У Чернігові попрощалися з 38-річним Дмитром Гладіренком – музикантом і військовим, який загинув під час виконання бойового завдання. Прощання відбулося 23 березня у Катерининському храмі.
Про це йдеться у сюжеті «Суспільне Чернігів».
«Весь час хотів грати». У Чернігові попрощалися із музикантом і бійцем Дмитром Гладіренком
09:39, 24 березня
Суспільство Прощання з Дмитром Гладіренком у Чернігові. Фото: Суспільне Чернігів
Дмитро був артистом оркестру та саксофоністом Міського палацу культури. У травні 2022 року він долучився до лав Збройних сил України та служив у 44-й окремій механізовані бригаді. Загинув 12 березня 2026 року.
Володимир Суховерський. Фото: Суспільне Чернігів
Директор Чернігівського музичного коледжу ім. Левка Ревуцького Володимир Суховерський згадує Дмитра як надзвичайно талановитого музиканта:
«Він був королем саксофона. Грав на всій сім'ї саксофонів: сопрано, тенор, антибас. Він перший, хто засвітився у 2005 році. Ми створили квартет саксофонів, і він уже грав перший саксофон у цьому квартеті, будучи студентом початкових класів. Він закінчив відділ естради і джазового мистецтва. Досить активно вів концертну діяльність, був на гастролях у Китаї та працював там. І у філармонії, у будинку культури міста. Весь час хотів грати, грати, грати... Його гра відрізнялася, знаєте, такий політ свободи».
Михайло Гришак. Фото: Суспільне Чернігів
Дмитро мав вищу музичну освіту. Його викладач Михайло Гришак розповідає, що бачив у ньому майбутнього педагога.
«Він успішний був музикант. Йому жити, жити. Він не тільки на саксофоні грав – на кларнеті. Ще робив інструментовки. Він по характеру дуже мобільна, дуже спокійна, наполеглива людина, яка могла б дуже гарно викладати».
Товариш Дмитра Гладіренка з часів музичного коледжу Роман Белік згадує: Дмитро був талановитим музикантом та хорошою людиною.
«Пограти любив, особливо джаз. Після репетицій можна було спілкуватися про життя, посидіти на дозвіллі, про все поговорити. Він завжди мріяв грати музику, виконувати джаз на саксофоні, бути, скажімо так, на топовому рівні, як він власне і був».
Побратим Дмитра Анатолій Гудко розповідає: Гладіренко був командиром роти.
«Хороший був друг, хороший був товариш. Завжди приходив на допомогу, виконував свої обов'язки. Ми зустрілися під час перебування на Донбасі. Він був у складі управління роти, виконував обов'язки замполіта. Коли доводилося виходити на завдання, то виходив на рівні з усіма хлопцями. Заходив, перебував, виходив і знову виходив».
Дмитра Гладіренка поховали на кладовищі «Яцево». У нього залишилися дружина із сином.