• Головна
  • Родина пенсіонерів втратила все своє майно та не знає як пережити зиму
20:17, 25 жовтня 2022 р.

Родина пенсіонерів втратила все своє майно та не знає як пережити зиму

Що робити, якщо ви звичайна сім’я пенсіонерів, які втратили власне житло? Де взяти кошти на відновлення будинку? Як зігрітися у холодному вагончику коли прийдуть морози? Як пережити зиму? Саме такими питаннями задається родина Ходак, що із Трисвятської Слободи. Олександр Петрович та Тамара Василівна, через війну, втратили все майно, що в них було, за одну жахливу ніч, і тепер змушені просити про допомогу.

Олександр Петрович та Тамара Василівна Ходаки

До повномасштабного вторгнення родина Ходаків мала чудовий двоповерховий будинок, гараж та сарай. Все це вони будували та покращували майже 30 років. «Я працювала медсестрою, з цієї посади і пішла на пенсію, а чоловік – будівельник» - каже пані Тамара. Олександр Петрович припинив свою професійну діяльність через стан здоров’я, сам говорить: «Спочатку інфаркт, потім дали другу групу інвалідності, а далі ще інфаркт, усе до кучі, як то кажуть «біда не приходить одна». Дуже складна була операція, дуже дороговартісна, після якої і отримав другу групу, але ж вона здоров’я не додає». У подружжя був син, але він загинув у 2007 році в Дтп. «Багато людей було коли будували будинок, і ми, і батьки, але тепер залишилися вдвох» - говорить Тамара Василівна. Родина будувалася, займалася городом, садом, мала завжди господарство, але 13 березня їхнє життя змінилося

Ми вже розповідали про горе цієї родини. 13 березня сім’я втратила все своє майно у великій пожежі від обстрілів. Самі Ходаки не постраждали, але все нажите за 30 років вигоріло вщент. Спочатку, в той жахливий для родини день, Олександр Петрович та Тамара Василівна перебували у підвалі, але коли впала бомба, то вискочили в чому були на вулицю. За допомогою сусідів вдалося загасити першу пожежу, але потім почався новий обстріл. Люди лежали довше ніж пів години на дорозі, а в цей час їхній будинок уже горів. Не вцілів ні гараж, ні дім, ні сарай з господарством, навіть собаку убило.

Наступного дня сусід відвіз Ходаків у Чернігів, до сестри Олександра Петровича, де ті перебували місяць. Тамара Василівна згадує про перші дні в Чернігові: «Дуже здивована була та зворушена, коли люди, через 10 хвилин після нашого приїзду, почали допомагати. Хто хліб ніс, хто вузлик з одягом, хто чоботи, грошима допомагали. Уявляєте, шматочки хліба несли». У квітні вони вирішили відправитися до знайомого в Ригу. Спочатку волонтери допомогли дістатися Львову, потім родина потрапила у Варшаву, а далі в Ригу до знайомого. У гостях їм допомогли із машиною. Знайомий зміг домовитися, зі своїм колегою за машину його дружини. На цій машині Ходаки і повернулися додому. «Знайомий навіть образився, що ми мало побули, і роботу говорили знайдуть, і житло, але ж хотілося додому» - згадує пенсіонерка.

В Трисвятську Слободу родина повернулася в кінці травня. «Приїхали, бо треба й город садить, треба буде щось їсти, час іде. Звісно розуміли що роботи багато. Наш сусід був знайомий з волонтерами із організації «Бо Можемо», і допоміг зв’язатися. Ми дуже вдячні за це, і вдячні волонтерам, які допомогли розібрати завали, винести сміття, адже роботи було дуже багато. Також вдячні Благодійному фонду «Дах Чернігів» за наданий щебінь, пісок та цемент. Ну і звісно ж вдячні дуже за вагончик, в якому ми живемо» - розповідає Олександр Петрович.

Тамара Василівна про допомогу говорить зі сльозами на очах: « Я дуже рада що є такі люди, які допомагають. Хочеться віддячити усім. Після публікації відео з нашою історією, почали приходити кошти на карту. Одного разу навіть прийшло 10 гривень, тобто люди напевно самі не мають коштів, а нам допомагають. Я дуже хочу всім віддячити, але не знаю як». Жінка навіть записує імена людей, які надсилають гроші на карту, але шкодує, що не завжди в переказі коштів вказане ім’я. «Ми дуже вдячні за вагончик,» - продовжує пані Тамара, – « за посуд, за одяг, за техніку. Все що є у вагончику, нам дали люди, тобто це чуже».

У вагончику наразі мешкають три персони: чоловік, дружина та кішка Маня. Сусідська кішка, яку господарі змушені були залишити, прибилася до родини коли ті повернулися додому, і живе з ними й по цей день. Температура у вагончику не велика, нагріти добре його теж неможливо, адже він старий, холодний та зі щілинами від гризунів. Тамара Василівна говорить: «Літо пережили, а тепер нагріємо трохи вагончик, і під ковдру залазимо щоб зігрітися». Перезимувати там не вийде, та й знімати житло буде дорого, тому родина Ходак і хоче відновити хоча б перший поверх. Сім’я хоче відновити кухню, ванну кімнату та вітальню, але для початку потрібно добудувати стіну. У планах у родини вивести стіну з підвалу, вставити вікна та двері, і перекрити дах, але потрібно матеріали, та кошти. «Якщо все це зробимо, то буде де перезимувати, адже не хочеться нікуди їхати, бо своя земля є своя земля. Поставимо буржуйку, та й якось перезимуємо. Велике тільки питання в тому, де взяти майстра, який все зробить не за велику ціну. Ми два пенсіонера, і не потягнемо оплату муляру чи підсобнику.» - пояснює пані Тамара

Родина пенсіонерів втратила все своє майно та не знає як пережити зиму, фото-8, Фото: Марія Науменко

Фото: Марія Науменко

Завдяки волонтерам будинок сім’ї Ходак розчистили від сміття. Одна з благодійних організацій Чернігова можливо допоможе родині з вікнами та дверима, якщо ті вкладуть договір з ними. Також встигли розпочати відбудовувати підвал, залили фундамент. Тепер з підвалу потрібно вивести стіну, та перекрити будинок. Волонтери змогли частково на дах дістати 120 листів вживаного шиферу, але потрібні ще матеріали.

Родина Ходак – це дуже добрі, щирі та працьовиті люди. «У нас завжди все було, нічого не потребували. Завжди садили город, навіть цього року. Зараз у нас є усі домашні продукти з городу. Раніше тримали і курей, і кроликів, і качок, і навіть кіз. Плануємо і в майбутньому тримати господарство, бо добре коли є все своє, і м’ясо домашнє, і яйця

Родина пенсіонерів втратила все своє майно та не знає як пережити зиму, фото-9, Фото: Марія Науменко

Фото: Марія Науменко

Олександр Петрович та Тамара Василівна висловлюють свою вдячність усім, хто допоміг їм із розборами завалів, продуктами, одягом, технікою, матеріалами, вагончиком та коштами. Але навіть попри цю допомогу, родині ще немає де перезимувати, тому ми просимо ще раз вас допомогти цій сім’ї. Родина Ходак потребує допомоги майстра, який би допоміг їм за невелику суму. Роботи в них ще дуже багато, а от з коштами навпаки, тому ми просимо допомогти Олександру Петровичу та Тамарі Василівні коштами, які їм дуже необхідні.

Картка для допомоги: Ходак Тамара Василівна: ПриватБанк 5168 7554 4092 1175.

Контакти:
- господар будинку Олександр Петрович Ходак тел. 050 5509865
- волонтер ініціативи «Бо Можемо» Ігор Коваль тел. 093 2527566

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту з NDF. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Родина Ходак #Трисвятська Слобода #допомога #війна #зруйнований будинок #відбудова
12,0
Високі оцінки користувачів за Достоверность
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
Title
16:19, 30 січня
live comments feed...