Окрім визначення місця на ділянці, де в подальшому буде розташована нова свердловина на воду, її глибини, діаметра та рівня продуктивності, досвідчені фахівці достатньо часу приділяють і підбору обладнання та безпосередньо бурильної установки. Саме завдяки цьому можна гарантувати, що нова артезіанська свердловина з якісною чистою водою справно прослужить кілька довгих десятиліть. Найчастіше вибір установки для буріння свердловини залежить від глибини проведення робіт, типу підземних ґрунтів, очікуваного рівня продуктивності та інших умов проведення робіт.

Типи установок, що використовуються для буріння свердловин на воду

Необхідність власного джерела води на присадибній ділянці найчастіше пов’язана з забезпеченням води для власного споживання, вирішення побутових потреб, а також для господарського використання, наприклад, поливу городу чи догляду за садом. Саме з умов подальшої експлуатації рідини майстри починають проводити розрахунки та пошук місцезнаходження певного водоносного горизонту з потрібною якістю води. Після цього визначають, з яким типом ґрунтів доведеться працювати і лише після цього обирають відповідний тип установки.

Весь асортимент установок, застосування яких забезпечує максимально якісне та оперативне буріння свердловин прийнято класифікувати за технологією роботи, наприклад:

  • на шарошечні (роторні), які руйнують ґрунтові пласти ударним методом, а потім під дією тиску повітрям зруйновані рештки виносяться на поверхню;
  • на шнекові, які формують свердловину за рахунок буру, що обертається, а залишки зруйнованих порід виносяться на поверхню;
  • на вібраційні, що працюють від генератора методом вирізання підземних ґрунтів та викидання його часток наверх;
  • на снарядні або ударні, які передбачають встановлення забою, а потім проведення серії ударів по ньому;
  • на ударно-обертальні, що передбачають одночасно ударні імпульси та обертальний рух механізму.

Останній тип бурильних установок вважається єдиним можливим варіантом буріння свердловин на глибину до 2000 м в ускладнених умовах. Ударні механізми більше підходять для пухких підземних порід, а в умовах твердих глинистих чи скелястих ґрунтів дозволяє пробурити свердловину на воду не глибше 100 м.

Класифікація бурильних установок за типом живлення

В залежності від типу живлення, яким забезпечується робота установки при буріння свердловин на воду, вони можуть бути:

  • електричними, що передбачає підключення до системи електромережі або ж електричного генератора;
  • дизельними, що більше актуально саме для малогабаритних бурильних установок і відрізняються підвищеною мобільністю (працюють завдяки потужному дизельному двигуну та забезпечують буріння свердловин глибиною до 100 м);
  • дизель-електричними, які актуальні серед майстрів завдяки високій потужності та незалежному функціонуванню основних пристроїв та механізмів (для запуску користуються електричним приводом);
  • електрогідравлічними, в конструкції яких основними робочими деталями є конусоподібні циліндри та діелектричні тримачі.

Дизель-електричні бурові установки найчастіше застосовуються при проведенні розвідувальних робіт. Від обраного типу установки залежить не лише ціна свердловини під ключ, а й тривалість самих робіт.

Типи бурильних установок відповідно способу їх пересування

Враховуючи способи пересування, бурильні установки можуть бути переносними (невеликих габаритів, що швидко збирається та підключається до електромережі), самохідними (що важливо при необхідності буріння свердловин у важкодоступних місцях), стаціонарними (складаються з великої кількості деталей та вузлів однієї багатофункціональної системи, для роботи якої потрібно завчасно підготувати рівну поверхню, укріплення на опорах та підключення до всіх необхідних комунікацій).

Не менш важливим чинником у виборі типу бурильної установки вважається глибина майбутньої свердловини, а також спосіб виведення зруйнованих решток підземних ґрунтів на поверхню, наприклад, промиванням.