Друзі з Євросоюзу: як латвійці допомагають Чернігівщині

Як кажуть, «друг пізнається у біді», тож широкомасштабна війна змусила українців переглянути відношення до деяких країн. Бо поки одні роблять вигляд, що злочини, які росіяни творять в Україні, їх не стосуються, інші приймають біженців, допомагають гуманітаркою та надають озброєння.

Однією з країн, яка всіляко підтримала Україну, є Латвія. Не тільки на державному рівні, а й на громадянському латвійці допомагають Україні. Тож коли минулого тижня у Чернігів приїхали волонтери «Vidusdaugavas NVO centrs» та «Laime Saimē» Анна Шинкарюка та Едгарс Ліїціс ми поговорили з ними про те, чи дійсно всі латвійці підтримують Україну, українських біженців та про те, що змушує громадян країни НАТО витрачати свій особистий час та власні кошти на допомогу Україні.

Чому приїхали на Чернігівщину?

-В одній зі своїх поїздок ми забрали людей (біженців, - прим.) з Польщі у Латвію, я їм допомагав влаштуватися. Зараз так вийшло, що ми привезли гуманітарний вантаж українським прикордонникам. До того ж у цих біженців залишилася у Петрівці (село на Сновщині, - прим.) мати. Тож, ми приїхали, щоб вони змогли зробити документи, забрати речі, - розповідає Едгарс Ліїціс. – Перший рейс з гуманітаркою ми зробили у перші дні березня – але тільки до україно-польського кордону. Потім були ще два рейси до кордону, а після цього ми почали їздити у Вижницю (місто у Чернівецькій області, - прим.).

-24-го лютого почалася широкомасштабна війна, у той же день я телефонувала командиру свого загону тероборони (я п’ять років у латвійській теробороні). Ми почали збирати речі, прямо у гаражі. Перший вантаж відвозив мій племінник, який тоді працював у Польщі. Він відвіз це все в Україну та пішов у ЗСУ воювати (він громадянин України з Банилова, Вижницького району). В Україну Едгарс приїжджав вже 7 разів, я – 5. Але це, напевно, мій восьмий вантаж. Зазвичай ми приїжджаємо у Вижницький район й наші вантажі йдуть у 10-ту бригаду (10-та окрема гірсько-штурмова бригада, - прим). Переважно привозимо консерви, окопні свічки, які робили діти у художній школі у моєму місті – у Плявінясі… - каже Анна Шинкарюка. – Я так розумію, прикордонники на Сновщині здивувалися нашому приїзду, бо сказали, що за цей час тільки вдруге до них доїхала гуманітарка.

Так близько до місць, де безпосередньо були бойові дії, волонтери опинилися вперше. Й так описують враження від відвідування Чернігівщини:

-Прикро, що у XXIстолітті в центрі Європи відбувається таке, - каже Едгарс.

Підтримка від діаспори

Якщо Едгарс – литовець не тільки за паспортом, а й за національністю, то Анна – етнічна українка (закінчення «а» у прізвищі, відповідно до латвійського правопису, позначає жіночу стать, у чоловіка було б закінчення на «с», а однофамільці Анни – громадяни України – Шинкарюки, - прим.), з якою автор цього матеріалу познайомився на одному з діаспорних заходів у 2015-му році у Сергіївці (те саме селище Одеської області, де у липні цього року росіяни обстріляли бази відпочинку, - прим.).

-Я навіть не думала, що могло бути якось інакше, - розповідає про свою мотивацію допомагати Україні Анна Шинкарюка. – Хтось нам дає солярку, ганяє свою машину. Ціла купа водіїв – чисті латвійці, беруть на роботі відпустки за власний рахунок, а ось українську діаспору Латвії, на жаль, серед них я не бачу. Десь, звичайно, вони є. Але переважно волонтерською діяльністю займаються чисті латвійці, які часто навіть російську не розуміють.

Вся Латвія за Україну?

В Україні побутує думка, що не тільки латвійці, а й всі мешканці країн Балтії підтримують Україну. Але, насправді, у Латвії є ї прихильники «руського миру»:

-Щонайменше 80 відсотків підтримують Україну, - стверджує Едгарс.

-Решта 20 діляться на «ватників», які чекають на Путіна, а також є частина людей які займають позицію: «новини не читаю, ракети не літають – нас це не стосується» , - уточнює Анна. - Чому ми допомагаємо Україні? Бо знаємо, якщо Україна не витримає, Латвія – наступна.

«Батальйон Плявіняс»

Не так давно журналісти «Української правди» опублікували серію розслідувань під назвами «Батальйон Відень» та «Батальйон Монако», про те, як заможні українці та колишні українські високопосадовці, які саме в нашій країні заробили свої статки, переховуються від війни в Європі та дивують європейців дорогими автівками на українських номерах. Щось схоже, як виявляється, є і в Латвії:

-Є люді, які обурюються: «Що це за біженці на дорогих автівках, джипах». Але ж він не від бідності убігає, а від війни, - каже Анна.

-Мабуть машина – це все, що в нього залишилося, - виправдовує українських біженців Едгарс.

Українці, які втеклі від ЗСУ та російська ІПСО

Як розповідають латвійські волонтери, до їх країни приїжджають не тільки ті, хто тікає від війни, а й прихильники Росії з деокупованих українських територій, які, чомусь, вирішили зупинитися не у країні їхніх мрій, а в Євросоюзі:

-Біженці переважно влаштувалися на роботу. Проблем немає. Але в останній час багато приїжджає, напевно, з найбільш східних областей. Ті, які були в окупації, а коли ЗСУ прийшли їх звільняти, злякалися українців, й, наче нічого не було, через Росію втекли у Латвію та стали біженцями. Вони більш відкрито за Росію. У гуртожитках для біженців навіть були випадки, коли були бійки між цією категорією й тими, кого я вважаю справжніми біженцями. Гадаю, що таких проросійських біженців до 10 відсотків – не більше, - розповідає Едгарс.

Російська пропаганда працює й над тим, щоб очорнити українців:

-В нас працює російська пропаганда, у «Фейсбуці» можна знайти дописи на кшталт: «український біженець когось побив, зґвалтував». Починаєш шукати джерело – невідомо, телефонуєш до поліції – такого випадку не було. Система очорнення українських біженців працює, - зазначає Анна.

-В нас російських агентів теж багато. Вистачає, - уточнює Едгарс.

Підтримка України світом відіграє важливу роль у перебігу цієї війни. Й хоча іноді нам, українцям, хотілося б більш рішучих кроків від НАТО або лідерів Євросоюзу, варто подякувати звичайним європейцям, які витрачають час та наважуються приїхати в Україну (адже їхати з Євросоюзу на Чернігівщину, де ледь не кожного дня звучать повітряні тривоги, може здатися небезпечним).

Дякуємо за підтримку.