Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15111-д, який запроваджує нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. У медіа документ уже охрестили “податком на OLX”, хоча насправді він стосується значно ширшого кола сервісів - від маркетплейсів до платформ таксі, доставки та оренди житла.
Документ є частиною зобов'язань України щодо впровадження міжнародних стандартів податкової прозорості та автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові сервіси. Більшість його положень почнуть діяти з 1 січня 2027 року, передає Чернігівський онлайн-журнал PECHERA.info
У чому суть закону
Закон запроваджує систему автоматичного обміну інформацією між цифровими платформами та податковою службою. Онлайн-сервіси повинні будуть збирати дані про доходи користувачів і передавати їх державі.
Йдеться про платформи на кшталт OLX, Rozetka, Prom, Uber, Bolt, Glovo, Airbnb, Kabanchik та інші сервіси, через які користувачі продають товари або надають послуги.
Фактично держава отримує інструмент для контролю доходів, які сьогодні часто залишаються поза податковим обліком.
Кого торкнуться зміни
Насамперед зміни стосуватимуться людей, які регулярно заробляють через цифрові платформи:
- продавців товарів на маркетплейсах;
- виконавців послуг через онлайн-сервіси;
- водіїв сервісів таксі;
- кур'єрів служб доставки;
- орендодавців житла.
Для звичайних користувачів, які зрідка продають особисті речі, закон передбачає окремі винятки.
Скільки доведеться платити
Для більшості громадян головна новина полягає в тому, що дохід від продажу особистих речей через цифрові платформи не оподатковуватиметься, якщо протягом року людина:
- здійснила не більше 30 продажів;
- отримала дохід не більше ніж 2 000 євро.
У такому випадку доходи не потрібно декларувати, а платформа не утримуватиме податки.
Якщо річний дохід перевищить встановлений ліміт, із суми перевищення стягуватиметься 10% податку. До цієї ставки входять 5% ПДФО та 5% військового збору.
Наприклад, якщо людина продала товарів на 120 тис. грн, а неоподатковуваний ліміт становить 95 тис. грн (еквівалент 2 000 євро), податок утримуватиметься лише з 25 тис. грн перевищення.
Водночас закон встановлює і верхню межу — 834 мінімальні зарплати на рік. У 2026 році це близько 7,2 млн грн. Після перевищення цього порогу застосовуватимуться загальні ставки оподаткування: 18% ПДФО та 5% військового збору.
Як працюватиме новий механізм
Ключова зміна полягає в тому, що оператори цифрових платформ фактично стануть податковими агентами.
Вони повинні будуть:
- ідентифікувати продавців;
- визначати суму отриманого доходу;
- передавати інформацію до податкової;
- у передбачених законом випадках утримувати та сплачувати податки.
Для користувачів це означає, що в багатьох випадках самостійно подавати декларації не доведеться — необхідні розрахунки здійснюватиме сама платформа.
Крім того, сервіси збиратимуть додаткову інформацію про продавців, зокрема:
- ПІБ;
- податковий номер;
- дату народження;
- адресу проживання;
- банківські реквізити;
- адресу об'єкта нерухомості (для орендодавців).
Щороку до 31 січня оператори платформ подаватимуть звіти про доходи користувачів до ДПС за попередній календарний рік.
Чи зможе податкова отримувати банківські дані
Закон також передбачає зміни до порядку доступу податкової до інформації про підзвітних продавців.
Банки та фінансові установи повинні будуть повідомляти ДПС про відкриття або закриття рахунків таких осіб. Крім того, податкова зможе отримувати інформацію про рух коштів, призначення платежів та реквізити контрагентів.
Однією з найбільш дискусійних норм стала можливість отримання таких даних без окремого рішення суду.
Чому навколо закону виникли суперечки
Частина експертів звертає увагу, що українська модель регулювання є ширшою за європейську систему DAC7.
У країнах ЄС платформи переважно виконують функцію звітності, тоді як в Україні на них додатково покладаються обов'язки податкових агентів.
Також дискусії викликало питання оподаткування продажу особистих речей. Саме тому до фінальної редакції закону внесли норму про неоподатковуваний ліміт у 2 000 євро на рік і до 30 операцій.
Коли закон запрацює
Впровадження нових правил відбуватиметься поетапно.
З 1 листопада 2026 року оператори цифрових платформ повинні будуть зареєструватися в Державній податковій службі.
Повноцінно нова система запрацює з 1 січня 2027 року. Саме тоді почне діяти міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Чи перевірятимуть старі продажі
Ні. Закон не має зворотної дії.
Інформація про операції, здійснені до запуску нової системи, не включатиметься до звітності платформ. Автоматичний обмін даними стосуватиметься лише доходів, отриманих після набрання чинності відповідними нормами закону.
Для продавців на іноземних маркетплейсах важливо враховувати, що міжнародний обмін інформацією відбуватиметься із затримкою. Перші дані про доходи за 2027 рік можуть надійти до української податкової вже у 2028 році.
Як за законопроєкт голосували народні депутати від Чернігівщини
Нагадаємо, 9 червня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №15111-д щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Рішення підтримав 241 народний депутат.
Серед обранців від Чернігівщини «за» проголосували четверо парламентарів: Олег Семінський, Сергій Гривко та Валерій Зуб (усі — фракція “Слуга народу”), а також Борис Приходько (депутатська група “Довіра”).
Народний депутат від “Слуги народу” Максим Зуєв участі в голосуванні не брав.
Водночас Валерій Дубіль (“Батьківщина”) та Павло Халімон (“Слуга народу”) були відсутні під час пленарного засідання.