Наприкінці січня у Пекурівці в Городнянському районі, що на Чернігівщині, чинив розбій сірий хижак – вовк. Сіроманець настільки знахабнів, що повадився нападати прямо у селі на неприв’язаних собак.
Про це повідомляють «Новини Городнянщини».
На Городнянщині вовки заходять у села та розривають собак
15:56, 20 лютого
Суспільство – Шість чи сім загублених собачих душ точно на його совісті, – каже староста Пекурівського старостату Надія П’ятківська. – Великого вовка бачили близ села і доярки, які їздили на ферму на ранкове доїння корів, і охоронники тракторного парку. Знахабніла тварина геть не боялася людей, не ховалася і не тікала. Бачили люди вовка й на вулиці Набережній. Таке враження, що він здійснював обхід села, вишукуючи здобич. Вночі зайшов через ворота на тракторний парк, охоронник почув як скрипнули ворота, але ж у темряві не побачив звіра. Там сидів песик на ланцюгу. Вовк його розідрав. У однієї з місцевих жительок, чия хата біля пташника, позабирав неприв’язаних собак з двору.
Бачили сліди хижака й біля інших дворів у селі. Але не зміг туди добратися через надійні хвіртки й паркани. Староста звернулась і в поліцію, і в міську раду, і до єгерської служби з питанням що робити, адже ще практично поночі люди йдуть на роботу на ферму й на тракторний парк. А вовк, якого бачили, був величезного розміру, міг, мабуть, напасти й на людину. Однак ніби відчувши для себе небезпеку, вовк залишив поки що село у спокої, подавшись кудись у іншому напрямку.
Приблизно в цей же період бачили вовків і у Смичині. Не одного, а цілу зграю з п’яти-шести особин.
– Місцеві люди казали, що бачили ввечері, вже як темніло, вовчу зграю, яка рухалась прямо по трасі,– каже староста Смичинського старостинського округу Юлія Новик. – Десь між Смичином і Дібрівним. Потім сіроманці звернули з дороги і направились у бік місцевого озера. Поки що у нас не було випадків, щоб хижаки «господарювали» у селі. Але все одно лячно, Пекурівка ж недалеко від нас. Казали, що і в Хрипівці вовки шкодили.
Староста Хрипівського округу Олександр Ткаченко підтвердив:
– Люди кажуть, неодноразово чули вовче виття. Його ні з чим не сплутаєш. Хоча особисто ніхто вовка не бачив, але у однієї місцевої жительки собаку з двору забрав саме він. Вона вночі чула як спочатку собака загавкав, потім завищав і затих. А вранці побачили, що песика звірина задушила, витягла з двору і протягнула метрів триста по вулиці, що було видно по кривавому сліду. Ні лисиця, ні інша дика тварина, крім вовка, на таке не здатна. А в іншої жінки задушили теж прямо у дворі, але не забрали – мабуть, щось завадило. Я став на лижі й поїхав по колишньому колгоспному саду, по Хрипівському лісу. На полі слідів нема, а ото довкола села є, а у ліску й дуже багато. Але ж і містяни часто у ліску вигулюють своїх домашніх великих собак. Тож напевно сказати не можу, чи то вовчі, чи то собачі сліди. Кілька днів було затишшя, а потім у стороні колишнього пташника ночами люди знову почали чути вовче виття.
Вовки заходять у села через різке зростання їхньої чисельності, спричинене забороною полювання під час воєнного стану, брак їжі в лісах та зниження страху перед людьми. Хижаків приваблюють легка здобич (свійські тварини) та пошук нових територій, особливо взимку. Під час воєнного стану відстріл вовків (особливо в прикордонних та бойових зонах) заборонено, що й призвело до неконтрольованого збільшення їхньої кількості. При непередбачуваній зустрічі людини з сіроманцем фахівці рекомендують зберігати спокій, не тікати і не повертатися спиною. Повільно задкуйте, уникаючи прямого погляду в очі. Здавайтеся більшими, піднявши руки, шуміть (кричіть, плескайте) та спробуйте дістатися укриття. Не провокуйте і не підходьте до звіра.
Світлана ТОМАШ, «Новини Городнянщини»