Родин, які можуть надати дітям тимчасовий догляд, стане більше: на Чернігівщині навчають кандидатів та кандидаток у патронатні вихователі

Ользі – 37 років. Із чоловіком Леонідом вона проживає в селі Велике Устя Корюківського району. Шість років тому подружжя взяло під опіку трьох дітей. Всі вже дорослі, мешкають окремо.

А нещодавно подружжя пройшло навчання для патронатних вихователів.

«У нас своїх дітей не було, але була мрія — стати прийомною сім’єю. Діти, які були в нас під опікою, вже виросли, і ми готові ділитися своєю любов’ю та турботою з іншими. Тож коли нам запропонували пройти навчання, щоб стати патронатними вихователями, ми погодилися», — розповідає Ольга.

Патронат — це соціальна послуга з тимчасового догляду та виховання дитини в сім’ї, поки її біологічні батьки долають складні життєві обставини або на період пошуку нової родини для цієї дитини. Так хлопчик чи дівчинка потрапляє у сімейне середовище, а не в інтернатний заклад.

«Я розумію, що не можу стати цим дітям мамою, але я б хотіла дати їм любов і ласку, якої вони ніколи не отримають в інтернатах. Ці заклади ламають їх психологічно. Я бачила дітей з інтернатів, вони замкнуті і бояться усього довкола. Я б хотіла допомогти їм позбутися цього страху та підтримати у найскладніші моменти», — говорить кандидатка в патронатні вихователі Ольга.

Навчання, завдяки якому все більше дітей потраплятимуть у турботливі родини, а не в інтернати, стартувало в п’яти областях України наприкінці лютого в рамках проєкту «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату». На Чернігівщині участь у проєкті бере 21 сім’я.

Спеціальне навчання триває два тижні й відбувається за державною програмою підготовки кандидатів в усиновлювачі, опікуни/піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та патронатні вихователі.

«Кожна родина проходить спеціальну підготовку, орієнтовану на практику. Кандидатам та кандидаткам вдається більше пізнати себе, своє родинне середовище, сімейні цінності та традиції. Зрозуміти методи та стилі виховання, важливість родинних правил», — розповідає спеціалістка з навчально-методичної роботи Партнерства «Кожній дитині» Марина Безрук.

Чимало уваги під час навчання експерти та експертки приділяють патронату. Ця послуга може надаватися не лише у випадках, коли батьки долають складні життєві обставини і планують продовжити виховувати дитину. А й тоді, коли розв’язується питання щодо подальшої долі дитини — усиновлення, влаштування до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу чи під опіку, пояснює Марина Безрук:

«У період нестабільності, змін, непередбачуваності саме патронат може дати дитині стабільність та безпеку. Це сімейне середовище, родина, яка професійно підготовлена до того, щоб допомогти дитині. А навчання дозволяє приміряти на себе діяльність патронатного вихователя».

На Чернігівщині навчання стартувало 5-го березня. У програмі є спільні заняття, а є окремі, залежно від спрямування: для кандидатів в опікуни, прийомні батьки, батьки-вихователі та в усиновлювачі або ж у патронатні вихователі. Серед тих, хто планує стати патронатними вихователями, мешканка села Прибинь Ірина. Вона мама двох дорослих дітей, чоловік — військовий, а старша донька стане її помічницею ( патронатному вихователю для повноцінної роботи потрібен помічник). Ірина каже, давно хотіла допомагати дітям, які залишаються без батьківської турботи.

«Я відчуваю, що маю любов, якою можу огорнути дітей. А з цим навчанням розумію, що маю для цього тепер всі знання та ресурси. Заняття дуже змістовні. Зізнаюсь, я коли виховувала своїх дітей, то стільки всього не знала. А тут і про права, і про виховання, і психологічна підтримка дитини. Ми з донькою відвідуємо заняття разом, то все дуже корисно», — каже кандидатка у патронатні вихователі Ірина.

«Кандидати проходять весь курс разом зі своїми майбутніми помічниками. Тому що вони мають бути готовими в будь-який момент замінити патронатного вихователя. Під патронат потрапляють травмовані діти, які багато чого пережили і побачили в цьому житті. Тож важливо розуміти, як з ними спілкуватися, як себе поводити. Це дуже важливо, адже ми передусім дбаємо про інтереси та комфорт дітей», — пояснює тренерка Юлія Велько.

Окрім Чернігівської, навчання також відбувається в Івано-Франківській, Львівській, Житомирській та Запорізькій областях. Нині патронатних сімей в Україні є близько трьох сотень, а їхніх послуг щороку потребують тисячі дітей. Якщо вам не байдужа доля дітей і ви теж готові їм допомогти, звертайтеся до служби у справах дітей, які діють у кожній територіальній громаді.

Проєкт «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату» виконується спільно Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) UNICEF Ukraine, Партнерством «Кожній дитині», Міністерством соціальної політики України, Національною соціальною сервісною службою України, Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей за фінансової підтримки Європейського Союзу