Радянський офіцер, ВПО, карасі: про що розповідають чернігівські рибалки (РЕПОРТАЖ)

У другу неділю липня (цьогоріч цей день припадає на 9-те липня) в Україні відзначається День рибалки. Напередодні цього свята наш журналіст Сєргєй Карась (кому, врешті-решт, як не йому писати на такі теми) побував на березі Стрижня у Чернігові та поговорив з чернігівськими рибалками про те, що привело їх на беріг, про рибу та про життя.

Вітя та Льоня

На березі Стрижня, який примикає до Ялівщини, сидять двоє рибалок. Один з них – пан Віктор («Вітя», - як він назвав себе сам) зазвичай рибалить саме тут, або ж на Десні (каже, що, через роботу, нікуди далі вибратися не виходить). Інший же – Леонід (або «Льоня», - так називає друга Віктор) більше любить їздити: «Десна набридла», - каже Леонід.

-Вихідні – два дні, а потім – на роботу. Багато часу щоб ходити на риболовлю немає. Чому ходжу? Нема чого робити – ось й ходимо, - розповідає пан Віктор.

Готують спійману рибу виключно дружини рибалок: «А хто ж? Якщо дружина є, то нащо ж вона?», - відповідає на пан Віктор на питання хто готує рибні страви.

Дружина Віктора найчастіше робить для родини уху, а ось «друга половинка» пана Леоніда балує чоловіка рибою, запеченою у духовці.

6-килограмовий сазан – найбільша риба, яку, як він розповідає, ловив Леонід. Було то взимку:

-А я взимку не ходжу, то й не ловлю такої риби… - задумливо каже пан Віктор.

На Стрижень з Донбасу

З іншого боку дороги, там де Стрижень стає вузьким, а течії майже немає, качки вчать плавати каченят та полює на рибу пан Іван.

Рибалити він почав тільки місяць тому, адже лише у березні приїхав до Чернігова з Донбасу – колишнього Ясинуватського району (після реформи 2020-го року район був включений до складу великого Донецького району Донецької області):

-Зараз наше село в окупації. Тут, у Чернігові, жила донька. Вона поїхала до Італії, а ми – до її квартири, - розповідає пан Іван, який, до переїзду у Чернігів, не рибалив. – Риболовля відволікає: сиджу години 3-4, допомагає.

Стрижень чоловік обрав для рибальства через транспортну зручність – приїжджає сюди першим ранковим тролейбусом. Ловив тут виключно… карасів.

До речі, пан Іван розвінчує один з найбільш поширених міфів: каже, що плювати на черв’яка перед тим, як закинути вудку – не обов’язково!

Колишній радянський офіцер, що ненавидить Путіна

На березі Стрижня біля вулиці Добровольців, одразу з двох вудок, рибу ловить 81-річний Микола Іванович.

Як розповідає чоловік, рибалити почав у 1970-х. Але тривалий час робив то в Латвії, де прожив 16 років:

-Я колишній військовий, офіцер. Служив «Родінє». Коли був у Латвії, там ловив по озерам. Там була плотва, лящ… - розповідає пан Микола.

Цьогоріч він рибалить уперше, каже, що до того кілька разів на велосипеді приїжджав на Стрижень – на «розвідку»:

-Приїжджаю о дванадцятій годині, а рибалка на березі лежить. Значить – не клює. Порозмовляю, каже: «Вчора, за цілий день, дві зловив». Тож я не приїжджаю. А позавчора приїхав, так один пів на дванадцяту вудку вже згортає. Я його питаю: «Не клює?» Він каже: «Та клює… так, трішки спіймав», - й показує, напевне, десятка два (спійманих риб, - прим.). Тому і я почав готуватися: купив опариша та сьогодні приїхав. Вже трошки спіймав, - каже Микола Іванович, дістаючи з води садок, в якому плескаються десь з 5 карасів.

Й саме тут поплавок однієї з вудок уходить під воду – починає клювати. Й пан Микола, вправно орудуючи підсаком, дістає зі Стрижня чергового… карася!

-Розумієте, в мене з українською мовою погано. Я сам – українець. З Хмельницької області. З 7 років – у Кацапії. Мене окацапілі. Який з мене тепер українець? Мені дуже важко розмовляти українською, а хотілося б! – жаліється Микола Іванович.

Перед початком повномасштабного вторгнення пан Микола важко перехворів на коронавірус. Тому сил, під час облоги Чернігова, було обмаль.

-Після коронавірусу було тяжко: їсти не хочеться, сил немає. Світла нема,води немає, ліфт не працює… Й я з 5 літрами води півгодини підіймався на восьмий поверх, - згадує чоловік період облоги Чернігова. – У квітні з дружиною виїхали до Вінниці – там гарні знайомі, приватний будинок. Два місяці були там.

Про росіян чоловік говорить відверто:

-Будь вони прокляті, ті росіяни! Я їх ненавиджу. Коли все почалося, Путін казав: «Іду освабаждать рускоязичноє насєлєніє». А вже ввечері почав пуляти по населенню. Гади вони! Я їх ненавиджу! – каже колишній офіцер радянської армії. – Коли була війна з німцями, казали, що кожен має знати за що він воює, за що він вмирає: «За Родіну, за Сталіна», - було. А за що зараз кацап воює? Мені не зрозуміло. Землі не вистачає? Землю захопити треба? Українці – зрозуміло, захищають свою Україну. А за що кацап воює – не зрозуміло. Як в них руки не відсихають стріляти по населенню, по людям, по будинкам?! Сволота найсправжниша. Я цих гадів ненавиджу.

Риболовля замість комп’ютеру

Трохи вище за течією біля берегу сидить пан Андрій.

- Риболовлею займаюся років 8. Це дуже захоплюючий відпочинок. Живу біля річки Стрижень, ходжу недалеко від дому. Мені подобається. Ловлю на перловку, опариша, іноді, на мастирку (тістоподібна приманка з гороху та манної крупи, - прим.), - ділиться він.

Каже, що на Стрижні можна спіймати підляща, карася, плотву, судака та щуку. Цього дня в улові пана Андрія підлящики.

-Ходжу на риболовлю раз на чотири дні. Так як працюю чотири дні, потім два вихідних, один з яких проводжу на риболовлі. Рибу їмо: смажимо, або на таранку (тобто сушать, - прим.). Риба нормальної якості. Той Стрижень, який йде через дорогу – вузький, там є деякі питання до якості риби. Наприклад: запах. А тут, на широкому Стрижні, з рибою все нормально, - вважає пан Андрій.

Як він розповідає, найбільша спіймана риба – це півторакілограмовий лящ та кілограмовий… карась.

-Рідні ставляться до мого захоплення нормально: це краще, аніж сидіти за комп’ютером, або просто вдома. Це – відпочинок. Тому рідні підтримають моє захоплення. Риболовля допомагає – я тут відпочиваю морально, незалежно від того клює риба чи ні, - розповідає пан Андрій. – Хочу привітати всіх з днем рибалки та побажати захоплюючого кльову, гарних трофеїв. Ходить на рибалку, відпочивайте. Наразі це, я вважаю, найкращий відпочинок.

Приєднаємося до привітань й ми.

Єдине що хочеться додати: побажання вдалої риболовлі й тим українським «рибалкам» з ЗСУ, які, озброївшись «Нептунами» полюють у Чорному та Азовському морях на російську металеву «рибу» – ту саму «рибу», котра має звичку обстрілювати мірні українські міста. Бажаємо бити по ворогу кучно та влучно.

Сєргєй Карась
Чернігівська медіа група

* * * 
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.