На антидронову рушницю зібрали вже понад 400 тисяч, а треба 600

Гроші збирає громадська організація «Своїм», співзасновницею якої є чернігівська підприємниця Тетяна Яворська. Ще рік тому, декілька місяців тому, за її словами, подібні збори закривали за декілька днів, максимум – за тиждень. А цього разу процес трохи затягується і триває вже декілька тижнів. Чому так відбувається і чому цей збір важливий? Про це та інше, зокрема, кому саме допомагає ГО «Своїм», ми і розпитали пані Тетяну.

«Ми з топ-менеджменту, у нас є суперсили»

– Напевно, цю розповідь треба розпочати з 24 лютого, – говорить Тетяна Яворська. – В ті перші години у мене, щиро кажучи, не було страху. Я сказала близьким, що мені треба терміново сходити та зробити манікюр-педікюр, бо хтозна – може, доведеться вести якісь перемовини. Так, це виглядало дивно: повітряні тривоги, а я цим переймаюся. Водночас спілкувалася з друзями-знайомими, обговорювали, що можемо зробити. Я кажу: «Ми ж усі з топ-менеджменту, у нас є суперсили. Ми маємо таку кількість вмінь і знань, що треба якось інакше дивитися на цю ситуацію. Не треба бігти туди, куди біжать усі». Ви ж пам’ятаєте ці перші дні? Якась суєта, усі в новинах тощо.

Тетяна Яворська

Потім прилетіла інформація, що в обласній лікарні багато поранених. Ми почали шукати, у що їх перевдягнути, якісь ліки. Мозок почав працювати інакше. Почали шукати, що є в місті, шукати можливості, де в кого склади, магазини, аптеки, шукати гроші. Чому? Бо в місто нічого не заїжджало. Нам телефонували знайомі, клієнти, партнери, казали, що відправляють допомогу. А воно не доїжджає. І ми зрозуміли, що треба шукати на місці. Домовлялися, викупляли, їздили під обстрілами. Коротко розповідали про це на сайті svoyim.org. Все починалося доволі стихійно. Щось привозили. Щось організовували. Зокрема, пошив розгрузок для військових. Знайшли, в кого виробництво, обладнання, тканину, крій, пошив. Нон-стоп на телефоні, а потім же виникли проблеми зі зв’язком, світлом…

І з кожним днем приходило розуміння, що це не та допомога, яка може суттєво щось змінити. Всі мої близькі говорили: «Ти розумієш, якщо не будеш під обстрілами, буде більше толку, зможеш якісніше допомагати». І якось воно до купи все склалося, і 13 березня ми спробували виїхати полями-лісами. І саме в той момент, коли були в дорозі, мені написали, що в хірургічний корпус обласної лікарні терміново треба генератор, потужний, і що без нього ніяк, а це великі гроші.

Ми знайшли цей генератор в Україні, звернулися до колишнього партнера по бізнесу, і Андрій Косар організував цю допомогу. Так почалася співпраця з компанією ASBIS. І вони дуже багато зробили для нашого міста. Той генератор ми встигли завезти вечором перед тим, як зруйнували автомобільний міст. Так, під обстрілами. Коли передали, то дізналися, що моста вже нема. І почали більш активно співпрацювати з обласною лікарнею. Але з першого дня було усвідомлення, що треба це все якось фіксувати. Для нас було важливо, щоб керівництво лікарні написало офіційний лист про свою потребу. Хоча багато хто з мене тоді сміявся: які папірці?

«Завезли допомоги на 60 мільйонів гривень»

- Пані Тетяно, а чому виникла потреба зареєструвати ГО?

- Для того, щоб максимально швидко задовольняти запити критичної інфраструктури, треба підготувати ряд листів і різних папірчиків, погодити, надати ще раз, переписати, тощо. Ти розумієш, що для швидкості, контролю ти повинен або це робити сам, а інакше ніяк. Нові й нові запити з’являлися постійно. І постійно знаходилися ті, хто хоче допомогти. Це щось неймовірне! У мене за той час з’явилися навіть не сотні, а тисячі нових контактів. Наші хлопці продовжували постійно щось завозити в місто. Під обстрілами. І наприкінці березня ми вирішили: щоб цим займатися надалі, треба це робити офіційно, треба реєструвати ГО, зробити печатку.

Уже тоді ми розуміли певні нюанси: не всі можуть допомагати військовим, не всі – критичній інфраструктурі. Крім того, були закриті реєстри. Нам дуже допомогли знайомі підготувати всі папери. І 7–8 квітня в Ужгороді ми змогли зареєструвати ГО «Своїм», прописали в статуті, що можемо допомагати військовим у придбанні транспорту, у відбудові будь-чого, працювати з будь-якими організаціями, у тому числі з-за кордону. Ми завезли велику кількість генераторів, автобуси, машини швидкої допомоги.

- Можете хоч приблизно назвати суми допомоги?

- Це доволі великі обсяги. Підрахунки можна знайти на нашому сайті. Оскільки ми допомагаємо критичній інфраструктурі, можемо залучати міжнародних партнерів, то і працюємо відповідно – звертаємося до бізнесів, які можуть долучитися. Слідкуємо, щоб їхня соціальна роль і місія збігалася з тим, що ми їм пропонуємо.

Компанія ASBIS, про яку я вже згадувала, дуже багато допомоги надала. Це перший генератор потужний, вартість якого близько 300 тисяч гривень. Це п’ять сучасних реанімобілей, обладнання для лікарні. Ми його знаходимо, беремо рахунки, наші партнери оплачують. Придбали таким чином мобільний рентген і передали його в травні минулого року. Його вартість – майже 3 мільйони гривень. Якщо загалом рахувати, гадаю, вийде близько 60 мільйонів гривень.

- Це вражаюче!

- А далі була така історія. Наші друзі вирішили доєднатися до ЗСУ, тому ми володіємо інформацією, що відбувається на нулі, де яка гостра потреба. Коли почали допомагати військовим, формат нашої діяльності трохи змінився. Міжнародні компанії не мають права допомагати армії, тому активно долучаються українські бізнеси. І це також мільйони гривень. Для нас у пріоритеті зараз – життя людини. Ми не можемо закрити всі запити. Тому для мене, як для людини зі сфери брендингу, завдання виглядає так: якщо беруся за справу, то мені важливо, аби те, що я роблю, могло покращити життя того, хто користується цим продуктом чи послугою. Коли розумію, що запит, який ми отримали, може суттєво щось змінити в оздоровленні, у житті поранених чи цивільних, ми цей проєкт беремо. Інформацію розміщуємо на сайті. Звертаємося до підприємців, компаній – наших друзів, клієнтів, партнерів. І зазвичай закриваємо запити за декілька днів.

- Але збір на антидронову рушницю, схоже, трохи затягнувся. Як думаєте, чому?

- Це збір для мого рідного брата, Сергія Смучка. На початку масштабного вторгнення він був у числі активістів, які привозили в наше місто гуманітарну. З початку цього року він у ЗСУ і зараз на нулі. У хлопців там критична ситуація в боротьбі з російськими дронами. На даному етапі це одна з першочергових потреб! Тому цей запит насправді дуже гострий. Якщо щиро, я думала, ми закриємо його за два-три дні, але він триває вже три тижні. Чому так? Гадаю, важко знайти бізнес у нашій державі, який не долучений до допомоги ЗСУ. Ми звертаємося, просимо. Усім складно, у всіх свої збори для рідних, колег, друзів.

Буквально днями міркувала про це: чому ми швидко реагуємо, коли бачимо лихо? Коли з’являється допис, що хтось загинув або поранений, давайте допоможемо родині, – ти готовий долучитися моментально. А коли можемо врятувати життя сотням, ми думаємо, вагаємося… Нічого ж не сталося. Слава Богу, вони живі. А ми вже ж допомогли. Якось так.

«Не можна забувати про війну»

- Щодо збору на антидронову рушницю, то дві третини потрібної суми зібрано. Буквально за декілька днів перед ним у нас був інший збір – на шини, бо хлопці не могли виїжджати на позиції. Тоді за добу ми зібрали близько 50 тисяч гривень. Я не робила про це окремий допис, а просто звернулася до тих, кого знаю. Дякую всім, хто відгукнувся! І тепер вони допомагають збирати на рушницю. Дуже активно включилася Марія Петренко, моя колега з попередньої роботи, інші також. Обіймаю серцем! Вірю, що найближчим часом ми закриємо і цей великий важливий збір.

- Пані Тетяно, як порадите донатити? За якими критеріями обирати? Бо складається враження, що зараз збирають усі.

- Складно щось радити. Кожен збір має свою основу. Для себе особисто вирішила так: навіть якщо сьогодні я не можу задонатити тисячу – п’ять – десять, то в кожний збір, який бачу, перерахую 100–200–500 гривень. Чому? Тому що в мене на фейсбуці 2,5 тисячі друзів. І кожна людина, гадаю, може перерахувати 50–100 гривень, правда ж? І якщо 2 тисячі друзів перерахують хоч 100 гривень, ми розуміємо, яка це буде сума. Отакий мій інсайт на сьогодні. Скажімо, у мене сьогодні є тільки тисяча гривень. Але я бачу 10 зборів. Віддати тисячу на один чи по 100 на 10? Я оберу другий варіант.

Якщо продовжити розмову про рушницю, то це девайс для боротьби, на нього потрібні певні документи. Ми, як ГО, придбати цю рушницю не маємо права. Військова частина робить запит на виробника, довіряє нам як ГО придбати та передати цю рушницю. І ми все документуємо. Коли триває такий великий збір, без офіційних паперів не можна.

Так, сьогодні ми розуміємо, наскільки всі виснажені. Але все ще попереду. І когось звинувачувати в тому, що той активний, а той – ні, не можна. Не можна нікого засуджувати. Але я відчуваю: дуже рано ми забули про війну. Життя триває, і це правильно. Не можна весь час плакати чи бути в депресії. Але про війну не можна забувати.

- Ваша відповідь щодо донатів для мене трохи неочікувана. Я гадала: краще 1000 на один збір, і це буде більш відчутно. А ще розкажіть про те, що допомагає Вам особисто зараз триматися.

- Є в мене близькі на нулі, я про це згадувала. Хтось у лікарні. Так, я не поспала кілька ночей, але в лікарів є мобільний рентген. І це полегшує їхню роботу, це рятує життя. У поранених завдяки нашій роботі є такі пов’язки, що рани швидше загоюються. Або їм одягнуть чисту білизну. Або дадуть саме ті препарати, які необхідні. Це окрилює. Це саме те, заради чого ти робиш ці кроки. І ще дуже класно, коли ти бачиш, що люди поруч отримують задоволення від того, що вони роблять. І я дуже вдячна їм за те, що вони роблять. Це вже невід’ємна частина нашого життя.

Хто хоче приєднатися до збору на антидронову рушницю, ось реквізити:

https://svoyim.org/zapyty/zbir1-2 посилання на проект на сайті https://svoyim.org/donate усі можливі способи оплати
https://send.monobank.ua/jar/4hxGpXeEnb посилання на банку
Номер картки банки 5375 4112 0926 905

Спілкувалася Вікторія Сидорова
Чернігівська Медіа Група

Хочете швидше дізнаватися про найцікавіші і найважливіші новини?
Приєднуйтесь до наших каналів:
- в TELEGRAM
- у VIBER
- в INSTAGRAM
Тут тільки найактульніші відео, новини та історії Чернігова!