Нові назви чернігівських вулиць у 2024 році

Перейменування чернігівських вулиць триває і в поточному 2024 році. Під час засідання 37-ї сесії Чернігівської міської ради від 8 лютого 2024 року ухвалено рішення про нові назви для ще 24 вулиць і провулків обласного центру, старі назви яких були пов’язані з російським імперським чи радянським комуністичним минулим. У цьому матеріалі про них детальніше.

1-ї Гвардійської Армії на Національної Гвардії

Вулиця, що мала назву на честь складової частини радянської армії – 1-ї Гвардійської Армії (штаб якої, до речі, був розміщений у Чернігові), отримала назву на честь Національної гвардії України. Бійці Нацгвардії разом із військовими ЗСУ, територіальної оборони, прикордонниками та поліцейськими стали на захист Чернігова у тяжкі дні російської облоги міста у лютому–березні 2022 року та виявили хоробрість і героїзм під час його оборони.

8 Березня на Натана Рахліна

Вулиця на території історичної частини Чернігова (на П’яти Кутах), що з’явилася на мапі міста після Другої світової війни та мала назву на честь Міжнародного дня боротьби жінок за свої права, 8 Березня, отримала нову назву на честь Натана Рахліна.

Натан Рахлін

Натан Григорович Рахлін (1906–1979) – видатний композитор та диригент, виходець із незаможної єврейської родини Сновська, що на Чернігівщині. До цього часу Рахлін уважається чи не єдиним у світі диригентом, що досконало володів майже всіма музичними інструментами (струнними, духовими та ударними). Проте ім’я Натана Рахліна не було достатньо відоме, оскільки партійне радянське керівництво не дозволяло йому виїздити на закордонні гастролі, блокувало поширення аудіозаписів його виступів. Ті з небагатьох західних музикознавців, що змогли прослухати Рахліна (наживо або шляхом звукозапису), називали його Моцартом диригування.

Банченкова на Джеймса Мейса

Вулиця на території чернігівського мікрорайону Олександрівка, що мала назву на честь радянського льотчика-винищувача часів Другої світової війни Г. Банченкова, перейменована на честь дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

Джеймс Ернест Мейс

Джеймс Ернест Мейс (1952–2004) – американський та український історик, політолог, публіцист. Із початку 80-х років минулого століття займався дослідженням геноциду українців радянською владою – Голодомору 1932–1933 років, є автором значної кількості наукових матеріалів з цієї теми. Із 1993 року і до самої смерті проживав в Україні, де стояв біля витоків акції «Запали свічку». Щорічно в День пам’яті жертв Голодомору українці ставлять на підвіконнях своїх осель запалені свічки у пам’ять про всіх співвітчизників, невинно закатованих голодом сталінським режимом.

Бланка на Князя Давида Святославича

Вулицю на території мікрорайону Лісковиця, що носила назву на честь полковника радянської Червоної армії Михайла Бланка, який загинув восени 1941 року під час оборонних боїв на Чернігівському напрямку, перейменовано на честь князя Чернігівського Давида Святославича.

Давид Святославич (близько 1050–1123) – онук великого князя Київського Ярослава Мудрого, з 1097 року посідав князівський стіл у Чернігові. Прославився врівноваженою миролюбною політикою, не брав участі в тогочасних князівських міжусобицях, проте долучався до спільних походів проти загального ворога – половецьких кочовиків. Відомий тим, що спорудив у Чернігові Борисоглібський собор. Давид Святославич став першим православним святим Чернігівської землі, канонізованим як благовірний князь.

Галанова на Медиків

Вулиця на території чернігівського мікрорайону Олександрівка, яку спочатку іменували 4-ю Проектною, а з 2013 року назвали на честь депутата Чернігівської міської ради 30-х років минулого століття, діяча радянського підпілля часів нацистської окупації Чернігова (1941–1943) Миколи Галанова, відтепер присвячена медикам.

Медичні працівники рятують від смерті внаслідок найрізноманітніших травм та хвороб. У період облоги Чернігова російськими окупантами медики цілодобово здійснювали величезний подвиг, рятуючи поранених українських військових і цивільних громадян.

Матросова на Степана Подобайла

Вулиця на території мікрорайону Ремзавод, що з’явилася на мапі Чернігова на початку 50-х років XX століття та носила назву на честь радянського військового Олександра Матросова (1943 року загинув у бою, закривши, за версією радянської пропаганди, своїм тілом амбразуру німецького дзоту), перейменована на честь чернігівського козацького полковника Степана Подобайла.

Степан Подобайло

Степан Данилович Подобайло (зустрічається і версія прізвища Пободайло, 1600–1654) з молодих років служив у війську Речі Посполитої, а з початком повстання під проводом Богдана Хмельницького 1648 року приєднався до лав козацького війська, де став одним із сподвижників гетьмана. Був сотником Чернігівського козацького полку, а після загибелі 1651 року чернігівського полковника Мартина Небаби в бою з військом литовського гетьмана Януша Радзивілла очолив Чернігівський полк.

Після вимушеної Білоцерківської угоди, що нівелювала значну кількість здобутків Війська Запорозького у війні з поляками, перебував у фактичній опозиції до гетьмана Хмельницького. У 1654 році полковник загинув під час походу козацького війська на білоруські землі, що тоді перебували у складі Великого князівства Литовського.

Менделєєва на Володимира Івасюка

Тиха вулиця, розташована між вулицями Шевченка та Гетьмана Полуботка, з’явилася на мапі міста ще на початку XX століття. Спочатку вона мала назву на честь видатного фундатора української музейної справи Василя Тарновського, а з 1940 року – на честь російського хіміка Дмитра Менделєєва.

Володимир Івасюк

Володимир Михайлович Івасюк (1949–1979) – український композитор, поет-пісняр, творець славнозвісної «Червоної рути». Загалом він був автором 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. За офіційною версією радянської влади Івасюк покінчив життя самогубством, адже його знайшли повішеним у лісі неподалік Львова. Утім люди, які добре знали Івасюка, завжди вважали, що це не так. Побутує думка, що Володимира вбили співробітники КДБ, а повішення – спроба замаскувати цей злочин.

Миколи Неборака на Автозаводську

Ця чернігівська вулиця пролягає територією мікрорайону Коти і певний час носила назву Польова. На початку XXI століття її перейменували на честь померлого 2003 року начальника КП «Квіти Чернігова» Миколи Неборака. Зараз вулиця носить ім’я одного з найбільших місцевих підприємств – ПрАТ «Чернігівський автозавод», який розташований поряд.

Мічуріна на Симиренків

Невеличка вулиця на території історичної місцевості Землянки (переважно приватна забудова між проспектом Перемоги та вулицею Івана Мазепи) з’явилася на мапі Чернігова наприкінці 30-х років минулого століття та отримала назву на честь російського радянського біолога і селекціонера Івана Мічуріна. Відтепер вона носить ім’я родини Симиренків – промисловців-цукроварів, конструкторів і власників машинобудівних заводів, ініціаторів пароплавства на Дніпрі, учених і практиків садівництва, меценатів української культури. Упродовж 40 років Симиренки передавали 1/10 своїх доходів на розбудову української культури.

Вулицю Довженка на провулок Київський

Вулиця на території чернігівської історичної місцевості Берізки (на лівому березі Стрижня між сучасними вулицями Київською, Гетьмана Полуботка та Олега Міхнюка) з 30-х років минулого століття мала назву Халявинської, з 1960 року носила ім’я українського кінорежисера, письменника та кінодраматурга Олександра Довженка. У зв’язку з перейменуванням на честь Довженка великої вулиці, що раніше мала назву Льва Толстого, колишню вулицю Довженка перетворено у провулок Київський (поряд із вулицею Київською).

Вулицю Поліни Осипенко на Семена Лощенка,

провулок Бойовий на провулок Семена Лощенка

Вулиця на території чернігівської місцевості Курганки, що мала назву на честь радянської льотчиці Поліни Осипенко, а також розташований поряд провулок, неперейменований із середини 2000-х років, отримали назву на честь Семена Лощенка.

Семен Матвійович Лощенко (1893–1980) – підполковник Армії УНР, учасник Української революції 1917–1921 років. Як командир гармати на імпровізованому бронепотязі брав участь у боях зі стримування більшовицьких військ на Чернігівщині на початку 1918 року, учасник бою під Крутами. Пізніше очолював артилерійську бригаду 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР. Після еміграції проживав на території Німеччини, був близьким до українського гетьмана Павла Скоропадського.

Разіна на Експертну

Вулиця неподалік мікрорайону Ремзавод, що мала назву на честь російського ватажка повстання донських козаків (1670–1671) Степана Разіна, названа Експертною завдяки розташованому на ній Чернігівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру, який є територіальним підрозділом експертної служби МВС України.

Савчука на Паркову

Вулиця біля Красного мосту, що з’явилася на мапі міста на початку 80-х років минулого століття та мала назву на честь підполковника Червоної армії Григорія Савчука, який брав участь у вигнанні німецьких окупантів з Чернігова, перейменована на Паркову – через розташовані поряд мальовничий лісопарк «Кордівка» та Центральний парк культури і відпочинку.

Смирнова на Кастуся Калиновського

Вулиця та провулок у мікрорайоні Коти, що мали назву на честь полковника Червоної армії часів Другої світової війни Сергія Смирнова, відтепер із новою назвою – Кастуся Калиновського.

Кастусь (Костянтин) Калиновський (1838–1864) – білоруський публіцист, правник і революціонер. Відомий як один з регіональних очільників Січневого повстання 1863 року на території Білорусі та Литви, спрямованого проти російської імперії. Калиновський був схоплений царськими жандармами, під час допитів не видав жодного зі своїх соратників. У результаті – засуджений до смертної кари через повішення, що й було здійснено на площі у Вільно (сучасний Вільнюс).

Зараз ім’я Кастуся Калиновського носить військова частина – полк білоруських добровольців, які з початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року долучилися до захисту України.

Стратилата на Патріарха Мстислава

Ця вулиця на території мікрорайону Нова Подусівка була прокладена наприкінці 80-х років минулого століття та носила ім’я одного з керівників радянського партизанського руху на Чернігівщині часів Другої світової війни Михайла Стратилата.

Відтепер вона має назву на честь патріарха Мстислава (у миру Степан Скрипник, 1898–1993) – учасника Української революції 1917–1921 років у складі Армії УНР, видатного церковно-релігійного діяча, пізніше одного з фундаторів Української автокефальної православної церкви. На Всеукраїнському православному соборі в Києві 6 червня 1990 року за участю понад 700 делегатів з усієї України його обрали Патріархом Київським і всієї України.

Вулицю Толстого на Олександра Довженка,

2-й провулок Толстого на Болдинський

Одну з найбільших вулиць міста нарешті позбавили імені російського письменника Льва Толстого й назвали на честь Олександра Петровича Довженка – видатного українського письменника, кінорежисера, кінодраматурга, класика світового кінематографа й нашого земляка.

Розташований поряд провулок, який теж мав у своїй назві згадку про Толстого, перейменований на честь Болдиних гір – навколишньої мальовничої історичної місцевості Чернігова.

Тургенєва на Задорожну

Вулиці на території Старої Подусівки, що від 1960 року мала назву на честь російського письменника Івана Тургенєва, повернуто історичну назву – Задорожня. Саме з такою (завдяки місцезнаходженню за залізничною колією) назвою вона відома від часу появи на мапі міста у 1956 році.

Ударна на Добрянську

Вулицю, яка виникла після Другої світової війни на території тодішнього приміського села (від 1974 року мікрорайон Чернігова Коти) і мала на меті звеличувати радянську індустріалізацію у вигляді руху ударників та ударної праці, названо на честь прикордонного селища Добрянка Чернігівського району з цікавою самобутньою історією.

Федоровського на Політехнічну

Вулицю неподалік Національного університету «Чернігівська політехніка», що починаючи від 1985 року мала назву на честь радянського театрального художника-оформлювача, автора рубінових зірок на баштах московського кремля Федора Федоровського, відтепер носить ім’я відомого ВНЗ – Чернігівської політехніки.

Чкалова на Киїнську

Прокладену на початку 70-х років минулого століття територією селища Зарічного на околиці Чернігова вулицю, що мала назву на честь радянського льотчика-випробувача Валерія Чкалова, відтепер найменовано Киїнською – через територіальне розташування (виходить на сусідні села Киїнка та Трисвятська Слобода).

Чудінова на Христини Алчевської

Вулиця на території чернігівського мікрорайону Айстра (до часу включення в межі Чернігова мав назву селище Західне) відтепер замість імені радянського офіцера часів Другої світової війни Петра Чудінова має назву на честь Христини Алчевської.

Христина Алчевська

Христина Данилівна Алчевська (1841–1920) – українська педагогиня, організаторка народної освіти, уродженка Борзни. Засновниця Харківської жіночої недільної школи, зразкової у плані тодішньої організації освіти. Відомо, що у своїй садибі в Харкові Алчевська встановила перший у світі пам’ятник Тарасу Шевченку. Також вона організувала та видала ряд книг для народної освіти.

(Далі буде.)

Андрій Подвербний

Раніше ми писали:

1. Нові назви чернігівських вулиць

2. Нові назви чернігівських вулиць

3. Нові назви чернігівських вулиць

4. Нові назви чернігівських вулиць