Яким був 2022-й для чернігівського політикуму: ключові моменти та підсумки

Минули останні дні 2022 року – надзвичайно складного і водночас героїчного для України та Чернігівщини. Повномасштабна агресія з боку російської федерації наклала свій відбиток на всі сфери життя, у тому числі, безумовно, політичного. Тож підсумуємо основні події та тенденції «у владних коридорах» нашого регіону.

Зірвані вибори по 206-му округу

Нагадаємо читачам, що 27 березня мали відбутися проміжні вибори народного депутата України по 206-му виборчому округу. Вони були призначені у зв’язку зі смертю у жовтні 2021 року народного депутата-мажоритарника Антона Полякова. Першим на вакантному окрузі розпочав активну діяльність секретар Чернігівської міської ради та керівник обласної організації партії «УДАР» Олександр Ломако, який був спільним кандидатом «УДАРу» та політичної партії чернігівського міського голови Владислава Атрошенка «Рідний дім». Його активність як кандидата полягала в зустрічах із виборцями, масовому поширенні зовнішньої реклами, висуванні різноманітних соціальних ініціатив тощо. Серед інших кандидатів активними були також представник партії «Наш край» депутат Чернігівської обласної ради Олександр Демиденко та висуванець від ВО «Батьківщина» Дмитро Нікітін.

Власне, за багатьма розкладами вірогідним майбутнім переможцем виборчих перегонів вважався саме Олександр Ломако. Утім виборчий процес було перервано російським вторгненням 24 лютого та запровадженням в Україні воєнного стану.

Як мер Атрошенко став «невиїзним»

Ворожа навала та облога Чернігова зі зрозумілих причин призупинила політичне життя в місті та регіоні. Проте після вигнання рашистів з території Чернігівщини воно почало набувати нових барв. Уже в травні Владислав Атрошенко заявив, що йому штучно створюються перепони для виїзду за кордон для участі в роботі Всесвітнього економічного форуму у швейцарському Давосі. У цьому він звинуватив начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса та чиновників Офісу Президента України.

Врешті Давоський форум мер таки відвідав. Проте надалі при всіх спробах іноземних візитів його розвертали на кордоні. Це сталося як 19 червня під час спроби виїхати до польського міста Жешува, так і 2 липня, коли метою візиту була участь у конференції у швейцарському Лугано. Причиною «бану» на виїзд Атрошенко тоді назвав політичні ігри деяких представників Офісу Президента та керівника ОВА.

На такі закиди очільник ОВА В’ячеслав Чаус відповідав, що ініціаторами конфлікту є представники саме мерської команди, які, за його словами, займаються політикою замість роботи над відновленням міста. А заступник голови Офісу Президента України Кирило Тимошенко взагалі порадив мерам деяких міст (маючи на увазі перш за все Владислава Атрошенка) не обурюватися щодо заборони на виїзд, а займатися вирішенням питань громад на місцях – інакше, за його словами, ці проблеми будуть вирішувати без них.

Ситуація навколо відсторонення від посади міського голови Чернігова

Інформація щодо ймовірного відсторонення мера Атрошенка з посади та запровадження в Чернігові міської військової адміністрації почала активно циркулювати ще на початку липня. Її озвучив і Владислав Атрошенко у своєму відеозверненні до президента України, записаному 8 липня. А в соцмережах гуляли чутки про призначення керівником військової адміністрації одного з українських бойових генералів.

На підтримку чернігівського міського голови в липні на сайті електронних петицій офіційного інтернет-представництва президента України було створено і звернення під назвою «Черніговом має керувати обраний мер, а не призначений чиновник, – громада міста». Автором виступив секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако. Основний меседж петиції – звернення до глави держави з проханням утриматися від уведення в Чернігові військової адміністрації. У середині вересня петиція здобула необхідну кількість голосів для її розгляду, а це, власне, понад 25 тисяч підписантів. Відповідь президента була очікуваною: він посилався на норми законодавства, за якими можливе запровадження військових адміністрацій. Відверто кажучи, у цій ситуації головним був не зміст відповіді глави держави, а факт подання та розгляду цього документа. Оскільки для команди міського голови петиція стала свого роду символом мобілізації мерського електорату, підтримки населення.

Загалом же протягом усього року, як і в другій половині 2021-го, робота міської влади перебувала під прискіпливою увагою з боку правоохоронців, переважно столичного масштабу. Так, здійснювалися перевірки діяльності ряду структурних підрозділів і комунальних підприємств міської ради на предмет можливої розтрати бюджетних коштів при здійсненні будівельно-ремонтних робіт у місті. ДБР займалося розслідуванням обставин передачі Чернігівської ТЕЦ з оренди фірмою «ТехНова» на баланс міста, а зовсім недавно, уже в грудні, стало відомо про розслідування СБУ кримінальних проваджень проти деяких посадовців Чернігівської міськради за фактом купівлі трансформатора для Чернігівської ТЕЦ (на думку слідства, закупівлю було здійснено за завищеною ціною, чим завдано збитків міському бюджету).

Не лишався поза уваги контролюючих органів і міський голова, якому у вересні було вручено адміністративний протокол від НАЗК. Антикорупційний орган виявив корупційний інтерес у діях очільника Чернігова, коли він у липні цього року доручив своєму водію перевезти автомобіль Tesla Model X, який належить родині Атрошенка, за кордон. Міський голова не погодився з протоколом і пообіцяв оскаржити його в судовому порядку, а представники команди мера вбачали в діях НАЗК елементи політичного тиску.

Власне, саме через вищезгаданий протокол від НАЗК і сталося рішення Яворівського районного суду Львівської області від 7 грудня: Атрошенка не тільки оштрафували, а й відсторонили від посади терміном на один рік. Таке рішення викликало обурення з боку не лише команди мера, а й багатьох правників, які заявили про перевищення суддею своїх повноважень. Політично заангажованим рішення було визнано й на засіданні позачергової сесії міської ради 8 грудня, депутати якої більшістю голосів ухвалили відповідне звернення до президента.

Попереду чекають засідання в апеляційній інстанції, куди подаватиме Атрошенко. Саме від результатів апеляції і залежить подальший розвиток подій. Поки ж відзначимо, що мера активно підтримав лідер партії «УДАР» міський голова Києва Віталій Кличко. Припускаємо, що нещодавній візит Кличка до Чернігова мав мету продемонструвати єдність політичного альянсу «УДАРу» і партії чернігівського міського голови Владислава Атрошенка «Рідний дім». Хто призабув, нагадаємо: даний альянс було укладено ще наприкінці липня 2021 року. Наразі Кличко демонструє готовність «вписуватися» за очільника Чернігова у його складних взаємовідносинах із центральною владою. Що підкреслило й недавнє спільне відеозвернення Кличка та Атрошенка, заява очолюваної Кличком Асоціації міст України, та і, звісно, згаданий візит до Чернігова. Власне, міцність і монолітність будь-якої політичної команди й вимірюється готовністю її лідерів відстоювати найбільш важливих своїх представників до кінця.

Скандал із присмаком «гуманітарки»

Було в році, що минає, ще одне явище, яке має всі шанси плавно перейти в рік наступний. Мова про скандал навколо гуманітарної допомоги. Представники команди міського голови піддавали критиці керівництво ОВА через процес роздачі гуманітарної допомоги населенню міста та області ще починаючи від літа. Зокрема, інформацію про відомі йому факти піару та нібито розкрадання гуманітарної допомоги з боку керівництва ОВА поширював ексочільник Іванівської ТГ – керівник Асоціації об’єднаних територіальних громад Чернігівщини Сергій Гарус. Також відповідні публікації та сюжети поширювали міська газета «Вєсть» і міські телеканали «Новий Чернігів» та «Дитинець».

До прикладу, у вересні вищезгадані ЗМІ розмістили резонансні матеріали, у яких ішлося про факти псування частини отриманої продуктової гуманітарної допомоги в складських приміщеннях ТОВ «Петрохолод». Керівниця даного підприємства Вікторія Висовень заявила, що дану «гуманітарку» там розміщували та зберігали за вказівкою керівництва ОВА. Пізніше, за її словами, частину продукції було вивезено, решта залишилася на складах, де зіпсувалася через закінчення терміну придатності. З цього приводу Висовень звернулася із відповідною заявою до правоохоронних органів.

У свою чергу Чернігівська ОВА розмістила заяву керівниці гуманітарного штабу при ОВА, заступниці начальника ОВА Жанни Шерстюк, у якій вищенаведену інформацію було спростовано, а матеріали у ЗМІ щодо псування гумдопомоги визнано недостовірними та маніпулятивними.

Слід відзначити, що наша область не була єдиною, де виникали подібні скандальні ситуації навколо «гуманітарки». До прикладу, аналогічні перевірки здійснювалися НАБУ в Запорізькій та Дніпропетровській областях. Тому на інформацію звернули увагу в столиці, і її перевіркою зайнялася спеціальна Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради України з питань розслідування порушень використання гуманітарної допомоги. Засідання цієї ТСК відбулося в Чернігові 12 грудня, за його наслідками очільник комісії, народний депутат Сергій Козир, розмістив об’ємну публікацію на своїй фейсбук-сторінці, де висловив ряд претензій до напрямку роботи ОВА з гуманітарною допомогою та виїзду за кордон громадян у якості волонтерів за системою «Шлях». За результатами засідання члени ТСК також сформували кілька звернень до правоохоронних органів. Окрім того, як пізніше пояснив у коментарі «Суспільному» Сергій Козир, запитання щодо отримання та розповсюдження «гуманітарки» були й до посадових осіб Чернігівської міськради.

У свою чергу на сайті Чернігівської ОВА розмістили офіційну заяву за підписом радника начальника ОВА Андрія Подорвана, де по пунктах були надані спростувальні роз’яснення щодо претензій ТСК, висловлених у публікації Козиря. А секретар міськради Олександр Ломако в коментарі «Суспільному» повідомив про прозорість роботи в напрямку використання гуманітарної допомоги та наявність відповідних звітів. Далі слово в питанні ймовірного зловживання/незловживання «гуманітаркою» на Чернігівщині вже за правоохоронцями.

Андрій Подвербний, політичний аналітик