Бурхливий 2023-й: головні події року у Чернігові

Добігає кінця 2023 рік, що запам’ятається нам важким продовженням військових, політичних і соціально-економічних подій, процесів і тенденцій року попереднього. Спадає на думку вислів давньогрецького філософа Геракліта: «Війна – батько всіх, цар всіх: одних вона проголошує богами, інших – людьми, одних творить рабами, інших – вільними». Війна наклала відбиток на всі сторони життя суспільства. І нагадала чернігівцям про небезпеку кривавими подіями 19 серпня… Які ж значущі події в житті нашого міста цього року змушували містян хвилюватися, обурюватися та переоцінювати цінності?

Позбавлення посади мера Атрошенка

Другий за календарем місяць року призвів до значних змін у владних кабінетах Чернігова. Згідно з рішенням Львівського апеляційного суду від 1 лютого, що фактично повторило рішення суду першої інстанції, Владислав Атрошенко був усунутий з посади чернігівського міського голови. Він не став промовляти гучні політичні заяви чи влаштовувати демарші, а передав управління члену своєї команди Олександру Ломаці. Вочевидь, мав розрахунок на те, що впродовж року просто перебуватиме в тіні, але зберігатиме неформальний вплив на всі управлінські процеси у міській раді. І не безпідставно, якщо враховувати наявність сформованої ним команди, більшості у міській раді від політичної партії «Рідний дім» та деяких депутатів від інших політичних сил, які орієнтуються на цю більшість. Але ситуація повернулася по-іншому.

Створення у Чернігові МВА

Про можливе створення в обласному центрі міської військової адміністрації почали активно говорити від середини літа 2022 року. Але реалізувалася ця ідея в лютому 2023 року, буквально за декілька днів після рішення суду щодо Атрошенка. МВА створив своїм указом Президент України Володимир Зеленський, а її очільником призначений начальник штабу оборони Чернігова під час російської агресії полковник Дмитро Брижинський.

Поява у нашому місті нової управлінської структури викликала низку запитань. Перш за все: а хто тепер керуватиме містом і відповідатиме за всі процеси, що в ньому відбуваються? Була інформація, що повноваження органу місцевого самоврядування взагалі можуть припинити, а управлінські функції передадуть МВА. Про це, зокрема, гучно заявляли керівники міської ради. Подібний проєкт постанови з ініціативи Глави держави був дійсно внесений на розгляд депутатів Верховної Ради. Та на цьому процес і зупинився: офіційно – через відсутність достатньої кількості голосів серед народних обранців для ухвалення, неофіційно – вирішили почекати.

Із самого початку роботи МВА у Чернігові між нею та керівництвом Чернігівської міської ради назрівав конфлікт. Нова структура стала своєрідним подразником для представників місцевого самоврядування. Обидві сторони робили вигляд, що їх візаві просто не існує, але вони були змушені терпіти одна одну. Таке взаємне ігнорування та несприйняття часом призводило до доволі дивних змагань у тих напрямках, де варто було би досягати єдності. Мова про вшанування полеглих Героїв, облаштування двох різних меморіалів на двох кладовищах міста замість спільної узгодженої позиції.

Якими ж були взаємні претензії МВА та міськради? Дмитро Брижинський казав, що міська рада саботує його розпорядження у сфері цивільного захисту, а в. о. міського голови Олександр Ломако нарікав, що представники МВА заважають працювати місцевому самоврядуванню. За його словами, був тиск на окремих депутатів, спроби зриву сесій міської ради із залученням силовиків тощо.

Дійшло до того, що сторони судилися між собою, бо не могли дійти згоди щодо припинення повноважень міського голови Атрошенка (відсторонити його від посади чи звільнення), а також поділити свої повноваження. Особливо запеклою ця боротьба була навколо контролю над міським бюджетом. При цьому міська рада та МВА оперували різними нормативно-правовими актами, і кожна була впевнена у своїй правоті.

І навіть після внесення змін до регламенту роботи міської ради та фактичного включення начальника МВА до системи прийняття рішень міської влади, взаємини між обома структурами залишаються «напруженими». Голові МВА закидають незадовільне виконання безпосередніх функцій, зокрема, у сфері цивільного захисту, що він заважає працювати органам місцевого самоврядування. А начальник МВА Дмитро Брижинський висловлює претензії на адресу посадовців міської ради через недоцільні витрати бюджету в умовах військового стану. Він часто ветує ті рішення міської ради чи виконкому, які, на його думку, суперечать чинному законодавству чи виглядають недоцільними в умовах війни.

Кривавий злочин рашистів

19 серпня у Чернігові сталася найбільш трагічна подія цього року. На церковне свято Преображення Господнього («Яблучний Спас») рашисти вдарили ракетою по будівлі обласного музично-драматичного театру імені Шевченка. Там у той момент проходила зустріч виробників дронів «Люті пташки». За даними СБУ, ракета була налаштована на підрив саме у повітрі, у центрі міста, де гуляли родини з маленькими дітьми, люди освячували кошики у старовинних храмах.

Внаслідок ворожої атаки загинули семеро мирних жителів. Це 6-річна дівчинка Софія Голінська, старша викладачка кафедри іноземної філології «Чернігівської політехніки» Світлана Кормільцина, співробітник правозахисної організації Володимир Василенко, випускник Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування Дмитро Магліч, житель Прилуцького району Олександр Оніщенко, 22-річний Назар Ющенко та ще одна викладачка університету Наталія Торія… Зазнали травм більш ніж 200 людей, постраждали від вибухової хвилі стародавня П’ятницька церква, адміністративні та офісні будівлі, приміщення двох судів, а також навколишні житлові будинки.

Від магістрату до міської думи

Наше місто цього року мало би відзначити вагомий ювілей. 27 березня 1623 року король Речі Посполитої Сигізмунд III Ваза надав місту привілей -Магдебурзьке право. Символом юридичної незалежності міста стала печатка з гербом – зображенням святого Владислава (небесний покровитель сина Сигізмунда, королевича Владислава) «в зброї» з червоним прапором.

Саме від того часу розпочинається історія чернігівського місцевого самоврядування, що переживало періоди злетів та занепадів. Цей привівлей для нашого міста підтверджували всі гетьмани, починаючи від Богдана Хмельницького, а пізніше - і російські царі, хоча у значно обмеженій формі. Чернігівський магістрат діяв до 1782 року, коли в українських містах почали створюватися нові органи місцевого самоврядування – міські думи.

Зрозуміло, що у мирні часи знаменний ювілей можна було би відзначати гучно, на державному рівні. Проте зараз такі святкування не на часі. Тому у Чернігові офіційно проведена тільки урочиста академія у муніципалітеті, інші заходи проходили в культурно-освітній площині.

Доля чернігівських храмів

Розпочався знаковий процес у сфері релігійно-духовного життя. Мова про ситуацію із давніми культовими спорудами Чернігова: Спасо-Преображенським храмом, Троїцьким та Успенським соборами (останній - частина Єлецького монастиря).

Цими пам’ятками на основі договорів оренди безкоштовно користувалася Чернігівська єпархія УПЦ (МП). Відповідно до положень нового Закону України «Про оренду державного та комунального майна», можливість безоплатного користування культовими спорудами припинено. Представники єпархії відмовилися укладати нові договори оренди на платній основі та звернулися до суду (з позовами до НАІЗ «Чернігів стародавній»). Феміда спочатку запустила процес медіації, який передбачав примирення сторін, але конкретних результатів він не дав.

З початку жовтня у Чернігові розпочала роботу комісія Міністерства культури та інформаційної політики України, головним завданням якої стала перевірка стану пам’яток на території НАІЗ «Чернігів стародавній». Представники комісії обмежили вхід до найдавніших чернігівських храмів: П`ятницької та Іллінської церков, Спасо-Преображенського, Троїцького та Успенського соборів, а також до Антонієвих печер. При цьому три собори, якими користувалася УПЦ (МП), визнані аварійними та такими, що потребують невідкладних реставраційних робіт. Богослужіння у них припинено.

Такими, на мою думку, є ключові події року, що минає, для Чернігова. Деякі з них драматичні чи навіть трагічні, однак нам треба вірити в краще та докладати всі можливі зусилля для того, щоб наша Україна вистояла та перемогла у боротьбі з агресором. А Чернігів отримав можливість для загоєння завданих війною ран і шанс на подальший розвиток.

Андрій Подвербний, політичний аналітик