БОБРОВИЦЯ… ЗВІДКИ ІМ`Я ТВОЄ?

«Назву Бобровиця пов'язують з тим, що у селі жили козаки, які займалися полюванням на бобрів» (це про чернігівську Бобровицю в енциклопедичному довіднику «Чернігівщина» видання 1990 року). Ось так, безапеляційно. Козаки з села Бобровиця, мовляв, тільки те й робили, що полювали на бобрів. Тому й село так назвали. Це, здається, постулат, що не підлягає сумніву, і наводиться в усіх без винятку публікаціях про названу так околицю Чернігова.

Давайте розбиратися, чи так це насправді. На жаль, у першоджерелах (я маю на увазі хроніки чи літописи, створені приблизно у той же час, коли засновано село) ми навряд чи знайдемо пояснення, як з’явився цей топонім. Навіть у тому випадку, якщо раптом пощастить знайти такі хроніки. Та можна просто скористатися звичайною життєвою логікою…

Від назви мисливців?

Як відомо, людей, головним заняттям яких було добування бобрів, ще з давніх княжих часів називали бобровниками. Тому було б логічно, аби їхнє поселення іменувалося – Бобровниця (село, слобода) або ж Бобровник (хутір), Бобровницьке (село).Подібні до цих назви досить часто зустрічаються на карті України та й за її межами.

Мені можуть заперечити, що «Бобровниця» буцімто стала «Бобровицею» через тенденцію народних говорів до спрощення вимови. Але у книзі П. Кулаковського «Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618–1648 рр.» (Київ, «Темпора», 2006), яка створена винятково на архівних документах – і не довіряти наведеним у ній топонімам немає підстав – читаємо: «Продовжував нарощувати мережу населених пунктів і чернігівський воєвода (він же й староста) М. Калиновський <…> В околицях Чернігова його осадчі перед 1638 р.обложили Жолвинку, Масани, Півці (Півцове), Свин (Свиню), Бобровицю, Сябричі, Полуботків, Лопатин, Коти, Уланів».

Таким чином, найменування села не змінилося з часу його виникнення, тобто з часу колонізації Чернігово-Сіверщини польською шляхтою. Крім того, якщо село було «засновано» Калиновським, воно мало бути тоді ж заселено переселенцями з якихось інших місць. Інакше звідки могло взятися місцеве населення на порожньому місці? Та про це трохи згодом.

Від назви тварин?

Бобровицею могла бути названа місцевість, де впродовж тривалого часу проживала досить велика популяція бобрів. Ну що ж, читаємо далі про село: «Положеніе имѣетъ на столбовой дорогое изъ Чернигова въ Стародубъ и Глуховъ; на неболшом косогорѣ, по берегу луга и рѣки Десны, с лѣвой стороны» (С. Горобець «Заснування і походження назв сіл Чернігівського району» – цитата з книги «Опис Чернігівського намісництва», Пащенко Д. – 1781 р.).

Відповідно до цієї вказівки та інформації з інших джерел, Бобровиця в різні часи була розташована на місці колишньої садиби Лизогубів, літописного села Семині та колишнього міста Гюричева, тобто на території від сучасної вулиці Молодчого до Кільцевої, а можливо, і далі – до кладовища села Бобровиця.

Але, як відомо з підручника зоології, бобрам для їхньої життєдіяльності потрібна не тільки водойма, а й велика кількість деревини для будівництва хаток і загат. Як свідчить наведена цитата, ні про якийсь там ліс чи хоча б невеличкий гайок біля села не було й мови. А відповідно, не могло бути мови й про таку величезну кількість тих самих бобрів, щоб вони могли послужити причиною створення топоніма.

Моя версія

Так що ж, виходить, назву взято, як то кажуть, зі стелі? Але так не буває. І тому напрошується висновок: назву принесено з іншої місцевості переселенцями! Таке буває досить часто. А звідки могли прибути переселенці зі своєю назвою? Найімовірніше, з тодішнього сотенного містечка Бобровиці! А та Бобровиця отримала своє ім’я від назви річки, що теж нерідко трапляється.

Але ж чекайте! Адже ту річку, на якій розташована інша Бобровиця, звуть Бистрицею? До чого ж тоді Бобровиця? А річ у тому, що річка Бистриця до 1870-х років якраз і звалася... Бобровицею!Про цей цікавий факт можна прочитати у статті «Бистриця. Притока Трубежа» з Вікіпедії.

І ось цей топонім уже безпосередньо пов’язаний з наявністю свого часу в цій місцевості безлічі бобрових поселень. Бистриця і в наш час протікає крізь великий лісовий масив, а кілька сотень років тому, коли формувалися топоніми, ліси були поширені на значно більшій площі. Це були найкращі умови для тих звірят, від яких походила назва річки, а потім і населеного пункту.

Отже, хоч це й неприємно визнавати мені, як уродженцю приміської Бобровиці, назва виникла не на місці мого народження, а прийшла зі сторони. Хоча, мабуть, і не без участі моїх пращурів.

Чому всі вважають, що від «бобровників»?

Чому ж у всіх краєзнавчих виданнях зазначено, що назва Бобровиці пов’язана з козаками та їхнім полюванням на бобрів? Можливо, через те, що так написав на початку ХІХ століття в публікації «О достопамятностяхъ Чернигова» М. Є. Марков – перший директор Чернігівської чоловічої гімназії і краєзнавець: «Бобровицы жъ названіе произошло отъ жительства тутъ особой статьи Козаковъ, называвшихся Бобровниками во времена Гетьмановъ».

Це трактування він, вірогідно, запозичив із народних переказів. Але вони, як відомо, дуже часто містять помилки, пов’язані з недосконалістю людської пам’яті та «зіпсованим телефоном». А його послідовники, не маючи сумніву в авторитетності джерела, лише повторюють цю тезу.

Я, звичайно ж, не стверджую, що запропонована мною етимологія назви є єдино можливою. Це – усього-на-всього тільки моя версія. Хтось, може, її обґрунтовано спростує, хтось запропонує свою, цікавішу. Можливо, більш правильну чи вірогідну...

Володимир Смоленцев,
Травень-2020 – грудень-2023