14:51, 8 травня

Угода про надра між Україною та США ратифікована у Верховній Раді

Верховна Рада ратифікувала угоду про корисні копалини, яку нещодавно підписали Україна і США. «За» віддали свої голоси 338 народних депутатів.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на онлайн-трансляцію з Ради.

Фото: Верховна Рада України ратифікувала угоду зі США про надра (facebook.com/stefanchuk.official)

Голосування по фракціях:

«Слуга народу» - 210
«Європейська солідарність» - 23
«Батьківщина» - 22
«Платформа за життя та мир» - 18
«За майбутнє» - 10
«Голос» - 12
«Довіра» - 18
«Відновлення України» - 12
Позафракційні - 13

Таким чином, сьогодні парламент ратифікував саме міжурядову угоду, яка дозволить створити Інвестиційний фонд.

Перед цим ратифікацію затвердили комітети ВРУ, а Кабмін подав необхідні документи, як пояснювальна записка, сам текст угоди та реєстрацію.

Заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка раніше пояснював, що є ще дві додаткові технічні угоди, які сторони підпишуть пізніше. Втім, їх не треба ратифікувати у Верховній Раді.

Фото: голосування в Раді за ратифікацію угоди зі США про надра (t.me/yzheleznyak)

«У нас чітке відокремлення того, що має ратифікувати Верховна Рада, а що має залишатися на корпоративному рівні. При цьому, депутати зберігають право парламентського контролю», - казав він.

Перший віцепрем'єр-міністр - міністр економіки Юлія Свириденко в інтерв’ю РБК-Україна пояснювала, що решта угод матимуть комерційний характер і будуть підписуватися вже не урядом.

З боку України підписантом буде Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства (ДПП). Від США - Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC).

«Зараз документи фіналізуються, але є низка речей, щодо яких є принципові домовленості - саме ті, про які ми публічно заявляли», - повідомляла вона.

Що відомо про угоду зі США про копалини

Нагадаємо, що в ніч з 30 квітня на 1 травня Україна і США підписали угоду про створення американсько-українського Інвестиційного фонду відбудови з рівною участю сторін.

Документ, підписаний першим віце-прем’єр-міністром - міністром економіки України Юлією Свириденко та міністром фінансів США Скоттом Бессентом, став результатом тривалих переговорів між двома країнами та навіть предметом суперечок. Втім, як зазначали в уряді, Україна змогла домогтися вигідних для себе умов.

Як зауважував прем’єр-міністр Денис Шмигаль, в основі документа - п’ять ключових принципів:

Фонд створюється на засадах 50/50 й обидві сторони мають рівне право голосу.
Україна зберігає повний контроль над надрами, інфраструктурою та природними ресурсами.
Нові інвестиції, а не борги: жодних боргових зобов’язань угода не передбачає.
Фонд інвестуватиме в проєкти та буде гарантувати комерційні закупівлі продукції на умовах «бери або плати».
Угода не становитиме перепони для набуття Україною членства в ЄС.

Серед іншого - будь-які доходи партнерства не підлягатимуть оподаткуванню. При цьому перші 10 років прибутки не розподілятимуться, а повністю реінвестуватимуться в українську економіку (у нові проєкти чи відбудову). Потім - можуть бути розподілені між партнерами. Ці умови будуть обговорюватися додатково.

Загалом фонд інвестуватиме у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно.

Водночас, як заявили в Мінекономіки, внесок України за рахунок доходів стосуватиметься не лише нових, але і так званих «сплячих ліцензій».

«Якщо протягом 10 років не використовується та чи інша ліцензія, яка може працювати в промислових цілях, ми зацікавлені в тому, щоб її видали наново і вона приносила прибуток як Україні, так і фонду», - пояснював Тарас Качка.

Також в угоді зазначається - якщо Вашингтон надаватиме Україні нову військову допомогу (включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання), то капітальний внесок від США вважатиметься збільшеним на оціночну вартість.