Пальцями хрусь-хрусь. Шкідливо чи просто неприємно?

Напевно серед ваших знайомих обов’язково знайдеться кілька людей, які свідомо чи на рівні неконтрольованої звички люблять «розім’яти пальці» – похрустіти суглобами. Когось це дратує, а когось – відверто лякає. Тим більше що час від часу з’являється інформація про шкідливі наслідки таких «вправ». Чи так це?

Що відбувається

Існує дві гіпотези, які пояснюють специфічні звуки в суглобах. Перша стверджує, що незалежно від улюбленої техніки – смикаєте ви палець або викручуєте шию – відбувається одне й те саме: суглобова капсула розтягується, її обсяг збільшується, а тиск, навпаки, падає. Через це суглобова рідина розтікається (вона запобігає виникненню тертя між суглобами), і в ній утворюються бульбашки газу. Ці бульбашки лопаються з характерним звуком. Через 10–20 хвилин гази знову розчиняються в рідині – тоді можна хруснути ще раз.

Згідно з іншою гіпотезою, хрускіт виникає під час руху – через швидке розтягнення зв’язок та сухожиль.

Так-так, цей простий, здавалося би, механізм досі повністю не досліджений і гарантій щодо абсолютної правдивості «теорії бульбашок» досі не існує. Час від часу її спростовують, а потім знову підтверджують.

У будь-якому разі суглоб робиться більш рухливими, і людина відчуває комфорт. Ну а комусь, можливо, просто подобається дратувати інших цими специфічними звуками.

Підтверджень артриту поки немає

Головні застороги, які нерідко можна почути чи прочитати в інтернеті, – ризик розвинення артриту в тих, хто зловживає такою звичкою. Утім досі жодне наукове дослідження не виявило шкоди від звички хрустіти суглобами. І на сьогодні не представлено жодних переконливих доказів, які б його підтвердили. Результати більшості досліджень вказують на те, що хрустіння не є шкідливим, якщо під час нього людина не відчуває болю та дискомфорту.

Більше того, існує цікаве (але не надто наукове) дослідження американського доктора Дональда Унгера, на якого у своєму пості кілька років тому посилалася очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун. Ідея народилась начебто після постійних зауважень матері щодо хрустіння суглобами. Він провів «експеримент»: близько 50 років хрустів суглобами двічі на день тільки на лівій руці. Учений хотів перевірити, чи буде надана шкода його руці та чи виникатимуть розбіжності між руками. За його підрахунками, це сталось близько 36 500 разів. Після завершення експерименту науковець не констатував симптомів артриту та взагалі будь-яких відмінностей. За це дослідження Дональд Унгер став лауреатом Шнобелівської премії.

Побічні ризики

Утім фахівці нерідко застерігають фанатів такої звички, аби вони нею не зловживали (як і будь-якою іншою) і не ігнорували таке бажання, яке може бути симптомом. Справа в тому, що бажання похрустіти виникає зазвичай через перенапруження м’язів. Тому бажано звернути на це увагу і знайти більш дієві, ніж «розминка суглобів» варіанти вирішення цієї проблеми. Наприклад, масаж. Якщо позбутися напруження м’язів, то й бажання похрустіти пальцями зникне.

Якщо ж не зникне, то така звичка вже більше схожа на невроз. Хтось у таких випадках гризе нігті, хтось накручує волосся на палець, а хтось – хрустить суглобами. Упоратися з поведінковим неврозом також може допомогти спеціаліст, але вже той, що має справу з психологією.

Слід бути обережними з шиєю: іноді занадто різкий рух може призвести до грижі міжхребцевого диска. Утім для цього потрібно, аби вашими суглобами хрустів хтось інший.

***

У 1990-х роках одне з досліджень нібито підтвердило, що надмірне хрустіння суглобами може провокувати незначну припухлість та м’язову слабкість рук. Однак більшість перевірок цієї теорії не підтвердили результат. Можливо, учені переплутали причини і наслідки: не хрускіт спровокував проблеми, а існуючі проблеми сформували звичку.

КОМЕНТАР

Олексій Казаков, головний лікар Центру вертебрології та реабілітації:

– Така звичка дійсно не провокує артрит. Але частий хруст розтягує зв’язковий апарат суглобу і може спровокувати його гіпермобільність. Найяскравішим прикладом є хребет. Якщо постійно хрустіти ним, а особливо шиєю то формується нестабільність і це може стати травмуючим елементом для шийної артерії, яка кровопостачає частину головного мозку. Наслідки – часті головні болі та запаморочення при повороті голови.

Організм буде фіксувати таку нестабільність спазмом м’язів і це ще більше погіршить ситуацію. А з часом нестабільні хребці будуть збільшувати свою поверхню за рахунок крайових кісткових розростань – остеофітів.

І якщо нестабільність ще можна вилікувати то остеофіти складно піддаються лікуванню. Отже якщо у вас здоровий хребет та суглоби то краще не випробовувати теорію Дональда Угнера на собі а якщо при рухах у хребті та суглобах з’являється біль то треба звертатися до лікаря.