Великий герб – велика маніпуляція: чернігівська історик про переможця конкурсу на найкращий ескіз

Державне агентство України з питань мистецтв підбило підсумки конкурсу на найкращий ескіз Великого державного герба України. Найкращою визнали роботу Олексія Кохана, який також є співавтором Малого герба. Після чого його малюнок став об’єктом глузувань і спровокував численні пародії – з кравчучкою, бджолами, шаурмою та іншими натяками на різні періоди новітньої історії України. Але що конкретно з ним не так?

Конкурс проводили за рішенням уряду після доручення Верховної Ради. Співорганізаторами виступили міністр культури та міністр юстиції. Найкращий ескіз обирало журі, до якого входили фахівці з геральдики, історії, юриспруденції та мистецтвознавства.

– Ескіз-переможець містить обов'язкові елементи для великого Державного Герба, зокрема: герб Війська Запорозького, воїна-козака, лицаря з мушкетом та знак Княжої держави Володимира Великого, тобто малий Державний герб, – пояснив міністр культури Олександр Ткаченко презентуючи роботу.

Конституція пише

Організатори конкурсу кивають на те, що у Конституції України йдеться про Великий герб, тоді як звичний нам Тризуб – це Малий герб. І не реалізувати це – порушення головного документу країни.

Противники ідеї нагадують, що згадка про Великий герб у документі 1996 року стала вимушеною поступкою комуністам, які не бажали бачити «націоналістичний» Тризуб символом держави і вимагали більш звичного для них «совкового» пишного варіанту, за яким би можна було приховати той самий Тризуб. Однак, швидко втілити у життя тоді ідею не вдалося, а тепер, коли і комуністів вже вигнали із суспільно-політичного середовища, і Малий герб став звичним символом – говорити про повернення до ініціатив 1996 року – як мінімум недоцільно.

Тим більше, що аби ухвалити Великий герб Верховній раді потрібно 300 голосів. Рівно стільки, скільки треба аби викреслити з Конституції згадку про нього.

Приклад Європи

За 29 років Незалежності України було три невдалі спроби затвердити Великий герб. Жоден з проєктів депутати не підтримали. Може статися так, що й цього разу нічого не вийде. Тим більше, що аргументів проти чимало.

Історики зазначають: великий герб використовують ті європейські держави, які мають або мали монархічне минуле. Натомість Австрія, Румунія, Італія, Німеччина, Греція, Фінляндія і ще низка держав відмовилися від цього символу, коли стати республіками. А прикладів, коли великі герби запроваджували європейські держави із республіканським ладом лише два – Латвія (це було у далекому 1918 році) та Естонія (тут мінімальні відмінності між обома гербами).

– У більшості країн від великого герба виникає малий. Тобто історична послідовність така. І малий герб, це фактично частина герба монарха. У нас же є історичний малий герб і з нього намагаються зробити великий. Але оскільки немає історичного підґрунтя та традиції, то будь-який ескіз викликає дуже багато заперечень. І я не думаю, що в найближчому майбутньому вдалося б обрати той варіант який би задовольнив усіх, – каже історик Олена Черненко.

А фахівці ще й додають: в Україні майже досконалий з точки зору дизайну герб, якому не потрібно додаткових «рюшів».

Що не так

Ми попросили Олену Черненко зупинитися на основних елементах проєкту.

• Козак
  Зображення козака не історичне – воно не відповідає тому, яке ми бачимо на печатках Війська запорізького. Це зображення до якого ми звикли у кінофільмах – штучне, сценічне яке склалося впродовж ХХ століття
• Архістратиг Михаїл
  Не зовсім зрозуміло чому у якості щитотримача – архістратиг Михаїл. Якщо говорити про спроби скласти великий герб, які були за часів УНР, то тоді щитотримачами намагалися зобразити постаті, які «об’єднують» різні території України, як символ соборності. Але архістратиг Михаїл є міським гербом нашої столиці, а лев взятий з герба Львова. Це навіть не землі а емблеми, що походять з двох міських гербів.
  До того ж саме оформлення постаті архістратига Михаїла немає точного історичного прототипу. А відтворювати постать, яка немає під собою жодного історичного підґрунтя – неправильно. Зображення архістратига на печатках міста Києва виглядає інакше. Іконописний образ, також виглядає інакше. Отже це фантазія художника на тему «як би могло бути».
• Колоски і стрічка
  В геральдиці є певні правила, як має бути обернута та чи інша фігура. Якщо догори, то це процвітання, якщо до низу, то це занепад. Колоски схилені до низу, а тому їх треба або розвернути, щоб вони хилилися догори або вибрати інший символ.
  В геральдиці те, як обернуто ту чи іншу фігуру, має відповідний символізм. Якщо рослини тягнуться догори – це процвітання, якщо донизу – занепад. Колоски схилені донизу, а тому їх треба або розвернути, або обрати інший символ.
  Лев та архістратиг стоять на стрічці з девізом, але девізу я там не побачила. У схваленому раніше, але не затвердженому ескізі великого герба України був девіз «Воля. Злагода. Добробут». А я кий зараз?