• Головна
  • Краса Чернігівщини. У Міжрічинському парку знову проводять екскурсії
13:50, 15 серпня

Краса Чернігівщини. У Міжрічинському парку знову проводять екскурсії

Краса Чернігівщини. У Міжрічинському парку знову проводять екскурсії

Про важку весну під час окупації та про головні родзинки нацпарку розповідає відомий гід Андрій Сагайдак

Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» знаходиться на відстані ста кілометрів на північ від столиці. Адміністративний центр – село Отрохи. Парк став магнітом для туристів, які надають перевагу відпочинку на природі, під час якого можна дізнаватися цікаву інформацію зі світу рослин та життя тварин.

Своїй популярності парк завдячує колишньому директору, а нині – гіду у дику природу, засновнику природничого центру «Міжрічинська пуща» Андрію Сагайдаку.

TRAVEL РБК-Україна він розповів про відновлення туризму, часи окупації Чернігівської області та про те, що зможуть побачити туристи, які завітають до нього у літні та осінні місяці.

Фото: Андрій Сагайдак під час екскурсії (facebook.com/guide.in.chernigiv)

Фото: Андрій Сагайдак під час екскурсії (facebook.com/guide.in.chernigiv)

Повернення відвідувачів після бойових дій

Перші туристи приїхали через півтора місяця після того, як окупанти відійшли з регіону, тобто у другій половині травня, розповідає фахівець:

«Раніше була тільки одна пара. Вони зупинилися по-сусідству в «Деревілі», подзвонили та попросили показати музей. А так - самостійних поки що не приймаємо.

Раніше можна було просто приїхати машиною і піти гуляти екостежкою. Формально у нас по всій області заборонено доступ до лісів. Тому ми ходимо по краю, по екостежині. Я не вожу зараз нікуди: ні на вересовище, ні на красиве мохове болото, яке качається під ногами».

«Навіть кулемет один дали нам і пару автоматів». Як Отрохи пережили часи окупації Чернігівщини

Саме до Міжрічинського парку російські війська не заходили. Вони дійшли тільки до північної межі, згадує часи окупації області гід:

«Від нашого села це кілометрів 30-35 на північ. Вони дорогою з Чернігова трохи попробували в цю сторону, їх не пустили, і все – більше в Межиріччя не проривалися. Загарбницькі війська ладнали переправу на Десні під Черніговом, щоб обійти його і вийти на київську трасу. Виходить, що було окуповано північ, Чернігів і під Києвом, в районі Броварів, майже до Семиполок.

Фото: Туристи під час екскурсії по Міжрічинському парку (facebook.com/Natali Tulyulyuk)

Фото: Туристи під час екскурсії по Міжрічинському парку (facebook.com/Natali Tulyulyuk)

Але разом з тим лишалася одна з доріг для сполучення зі столицею, понад Десною. Козелець, Остер – до них окупанти навіть не підходили, каже пан Сагайдак:

«Весь березень ми були у такій собі ізоляції. Коли у Чернігові горів «Епіцентр», то і ми це бачили. У березні-квітні сиділи вдома. В ліс не ходили: нам сказали, що можуть там бути диверсанти».

«Як могли, підготувалися зустрічати росіян: знаки познімали, дороги позавалювали, зорганізувалася тероборона. Навіть кулемет один дали нам, пару автоматів, у сусідньому селі навіть гранатомет був, люди повитягували та поначищали рушниці. Військові частини пороздавали трохи людям. У селі навіть ящики з коктейлями Молотова були - їх робили, бо не розуміли, що і як відбувається. Що це доцільно в умовах щільної міської забудови».

Фото: Міжрічинський парк з висоти (wikipedia.org)

Фото: Міжрічинський парк з висоти (wikipedia.org)

До війни було безліч замовлень. Чи набираються знову групи туристів

Перед повномасштабним наступом Росії турів було замовлено безліч – все по листопад, практично всі вихідні.

«Одразу все скасувалося, а потім туроператори почали потихеньку «оживати». Зараз оновилося бронювання, але на липень-серпень просять ті, хто бронював раніше, щоб за ними все так і залишалося. Звичайно, замовлень стало менше: раніше ще їздили у будні. І не всі набирають групи, насправді. Спочатку був ривок у травні-червні. І ціни довелося скорегувати у менший бік: поставив таку ціну, як була минулого року», - розповідає про особливості попиту під час війни гід.

Фото: Походеньки по болоту (facebook.com/Natali Tulyulyuk)

Фото: Походеньки по болоту (facebook.com/Natali Tulyulyuk)

Що подивитися у Міжрічинському влітку

Цьогоріч відвідування лісів області обмежене через війну. Збір лісових ягід, відповідно, теж. Однак туристів водять екостежкою уздовж села. Там теж чекає багато цікавого. За словами Андрія Сагайдака, зазвичай це стандартна екскурсія:

«Дивимося музей, біля музею пофоткалися, потім екостежку проходимо, під'їжджаємо до Бондарівського болота. Зі стежки можемо зійти потоптатися по болоту у бахилах, поки вода була, і повертаємося на галявину «Лігво» для обіду. Далі йдемо на екостежку поряд з музеєм – Поліську. Цього на день вистачає».

Маршрут короткий, тому гід намагається надати на ньому мандрівникам побільше цікавої інформації:

«Наприклад, на Лісовій стежці можна побачити гнізда синиць, пташенят, які вивелися, сонь зустрічаємо і фотографуємо – красиві тваринки. На болоті зацвіла калюжниця, але її майже пропустили. Далі масово цвіли болотяні півники, за ними сибірські півники уже відцвітають, потім квітнуть орхідеї… Вони в нас невеличкі та з романтичною назвою «Пальчатокорінник м’ясочервоний».

Фото: Фірмовий чай від пана Андрія (facebook.com/Natali Tulyulyuk)

Фото: Фірмовий чай від пана Андрія (facebook.com/Natali Tulyulyuk)

Мандрівки за календарем природи у Міжрічинському парку: коли що подивитись

За словами Андрія Сагайдака, кожен сезон і навіть місяць, коли ви відвідуєте парк, цікавий своїми особливостями. Він перераховує основні:

  • Початок квітня – птахи. Найбільш помітні та активні – журавлі, купа водоплавних птахів;
  • У другій половині квітня масово цвіте калюжниця на болотах;
  • Напочатку травня, але у цьому році трохи запізніла, – у лісі масово цвіте конвалія;
  • Від середини травня починають цвісти жовті болотяні півники;
  • Початок червня – червонокнижні сибірські півники.
  • Ближче до середини червня зацвітають наші орхідеї.
  • У липні починає дозрівати чорниця, біля самої екостежки. Це весь місяць. Поруч з нею іде костяниця. Її мало хто знає, але це цікава і смачна ягода – великі червоні плоди з окремих кульок. Місцева діалектна назва – камениця. Схожа на маленьку трав’янисту малину. Вона смачна.
Фото: Чорниця - достигла. У болоті масово квітнуть жовтеці. У лісі стоїть аромат нагрітої хвої, - пише Андрій Сагайдак на Facebook (facebook.com/Ан...

Фото: Чорниця - достигла. У болоті масово квітнуть жовтеці. У лісі стоїть аромат нагрітої хвої, - пише Андрій Сагайдак на Facebook (facebook.com/Андрій Сагадак)

  • Від середини серпня зацвіте верес. Цього року буду показувати окремі кущики біля села, бо на вересовище зараз ми не їздимо.
  • У вересні починається сезон грибів. Масово можна збирати польський гриб, характерний для соснових лісів. Також маслюки, лисички.
  • Буває група по самій екостежці може знайти десяток-два білих грибів. Але білі гриби це вже ближче до кінця вересня – жовтень. Тоді взагалі масово з’являються всякі гриби, не тільки їстівні, але і яскраві.

«Ті ж мухомори – дуже гарні для фотографій. У нас є сосновий ліс, під ними мохи, і на них густо різноколірні гриби. Наче луки квітнуть, але це насправді гриби. Такий був позаминулий рік – волога осінь. Тому були різнобарвні (білі, вохряно-жовті, червоні) сироїжки, червоні мухомори, які-небудь лисички».

Одних тільки сироїжок на території парку – 32 види.

«І їжовик лускатий – гриб, який зовні нагадує наче луску динозавра, а знизу наче мохнатий: схоже на голочки їжака, але м’які, – трубочки довгі звисають. Їстівний у молодому віці, як пишуть у книжках. Але традиційно у нас дуже малу кількість видів грибів їдять. Полісся, так само як і Карпати: місцеві беруть білі гриби, лисички, маслюки, польські дехто їсть, дехто – ні. Хоча насправді їстівних грибів набагато більше», – завершує він.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Міжрічинський парк #екскурсії #Андрій Сагайдак #туризм #зелений туризм
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Оголошення
live comments feed...