Следы кровавых репрессий под Черниговом

В Украине есть не меньше двух десятков общеизвестных мест захоронений жертв репрессий тоталитарного режима. Они кровавыми пятнами разбросаны по всей стране. Одно из них находится неподалеку от Чернигова – в лесном массиве рядом с селом Халявин.

Там покоятся больше четырех тысяч расстрелянных энкавэдэшниками черниговцев. Черниговец, чьи родственники были убиты при тех трагичных обстоятельствах, инициировал установку мемориала и даже готов сделать свой посильный финансовый взнос, если власть не найдет на это средств.

Владимир Дудко рассказал, через какие страдания пришлось пройти его родственникам и с какими трудностями столкнулся он сам, пытаясь выяснить их судьбу. Владимир Аникеевич обращался и в СБУ, и в МВД, писал запросы даже в Москву в КГБ. Потратив немало времени и еще больше сил, он выяснил, что его дядю и тетю убили, а тела похоронили в халявинском лесу.

– Моя бабушка из семи детей потеряла троих. Сергея расстреляли, Катерину изнасиловали и убили, а Грицка, 19-летнего, лишили гражданских прав. Справку не давали, поэтому найти работу он не мог. Поехал в Гомель и устроился там на цементный завод.

Позже ему цемент сел на легкие, и он заболел. Тогда все говорили, что это был туберкулез. Он умирал, а на квартиру к себе никто его не пускал, потому что он считался врагом народа. Одна женщина пустила его к себе, не побоялась. Он лежал у нее на печи, там и умер.

Стоит ли писать, каково приходилось в Советском Союзе членам семей так называемых врагов народа? Владимир Аникеевич с грустью вспоминает, с какой ненавистью со стороны односельчан и одноклассников им приходилось сталкиваться из-за этой формулировки, аккуратно вложенной властями в умы людей. К сожалению, не многие и сегодня готовы признать преступления кровавого режима.

Говоря о Советском Союзе, старшее поколение в большинстве своем ностальгирует по «колбасе по 2.20» и прочих благах коммунизма, а вот сведения о репрессиях и расстрелах предпочитает игнорировать, а то и вовсе категорически отрицать.

Владимир Аникеевич рассказывает:

– Встречаю я одного человека, а он говорит: «Вот при советской власти было хорошо – школы строили, больницы». А я отвечаю: «Вы знаете, что в Советском Союзе уничтожили невинных 40 миллионов? Школу можно построить и позже, это камень, а человека возвратить нельзя».

В 1989 году на месте захоронения расстрелянных черниговцев установили гранитный камень с надписью на металлической табличке: «Жертвам репрессий периода 30–40-х – начала 50-х годов ХХ столетия». И хотя тогда считалось, что такой памятный знак будет временным, он там и по сей день.

Родственники погибших прибивают таблички с их именами на деревья и устанавливают в грунт. Поэтому Владимир Аникеевич и призывает властей обратить внимание на необходимость современного мемориала. Он называет это еще одним шагом реализации закона Украины о декоммунизации.

– Необходимо не только сносить памятники, но и устанавливать их, – говорит мужчина.

О захоронениях молчали больше 50 лет

О страшных событиях 1937–1938 годов нам подробно рассказала старший научный сотрудник Черниговского исторического музея имени В. Тарновского Светлана Сергеева.

Во время репрессий того периода в Чернигове работала тройка. В ее состав входили начальник областного управления НКВД, первый секретарь Черниговского обкома Маркитан и областной прокурор Склярский.

Они судили арестованных черниговцев, рассматривали их дела, не видя перед собой человека, и часто приговаривали к высшей мере наказания. Людей расстреливали в здании областного управления НКВД (ныне городская санстанция. – Прим. авт.) по современному адресу ул. Кирпоноса, 30, и в других местах вокруг Чернигова, а хоронили в Халявинском урочище.

О том, что под Черниговом есть место массового захоронения, было известно еще в довоенное время. Однако впервые заговорили о нем только в 1989 году. Тогда прокурор следственного управления областной прокуратуры Евгений Подгорный, члены общества «Мемориал», работники Черниговского государственного архитектурно-исторического заповедника и другие краеведы провели поиск этого захоронения.

Свидетели тех событий рассказали, что в 30-х годах неподалеку от скульптуры «Медведи» на трассе Чернигов – Гомель стоял небольшой домик дорожного мастера. В 1937 году эту территорию площадью около одного гектара окружили высоким забором. Говорили, что заходить за этот забор запрещалось, поэтому о том, что происходило внутри, никто не знал.

Территорию охраняли люди в военной форме. Время от времени туда заезжали крытые машины, прозванные в народе черными воронами. Во второй половине 1938 года этот дом странным образом исчез, захоронения, по всей видимости, прекратились, а место постепенно стало зарастать лесом.

Раскопки, проведенные в 1989 году, не дали больших результатов. Этому нашли несколько объяснений. Во-первых, часть трупов сжигалась, во-вторых, в грунте нашли остатки извести, которой засыпали тела для уничтожения костей.

Тем не менее Евгений Подгорный рассмотрел материалы дела и вынес решение «считать установленным, что захоронение останков незаконно репрессированных граждан осуществлялось в урочище Халявинское, в той его части, которая прилегает к дороге на 1051-м километре трассы Е-95».

В октябре 2004 года поиск точного места захоронений жертв репрессий возобновили по инициативе государственной межведомственной комиссии по делам увековечения памяти жертв войны и политических репрессий при Кабинете министров.

Халявин

Проведенные раскопки оказались более информативными, чем 15 назад. В 50 метрах от трассы Чернигов – Гомель обнаружили части человеческих скелетов. На черепах имелись отверстия, нехарактерные для их анатомического строения.

Также в ходе раскопок обнаружили предметы личного пользования – фрагменты очков, зубные щетки, фаянсовые чашки, обувь, разменную монету 1936 года и др.

Для экстренного исследования отобрали два черепа с отверстием диаметром 10 мм на на затылочной части и диаметром 1,6 мм на лобной. Также осмотрели три бедренные кости. Результаты этих исследований показали, что один из черепов принадлежал мужчине среднего возраста, примерно 52 лет.

Ми можемо стверджувати, що розстрілювали там людей різного віку, у тому числі похилого, і що ці люди навряд чи були воїнами Другої світової війни. Як відомо, до Червоної армії у Другу світову війну люди такого віку не призивалися. Ймовірно, уже вбитих людей ховали з речами особистого вжитку, які знаходилися в речових мішках. Ці речі є невблаганними свідками злочинного сталінського режиму і знаходяться в Чернігівському історичному музеї, – говорит Светлана Николаевна.

Сергей Бутко, представитель Украинского института национальной памяти в Черниговской области:
Бутко IMG_6312

– За даними протоколів трійки при управлінні НКВС, по області з серпня 1937 року до вересня 1938-го розглянули 8108 справ. Розстріляли 4367 осіб, а до тюрми відправили 3455. Проте це не всі жертви репресій в області на той час. Оскільки в камерах не вистачало місць, старих людей та калік просто вбивали без всякої звітності. Тому офіційна кількість репресованих неповна.

Усі репресовані, навіть ті, кого потім відпустили, постраждали від фізичних тортур, які застосовували слідчі НКВС. Кат Чернігівщини того часу – Павло Іванович Філенко, комендант управління НКВС по Чернігівській області. Він  організовував і особисто брав участь у розстрілах людей. До речі, 19 грудня 1937 року за цю «роботу» до Дня чекіста його нагородили орденом «Знак Пошани».

Іще один відомий кат – Олексій Федоров, котрий на посаді секретаря Лосинівського райкому на Чернігівщині зробив успішну кар’єру на пошуку «ворогів народу» та обстоюванні «чистоти генеральної лінії партії». Так і дослужився до керівництва Чернігівською областю.

У вересні 1938 року його обрали першим секретарем Чернігівського обкому. Із досліджених документів з’ясувалося, що Олексій Федоров безпосередньо причетний до вбивства 297 осіб та ув’язнення у сталінських таборах 147 осіб.

Серйозних пропозицій щодо створення нового памятника жертвам репресій особисто я не чув. Ініціаторам його створення слід звернутися до Чернігівської областної ради. Це як мінімум обласний проект, оскільки під Халявином поховані жертви зі всієї Чернігівської та навіть Сумської області.

еженедельник "Семь дней"
Халявин массовые растрелы репрессии Владимир Дудко
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
489 просмотров в сентябре
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
Проблема безпритульних кішок та собак є наболілою для Чернігова. Від такого сусідства страждають люди. Ще постає й питання іміджу міста. Іноземні туристи неодноразово висловлювали своє обурення щодо великої кількості безпритульних тварин на вулицях обласного центру Сіверщини. Цього року чернігівці мають можливість посприяти покращенню ситуації, віддавши свій голос у Бюджеті участі – 2019 за проект № 78 «Стерилізація безпритульних тварин».  Це – потрібно Гр...
Политика
Учора, 19 вересня, з робочим візитом до Чернігова приїхали керівники партії «Основа». Під час прес-конференції лідер партії Сергій Тарута та голова «Основи» Андрій Ніколаєнко представили медійникам Андрія Дуплечева, який віднині є головою партії «Основа» в Чернігівській області. На Чернігівщині Сергій Тарута не вперше. Щоправда, попередні візити стосувалися більшою мірою культурологічних питань. Так, наприклад, депутат раніше долучався до відновлення істор...
Политика
У Деснянському територіальному центрі надання соціальних послуг свято — нарешті можна відправляти на пенсію свою «ластівку» — ВАЗ 2107, яка відслужила свої 15 років. «Жигулі» замінить незвичайний автомобіль, розроблений під потреби підопічних терцентру. Він має спеціальний висувний пандус, яким дуже зручно рухатися навіть на інвалідному візку, а також спеціальні ремені безпеки, які надійно фіксують візок. Поруч є місце для супровідника. Це перший сертифіко...
Экология
15 вересня в День прибирання Чернігів долучився до Чернігів масових прибирань. Понад 150 країну світу проводять щорічно подібні акції. 24 вересня координатор Чернігівської області та місті Вікторія Богдан та координатор «Всесвітнього дня прибирання» в Україні Людмила Осипчук  розповідатимуть про підсумки «Всесвітнього дня прибирання» у Чернігові та області.  Початок запланували на 12 годину. Місце проведення - Чернігівська міська рада, вул.Магістратська, 7...
Общество
Обновление вакансий в базе данных областной службы занятости происходит регулярно. Большинство появляющихся вакансий - минимальным размером заработной платы, или близким к нему. Однако есть и высокооплачиваемые. Итак, кому работодатели Черниговщины готовы платить больше и сколько именно? Рассказывает пресс-служба ОЦЗ. «По состоянию на 1 сентября текущего года средний размер оплаты труда в расчете на одну вакансию, представляемых работодателями в службу зан...
Общество
Захоронение второй половины Х века раскопали в селе Шестовица Черниговского района. Впервые вместе с украинскими археологами работают коллеги из Польши. За две недели совместной экспедиции они исследовали один курган и перешли к работам над другим.  Польские археологи работают в Шестовице впервые. Сюда их пригласили черниговские коллеги, рассказывает преподаватель Института археологии Варшавского университета Дариуш Бащек. На Черниговщине вместе с ним прие...
Общество
Традиційно в четверту неділю вересня в Україні відзначають своє професійне свято працівники машинобудівної галузі. З цього приводу в обласному центрі відбулися урочистості: кращі представники даної галузі отримали почесні відзнаки. Про це повідомляє прес-служба ОДА. На Чернігівщині діє майже 40 підприємств з виробництва електричного та електронного устаткування, сільськогосподарської, будівельної техніки, обладнання для нафтопромислового комплексу, медични...
Общество
23 вересня на вулицях у центральній частині Чернігова відбудуться легкоатлетичні змагання - напівмарафон, який проводиться до Дня міста Чернігова вже третій рік поспіль. Організатором виступає "Нова Пошта". Про ділянки, які будуть перекриватися на час забігу, повідомляє Чернігівська міська рада. У зв’язку з цим легкоатлетичними змаганнями рух транспорту в центрі міста перекриватиметься на таких ділянках:  - просп.Миру в обох напрямках від перехрестя з вули...
Спорт
Вже 23 вересня на Десну чекає протистояння з грандом українського футболу – «Динамо» (Київ). Вчора "Десна" розпочала активну підготовку до матчу київським "Динамо", який відбудеться 23 вересня. Разом з командою вже тренується й Максим Імереков. Сьогодні центральний захисник Максим підписав офіційний контракт з чернігівським клубом. В складі «Десни» Імереков буде виступати під №32. Про це пише офіційний сайт ФК "Десна". Коротка біографія: Максим Ігорович Ім...