На Чернігівщині за перші п'ять місяців 2026 року зареєстрували 28 випадків хвороби Лайма. Для порівняння, за аналогічний період минулого року їх було 44. Попри позитивну динаміку, фахівці наголошують: сезон кліщів триває, а небезпека зараження нікуди не зникла.
Про це Суспільному розповіли заступник генерального директора Чернігівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Артем Ярошенко та лікарка-інфекціоністка інфекційного відділення Другої міської лікарні Чернігова Тетяна Жабко.
За словами Артема Ярошенка, найбільше випадків хвороби Лайма традиційно реєструють у Чернігові, Ніжині та Прилуках. Це пов'язано як із більшою кількістю населення, так і з доступністю медичної діагностики.
Особливу увагу епідеміологи звертають на Ніжинський район, зокрема Бахмацьку та Борзнянську громади, а також території поблизу Батурина, де випадки захворювання реєструються регулярно.
Щороку спеціалісти Центру контролю та профілактики хвороб проводять моніторинг природних осередків кліщів у місцях масового відпочинку людей. Цього року вони дослідили 176 кліщів, із яких 42 виявилися інфікованими бореліями — бактеріями, що викликають хворобу Лайма.
Водночас позитивний результат дослідження кліща ще не означає, що людина обов'язково захворіє.
Лікарка-інфекціоністка Тетяна Жабко пояснює, що борелії передаються не миттєво. Зазвичай для цього кліщ має перебувати на тілі людини щонайменше 24–36 годин.
Саме тому своєчасне виявлення та правильне видалення кліща значно знижує ризик інфікування.
При цьому люди часто навіть не помічають укусу, адже переносниками можуть бути не лише дорослі кліщі, а й дрібні личинки та німфи. За словами лікарки, приблизно третина пацієнтів із підтвердженою хворобою Лайма не пам'ятали моменту укусу.
Найхарактернішою ознакою хвороби Лайма є мігруюча еритема — червона пляма діаметром понад п'ять сантиметрів, яка поступово збільшується. Вона може мати вигляд кільця або просто великої червоної плями.
Також можуть з'явитися симптоми, схожі на застуду:
- підвищена температура;
- головний біль;
- слабкість;
- нежить;
- кашель.
Саме тому люди нерідко не пов'язують погіршення самопочуття з укусом кліща.
Якщо хворобу Лайма не лікувати вчасно, вона може перейти у хронічну форму.
У такому разі можливе ураження:
- великих суглобів;
- нервової системи;
- серця;
- очей;
- шкіри.
Лікарі зазначають, що інколи люди роками лікують суглоби чи неврологічні порушення, навіть не підозрюючи, що їх причиною став давній укус кліща.
Фахівці закликають не приймати антибіотики без консультації лікаря.
За словами Тетяни Жабко, антибактеріальні препарати призначають лише тоді, коли для цього є чіткі медичні показання.
Профілактичний прийом антибіотиків можливий лише в окремих випадках — якщо кліщ перебував на тілі понад добу та був видалений не пізніше ніж через 72 години після укусу.
Якщо минуло більше трьох діб, профілактичний прийом антибіотиків уже неефективний.
Медики наголошують, що аналізи наступного дня після укусу не мають діагностичної цінності.
Перші антитіла до борелій організм починає виробляти лише через 10–14 днів, а найбільш інформативними дослідження стають приблизно через три-чотири тижні після укусу.
Водночас позитивний результат аналізу ще не означає, що людина хворіє саме на хворобу Лайма, тому оцінювати результати має лікар.
Після укусу багато людей намагаються віднести кліща до лабораторії. Проте лікарі пояснюють: для вибору тактики лікування людини це не має вирішального значення.
Дослідження кліщів насамперед потрібні епідеміологам для оцінки ситуації в регіоні.
Натомість для лікаря важливішими є тривалість перебування кліща на тілі, наявність симптомів та загальна клінічна картина.
Фахівці радять:
- використовувати репеленти;
- носити світлий закритий одяг;
- заправляти штани у шкарпетки;
- після прогулянок оглядати себе, дітей і домашніх тварин;
- після повернення додому приймати душ і прати одяг.
Якщо кліщ присмоктався, його потрібно якнайшвидше правильно видалити або звернутися до медичного закладу.
За словами Артема Ярошенка, вакцина проти хвороби Лайма наразі проходить клінічні випробування. Якщо вона стане доступною, насамперед її рекомендуватимуть людям із груп ризику: працівникам лісового господарства, військовим, жителям сільської місцевості та всім, хто регулярно перебуває у лісах або польових умовах.
Цього року кількість громад Чернігівщини, які проводять акарицидну обробку парків і місць відпочинку, зросла з трьох до восьми.
Фахівці вважають, що саме комплекс профілактичних заходів — покіс трави, обробка територій, використання репелентів та дотримання правил безпеки — міг стати однією з причин зменшення кількості зареєстрованих випадків хвороби Лайма. Водночас вони наголошують: повністю позбутися кліщів неможливо, тому під час перебування на природі варто залишатися уважними.