Як чернігівці реагуватимуть на обійми від незнайомців?

21 січня у всьому світі відзначається одне з найбільш незвичайних свят – Міжнародний день обіймів. Його історія не така вже й давня – засновано американськими студентами лише 1986 року. За традицією цього дня можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей. Проте одна справа, коли незвичайні, а іноді дивакуваті свята відзначають у Західній Європі та США. І зовсім інша – коли таке святкується у країнах СНД.

Ми поцікавились у чернігівців, як вони відреагують на обійми від абсолютно незнайомої людини, що таким чином відзначатиме Міжнародний день обіймів.

Наталя Анатоліївна, пенсіонерка:

– Якщо б мене обійняв хтось незнайомий, я точно знатиму, що це нещиро. Ці обійми будуть награними, і тільки для цього начебто святкового дня. Від цього навіть неможливо отримати позитивну емоцію, бо ти просто не знаєш людину.

Я би подякувала за обійми, але сухо та теж не дуже й щиро, бо не хочеться засмучувати людину. Такі обійми більш притаманні молоді. Вони часто обіймаються при зустрічі зі своїми знайомими і, можливо, з незнайомцями теж зможуть запросто обійнятись.

Станіслав, студент:

– Якщо дівчина підійде та запропонує обійнятись, то й погоджусь, а ось якщо хлопець, то краще ні. Я б йому просто відповів: «Вибач, але я з хлопцями не обіймаюсь».

Особисто я можу обійняти тільки когось зі своїх знайомих, і все. Незнайомці взагалі мають бути на певній дистанції. З гарними знайомими можна пообійматись. А як я підійду до перехожого – і що я йому скажу: «Привіт, давай обійматись»? Він як мінімум скаже, що я дурень, а може ще й ударити запросто за такі пропозиції.

Тетяна, в декреті:

– Дивлячись які б це були обійми, бо буває по-різному. Навряд чи я б реагувала якось різко, але все залежить від людини, тої ж дівчини або хлопця.

Тут багато але. У мене може бути поганий або, навпаки, гарний настрій, і від цього багато чого залежить. Але в принципі я не проти таких свят і проявів – просто треба робити це гарно і ненав’язливо.

Валентин, народний артист України:

– Я б до цього поставився абсолютно нормально. На своїй роботі, у драмтеатрі імені Шевченка, ми майже щодня обнімаємось, цілуємось, тощо. Завжди бажаємо одне одному гарного та приємного дня.

Як актори, ми й повинні давати позитивні емоції, у свою чергу забираючи негативні. Так і жити веселіше. Я звик до уваги з боку незнайомих. Мені у тому ж тролейбусі завжди передають вітання. Тому, якщо б на вулиці запропонували обійнятись, тим паче у таке свято, чому б і ні.