дослідження можуть стати ключовою складовою реалізації стратегії сталого розвитку Чернігівської області.

Директор Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації Олег Крапивний каже, що його відомство працює над цим.

«У середині ХХ століття в Україні налічувалося близько 100 тисяч гектарів посівів коноплі та діяли близько 30 заводів з її переробки. У 2024 році, за різними оцінками, поля під промисловими коноплями ледь покривають 3 тисячі гектарів, а в Чернігівській області – 430 гектарів. Поки Україна лише приглядається до «старої нової» культури, Китай, США та країни ЄС швидко збільшують її посіви», – зазначає Олег Крапивний.

Великі західні магнати та корпорації зумисне знищили ринок конопель і відкинули цю галузь у розвитку на століття.

«Справжня заборона конопель сталась через те, що в той час великі виробники нафти й газу зрозуміли, що з відходів їхньої продукції можна виготовляти тканини, розвивати бізнес, але для цього потрібно «поховати» основного конкурента – органічні природні волокна – шляхом законодавчих репресій. От вони, знайшовши «аргументи» (про шкідливість коноплі) для ООН, і запустили у виробництво нейлон, кримплен та інші синтетичні тканини. Звісно, це давало нафтогазовим магнатам величезні прибутки, – пояснює Голова Асоціації розвитку льонарства й коноплярства в Україні Віра Ульянченко. – В Україні є можливість виготовляти товари. Бо сировину вивозити зовсім невигідно. Це ж фактично солома. А для переробки необхідне промислове розширення, а це робочі місця. Тобто вигоди дуже багато. Ми можемо вирощувати елітне насіння і забезпечити світ насіннєвим фондом. І це рослина, котра не потребує сівозміни, вона сама збагачує землю киснем».

Технічні коноплі вітчизняних сортів, майже не мають наркотичних речовин

За словами представниці профільної Асоціації, впродовж кількох століть ця рослина була важливою сільськогосподарською культурою, і задовольняла всі ключові потреби людини – від їжі до теплих домівок – аж поки не була витіснена з ринку виробниками целюлози, полімерних матеріалів тощо.

Зразки продукції переробки конопель

Коноплі мають велику додану вартість. Можна переробляти насіння на олію, протеїн, борошно та інші продукти, також конопляний шрот (макуха, жмих) широко використовується в медицині.

Чи сприяє коноплярство розвитку регіонів?

Логістика соломи – максимум 70-100 кілометрів. Отже, потрібно разом з вирощуванням коноплі розвивати переробну продукцію в регіоні, створювати переробні підприємства, а їх, через універсальність культури, може бути безліч. Це в свою чергу забезпечить формування кластерів – об’єднання виробників різного спрямування в одній сфері. Перший із таких може виникнути навколо села Омелянів Козелецької громади, де вже працює переробне підприємство – ТОВ «Каліпсо Хемп».

«Переробка на першому етапі полягає у відділенні волокон від костри. Волокно у тюках іде на експорт, а костру та рештки неякісного волокна забирають вітчизняні переробники, – пояснює директор підприємства Дмитро Носенко. – Матеріал йде на утеплювачі та будівельні матеріали, які вирізняються міцністю, стійкістю до гниття та псування. Практика показує: для того, щоб займатись коноплями, потрібно мати від 50 до 200 гектарів».

Посилити потенціал вітчизняних сортів конопель можна з допомогою інноваційних розробок чернігівських вчених-мікробіологів. За словами директора Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, доктора економічних наук, професора Анатолія Москаленка, є непогані можливості застосування препаратів установи в коноплярстві. Він імені Інституту він запропонував виробникам конкретні напрями співпраці.

Мабуть, найголовніше з усього – це те, що відродження та розвиток коноплярства стане ключовою складовою реалізації стратегії сталого розвитку Чернігівської області, вперше за багато років! До цього часу в структурах, які впливають на економічний розвиток, Стратегій або немає, або ж вони існують як порожні декларації, що не мають стосунку до реальних механізмів розвитку та реального бачення розвитку на перспективу. Коноплі ж – надзвичайно універсальна рослина, яка може дати поштовх для розвитку прикордонної Чернігівщини. Продукти переробки коноплі є сировиною для понад 50 тисяч виробів у найрізноманітніших галузях економіки, в тому числі і мати військове застосування – не лише пошиття одягу і спідньої білизни з високоякісного й міцного текстилю, що дихає, добре всотує піт і не подразнює шкіру. Цю продукцію можна використовувати в оборонній промисловості – як сировину для виготовлення пороху. Тож з чернігівськими коноплями бавовни на болотах може стати більше.

Тим часом

З 10 березня 2025 року Міністерство аграрної політики та продовольства України запускає електронну систему єКоноплі. Основна мета системи – вдосконалення державної аграрної політики, відновлення лідерства України з вирощування технічних конопель та зниження можливих корупційних ризиків та ризиків зловживань. Впровадження системи дозволить забезпечити публічність та відкритість ринку промислових конопель. В результаті це призведе до зростання суб’єктів, які здійснюють діяльність з посіву, вирощування та переробки конопель для промислових цілей на внутрішніх та зовнішніх ринках. А також дасть можливість формувати об’єктивні статистичні та аналітичні дані щодо промислових конопель.