• Головна
  • По 7000 за тепло: чому деякі чернігівці отримали платіжки з астрономічними сумами
13:18, 13 лютого

По 7000 за тепло: чому деякі чернігівці отримали платіжки з астрономічними сумами

До нашої редакції звернулися жителі будинку № 179 на вулиці 1 Травня. Вони розповіли: цієї зими почали отримувати платіжки за тепло з просто-таки астрономічними сумами – від двох з половиною тисяч до десяти. А з урахуванням того, що це гуртожиток, де люди мешкають не у квартирах, а в невеликих кімнатках, то ці суми видаються ще більш неймовірними. Спершу подумалося: сталася прикра помилка – до сум у платіжках пододавали нулів. Однак виявилося, що це правда.

Ми вирішили навідатися до будинку, аби розібратися в ситуації та з’ясувати, що про нові рахунки за комунальні послуги думають його жителі. А головне, чому так взагалі сталося і чи є вихід із ситуації.

За бетонним парканом

Про те, що в будівлі за адресою вулиця 1 Травня, 179, живуть люди, можна здогадатися далеко не одразу: ангар для транспорту на декілька виходів та приміщення на першому поверсі, з якого виходили люди в спецодязі, одразу ніби натякають, що приміщення використовується як промисловий об’єкт або склад. Цьому враженню лише суперечить натягнута прямо над ангаром мотузка, на якій сушиться білизна. Довкола будівлі – залишки бетонного паркану, яким, як правило, оточують підприємства, а не місця, де живуть люди.

Спершу ми навіть подумали, що помилилися адресою. Однак жінка, яка вийшла з одних із дверей на першому поверсі, аби викинути сміття, і була вдягнута, як то кажуть, по-домашньому, розповіла: люди в цій споруді й справді живуть, але на другому поверсі. Про причини нашого візиту також зрозуміла без додаткових питань – історію про платіжки за тепло з астрономічними сумами вже знають і в міській раді, і у ЗМІ.

Бомбу вповільненої дії, що призвела до цієї ситуації, заклали ще кілька десятиліть тому, коли державні та комунальні підприємства вирішували житлове питання своїх співробітників хто як міг. За однією з версій, у цьому приміщенні начебто були склади. Однак згодом другий поверх переробили на гуртожиток для працівників Укрпошти.

Усередині будівля виглядає навіть гірше, ніж зовні: гарячої води немає, у багатьох місцях протікає дах. У кімнаті, що нам довелося побачити, по стелі від дверей до вікна тягнеться величезна щілина, оброблена монтажною піною, аби крізь неї не просочувалася вода.

«Что мне делать – повеситься?»

Люди, які нам зустрілися, говорити під запис переважно відмовились. І хоча більшість жителів уже не має стосунку до Укрпошти, однак будівля й досі на балансі цього державного підприємства. Побачивши в коридорі журналістів, ті, хто був у коридорі або на спільній кухні, стрімко порозходилися по кімнатах.

– Называть меня не надо. А то они выселят меня. А куда я пойду? – попередила одна з мешканок гуртожитку, яка, вочевидь, не знала, що ані за коментар для ЗМІ, ані, в принципі, за будь-що інше виселити її, звичайно ж, ніхто права не має.

– Когда-то это были складские помещения, куда поселяли работников, до того как дадут квартиру. Но потом квартиры давать перестали, и люди тут остались. У меня комната – 8 квадратных метров. Я живу тут 20 лет и 30 лет стою в очереди на квартиру. 40 лет работала на центральном почтамте, носила корреспонденцию. На ремонт денег нет. За тепло мне насчитали 2400 гривен за месяц. Это больше, чем моя пенсия. Я пошла заплатила 1400 гривен, сходила в магазин за покупками – и до пенсии у меня осталось 10 гривен, – розповіла мешканка гуртожитку.

Жінка стверджує: кімната у неї невелика, а ось тим, у кого квадратних метрів побільше, суми прийшли ще більш астрономічні – від 4 до 8 тисяч гривень. Однак якщо ті, у кого в кімнаті живе по кілька працюючих людей, ще можуть бодай якось оплачувати рахунки, то, як жити їй, вона не знає.

– В прошлом месяце мне насчитали 800 гривен. Я заплатила и жила на 1200 гривен. Ну а сейчас из чего мне платить, если я столько даже не получаю! Если бы я получала 10 тысяч, то 2400 я бы заплатила, не вопрос. Хотя даже если человек работает, что, он всю зарплату должен за коммунальные отдать, а зубы на полку положить? А что мне делать – повеситься? Я же есть хочу, – ставить риторичне запитання жінка.

Жінка вважає: така ситуація виникла через те, що гуртожиток належить Укрпошті, а вона, як підприємство, не може купляти газ за такими ж цінами, як теплогенеруючі підприємства, які постачають тепло для населення. Субсидії оформити люди також не можуть, адже мешкають формально у нежитловому приміщенні.

Забули про існування

Щоб дізнатися, чи можна якось виправити ситуацію, ми вирішили поспілкуватися з головою Чернігівської дирекції АТ «Укрпошта» Оленою Дорошенко. Вона розповіла: проблема, яка зрештою і призвела до того, що жителі гуртожитку опинилися на межі фізичного виживання, була закладена давно. Оскільки фактично це державне підприємство, закупати газ за такою ціною, як для населення, Укрпошта для своєї котельні, яка й опалює ці приміщення, не може. Різниця ж досить суттєва і лягає на плечі людей.

Через прогалину в законодавчому полі газ для виробництва тепла для мешканців гуртожитку подорожчав з 7400 до 34 961 грн – у 4,6 раза. Відповідно, зросли і суми в платіжках.

Як ми вже згадували, гуртожиток дістався Укрпошті у спадок від часів, коли людям ще давали житло. Тож працівники пошти мали тимчасове місце мешкання, аж поки не отримали б квартири. Та, як то кажуть, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Нині ж переважна більшість людей, для яких будівля на вулиці 1 Травня, 179, стала постійним прихистком, уже не мають стосунку до Укрпошти. За словами Олени Дорошенко, нині там проживає лише 15 відсотків їхніх працівників. Власне, через це підприємство з 2014 року намагається передати гуртожиток місту. Але взяти його в комунальну власність бажаючих нема.

– Процес передачі триває з 2007 року. З 2014 року він загальмувався і ми ніяк не можемо дійти згоди. Фонд комунального майна не хоче. У 2021 році ми просунулися далі, та нам поставили умови, що ми маємо привести гуртожиток до ладу: хотілося їм взяти майно, щоб це палац був. Але зараз вони вже йдуть на конструктив. Справа в тому, що ми не можемо витрачати таких грошей на утримання гуртожитку. Нам потрібно утримувати мережу відділень, розвивати інфраструктуру, – розповіла Олена Дорошенко.

Тим не менш основна проблема не вирішена саме на загальнодержавному рівні. Справа в тому, що, коли ухвалювався закон про ринок природного газу, депутати просто забули про житло, яке й досі перебуває на балансі тих або інших державних підприємств. Якби їх також уписали в перелік тих, хто може отримувати газ за пільговою ціною, то такого становища б не було.

Тому вирішити проблему в законодавчому полі на даний момент просто неможливо. І найгірше, що час уже втрачено.

– Укрпошта з 2010 року не може витрачати кошти, бо це астрономічні гроші. На жаль, час уже втрачено. Ми зверталися з 2007 року в усі інстанції, але процес зрушив, лише коли прийшла біда. Нині немає юридично захищеного процесу, як опалювати гуртожиток за пільговою ціною. Просто забули, що гуртожитки лишилися з таким статусом, і вони не ввійшли до уставного фонду, – сказала Олена Дорошенко.

Тож виходу зі становища, яке склалося, нема. Так чи інакше людям доведеться сплачувати за тепло саме ті суми, які вказані у платіжках. Питання лише в тому, чи вдасться зробити бодай щось, аби ситуація не повторилася наступного опалювального сезону.

Місто не готове

У Чернігівській міській раді про проблему знають – до міської влади зверталися і самі жильці, і депутати за їхнім проханням. Заступник міського голови Віктор Геращенко розводить руками: ані до котельні, ані до гуртожитку місто не має стосунку, оскільки це – власність Укрпошти.

– Ми запропонували взяти котельню на баланс чи в оренду Облтеплокомуненерго, і тоді згідно існуючих нормативів цей газ буде йти за ціною 7400, – прокоментував заступник міського голова Віктор Геращенко. – Це непряме наше питання, але ми запропонували вирішити його технічно. Все в руках Укрпошти. Попередню згоду ОТКЕ усно надало.

По 7000 за тепло: чому деякі чернігівці отримали платіжки з астрономічними сумами, фото-1

А ось просто взяти на баланс гуртожиток у місті не готові. Начальник відділу квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради Михайло Католик пояснив, що на останні звернення до Міністерства інфраструктури, Генеральної дирекції Укрпошти та до Чернігівської дирекції Укрпошти відповіли лише останні. І запропонували забрати будинок у тому стані, в якому він є. Натомість місто висуває вимоги приведення гуртожитку до нормального технічного стану. За оцінками міста, якщо місто закриє на існуючі недоліки очі, то вимушене буде викласти 2,4 мільйона гривень на їхнє виправлення.

– Ми маємо чіткі зауваження по технічному стану самого гуртожитку. Ми чітко їх сформулювали і просимо ці зауваження виправити. Ми наголошуємо – це той мінімум найнеобхідніший, який є кричущим. Ми і половини чого потрібно по-нормальному виправити не згадуємо. Лише найголовніше. Як тільки Укрпошта знайде кошти і зробить ці поліпшення – того ж дня приймемо на баланс відповідного ЖЕКу. І це стосується всіх гуртожитків, – поставив крапку в обговоренні під час сесії Владислав Атрошенко.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Укрпошта #гуртожиток #вул. 1 Травня #платіжки за тепло
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Оголошення
live comments feed...