Чернігів-2023: перший «воєнний» бюджет обласного центру

Буквально за кілька днів цей складний та напружений 2022-й рік закінчиться. І, серед іншого, це значить, що Чернігів почне жити за новим бюджетом – бюджетом 2023-го року, першим бюджетом, прийнятим в умовах воєнного стану та після облоги міста у лютому-квітні цього року.

Про те, яким буде бюджет-2023: чи знайдеться в ньому місце для розвитку, що буде з освітою, скільки постраждалий Чернігів має повернути у держбюджет, та про… 400 гривень, які місто отримає за використання надр, ми поговорили з начальницею фінансового управління Чернігівської міськради Оленою Лисенко.

Звідки у бюджеті гроші?

-Податкові надходження – тільки частина надходжень до бюджету. Доходна частина формується за рахунок податкових надходжень, неподаткових надходжень й трансферту з державного бюджету. Податкові та неподаткові надходження розділяються на загальний й спеціальний фонд. До загального фонду належать такі податки як податок на доходи фізичних осіб, місцеві податки, зокрема, плата за землю, єдиний податок. До спеціального фонду надходять такі податки, як екологічний (з якого формується міський фонд охорони навколишнього середовища) й кошти від продажу майна та продажу землі (вони є джерелами наповнення так званого «бюджету розвитку»), - пояснює Олена Лисенко. - Джерела наповнення спеціального фонду і його спрямування чітко зазначені у бюджетному кодексі. В іншому напрямку спрямувати ці доходні джерела ми не маємо права.

Про цифри

начальниця фінансового управління Чернігівської міської ради Олена Лисенко, світлина з особистого архіву Олени Лисенко

-На наступний рік по дохідній частині (тобто ті кошти, які отримає місто, - прим.) заплановано 3,1 мільярд. Порівняно з 2022-м роком – це більше на 5,7%. Якщо порівнювати з 2021-м роком – тоді в нас було 2,5 мільярди власних надходжень (без трансфертів, таких як освітня субвенція), - зазначає чиновниця. - Видатків в нас також заплановано 3,1 мільярд – порівняно з цим роком (відповідно до плану виконання) це на 2% більше.

Бюджетом передбачено, що у 2023-му році місто отримає 2 мільярди 927 мільйонів 501 тисячу 500 гривень від податкових надходжень – це на 5 відсотків більше, ніж було передбачено у 2022-му. Але, через те, що ворог продовжує атакувати Україну, складно передбачити реальність цих прогнозів:

-Реальні вони чи ні – зараз важко сказати. Ми сподіваємося, виходячи з тих реалій, які є зараз, якщо не буде погіршення ситуації, вони реальні. Прогнозувати дуже складно – зараз ніхто не знає, що буде завтра.

За рахунок чого встояли у 2022-му

Під час своєї осінньої пресконференції, мер Чернігова Владислав Атрошенко прогнозував, що у 2022-му місто недоотримає 400 мільйонів. За словами Олени Лисенко, за фактом ця цифра буде менше, але не значно:

-Ми сподіваємося, що у наступному році ми бюджет виконаємо як за доходами, так й за видатками. Щодо недоотримання у поточному році: 400 мільйонів недоотримання – те, що ми очікували. Але до кінця року ця цифра буде трохи меншою. Цього року ми «вижили» завдяки податку на доходи фізичних осіб від військовослужбовців. Через те, що було збільшення грошового забезпечення військовослужбовців й збільшилася їхня кількість на території Чернігова – завдяки цьому місто вижило. Напочатку повномасштабного вторгнення, у березні, надходження до міського бюджету були вкрай низькі та вкрай критичні.

Податки надходили у міський бюджет навіть у березні-квітні під час активних бойових дій. Щоправда, для цього фінансовому управлінню доводилося працювати в екстремальних воєнних умовах:

-У цю будівлю (розмова відбувалася у приміщенні міської ради, - прим.), після обстрілу у лютому, не можна було зайти. Третього березня ми змогли щось забрати для роботи. Організовували роботу там, де могли. Поки був зв’язок, намагалися працювати дистанційно. Коли почалися значні проблеми зі зв’язком та світлом, шукали шляхи підключення до світла та зв’язку. Головне було, щоб місто вижило. Гадаю, завдяки зусиллям наших військових та усіх містян, які тут залишилися, нам це вдалося, - згадує Олена Лисенко. - Навіть під час активних бойових дій ми все-одне сплачували заробітну плату. Було прийнято рішення платити мінімальну заробітну плату: люді ж мали хоч щось отримати, щоб за щось жити – де б вони не були. Державні органи, які в нас є, сплачували заробітну плату. Від цієї зарплати нам зараховується 64% податку на доходи фізичних осіб, які сплачуються на території Чернігова. Навіть не маючи світла, зв’язку, ми знаходили можливість, запускали генератори й проплачували. Казначейство на той час було переведено у місто Черкаси. Й через черкаське казначейство виплачували нашим працівникам, розраховувалися за виконані роботи з комунальниками, адже під час активних бойових дій місто прибиралося, люді працювали. Не платити людям заробітну плату у таких умовах – неможливо. У березні-квітні це майже виключно були надходження податку на доходи фізосіб. Але вони були вкрай малі, адже більшість підприємств працівникам не сплачувало.

400 гривень за надра

У бюджеті 2023-го року закладено отримання міською скарбницею 400 гривень в якості рентної плати за користування надрами місцевого значення. Здавалося, 400 гривень (менше однієї купюри з Григорієм Сковородою) за рік – надто мало.

Але виявляється, за цією загадковою статтею приховані Антонієві печери (так як вони під землею – то надра), й платить за їх користування музей:

-Відповідно до норм податкового кодексу, є рентна плата за користування надрами з цілями, непов’язаними з видобуванням корисних копалин. Вона зараховується до місцевих бюджетів. В нас є Антонієві печери – це порожнина, яка не пов’язана з видобуванням корисних копалин, але вона – порожнина. Й, відповідно до норм, вона оподатковується. В нас є заповідник «Чернігів Стародавній», який щороку сплачує за це використання. Не планувати у бюджеті ми це не можемо, тому що це офіційний платіж, - пояснює Олена Лисенко.

П’ять мільйонів за приватизацію

У 2023-му бюджетом заплановано 5 мільйонів в якості надходжень від продажу основного капіталу. Як ми вже писали, у наступному році Чернігів планує виставити на приватизацію три нежитлові приміщення. Саме за них і мають виручити ці 5 мільйонів:

-23 грудня (під час сесії міської ради, - прим.) був прийнятий перелік нежитлових приміщень, який фонд комунального майна планує виставити на приватизацію шляхом продажу на аукціоні. П’ять мільйонів планується виручити за рахунок продажу цих об’єктів, - каже Олена Лисенко.

На що піде «бюджет розвитку»

Традиційно найбільше місто планує витратити на заробітну плату різноманітним бюджетникам – вчителям, чиновникам, комунальникам, тощо. Але лише на 5% менше складе так званий «бюджет розвитку». Проте, як каже пані Лисенко, «бюджетом розвитку» його можна називати лише умовно:

-Всі напрямки видатків, в принципі, збережені. Але дещо змінився їх напрямок у зв’язку з воєнним станом та воєнними діями, які спричинили значні руйнування. Ми вимушені були скорегувати весь бюджет, адже мали забезпечити відновлення зруйнованих об’єктів, знищеної техніки, контактної мережі. Заробітна плата складає майже 30% всіх видатків. Комунальні послуги – майже 10 відсотків. 25% (780 мільйонів гривень) - капітальні видатки. Це так званий «бюджет розвитку», але сказати, що це буде бюджет саме розвитку, дуже складно, адже це проведення відновлювальних робіт житлового фонду. Цього року ми відновили більшість об’єктів, але залишаються кілька, які були дуже пошкоджені снарядами, та де наразі тривають додаткові експертизи, - каже пані Лисенко. - Але це не розвиток міста. Розвитком було б, якщо б ми купували нові тролейбуси, прокладали нові лінії, створювали нові паркові зони, будували нові школи. Проте ми будемо змушені подовжувати відновлювати пошкоджені школи – 19-ту та 12-ту (де дуже погана ситуація з покрівлею – це не пов’язано з військовими діями)...

Чи буде «бюджет участі»?

У минулих роках частину коштів міського бюджету витрачали на реалізацію «бюджету участі»: кожен чернігівець міг подати свій проект, за них голосували, й проекти-переможці реалізовували. Однак з початком широкомасштабної війни, дію цієї програми призупинили. Й у наступному році не відновлять:

-Цього року ми не реалізували проекти переможців «Бюджету участі», які були проголосовані у минулому році. Це, на жаль, у більшості міст країни, адже є більш нагальні питання: захист та відновлення пошкоджень більш на часі. Про проекти «бюджету участі» ми пам’ятаємо: дай Боже, відновимо цю програму. Я сама писала положення «бюджету участі» й зацікавлена у продовженні цього цікавого проекту. На наступний рік ми, на жаль, не запланували «бюджету участі». Поки що цей процес призупинено.

Менше грошей у Чернігів, більше – в держбюджет

У наступному році Чернігову зменшили освітню субвенцію: це кошти, які місто отримувало з державного (тобто загальнонаціонального) бюджету, й які витрачалися на зарплату шкільних вчителів. Причому, порівняно з планом на 2022-й рік, падіння відчутне – одразу на 20%:

-По міжбюджетним трансфертам в нас залишається тільки освітня субвенція, яка зменшена на 10%, порівняно з тим обсягом, який вже був зменшений протягом цього року. Якщо ж порівнювати з початковим планом на цей рік, освітня субвенція зменшена на 20%. Початковим планом було затверджено на 2022-й рік у бюджеті 563,9 мільйони освітньої субвенції. Потім, після початку широкомасштабних воєнних дій, у березні,вона була зменшена й стало 507,5 мільйони. А на наступний рік нам доведений показник 453,6 мільйони, - говорить Олена Лисенко.

Це зменшення може потягнути серйозні наслідки, адже, яка каже начальниця фінансового управління, місту може не вистачити грошей наприкінці року:

-За рахунок освітньої субвенції виплачується заробітна плата педагогічному персоналу шкіл. У цей же час зарплата технічного персоналу шкіл, утримання шкіл та повністю зарплата і утримання садочків – оплачується з міського бюджету, - пояснює Олена Лисенко. - Навіть якщо затягти пояси, нам не вистачає мінімум місячного фонду. А якщо платити з усіма надбавками – майже два місячних фонди.

Ще одна проблема – це реверс у 109 мільйонів 320 тисяч. Ці кошти міський бюджет має бути повернути у столицю – до держбюджету. Причому сума цього реверса збільшена більш ніж у два рази, порівняно з планом на 2022-й рік:

-Реверс – це те, що від нас забирає держава. Є коефіцієнт податкоспроможності. По розрахунках міністерства фінансів, там вважають, що 109 мільйонів держбюджет має право забрати в нас, щоб, як-то кажуть, ми сильно не жирували. Цього року заплановано було 48,7 мільйони (тобто на 2023-й рік цей показник збільшили у 2,2 рази): сплатили ми тільки 6 мільйонів у січні та лютому – під час дії воєнного стану реверс не платиться. Сподівалися, що це продовжать й на наступний рік, але Кабмін вніс зміни, відповідно до яких з початку січня2023-го року території, де не ведуться активні бойові дії, мають сплачувати реверс. Не думаю, що ми можемо порівнювати ситуацію, яка є в нашому місті, з ситуацією у містах, де не було жодних бойових дій, - дивується Олена Лисенко. - Цей реверс визначений й затверджений – ми мали його врахувати. Але яким чином будемо сплачувати його у наступному році – поки що не знаю. Сподіваюся, що Асоціація міст підніме це питання перед Кабміном та мінфіном й ми доведемо, що такі міста як Чернігів, де велися активні бойові дії, не мають сплачувати реверс до держбюджету.

Про тренди 2023-го року

У наступному році місто зменшить видатки на освіту. З одного боку, це пов’язано зі зменшенням освітньої субвенції й тим, що через пошкодження, наразі працюють не всі садочки, а дві школи через російські бомбардування, були повністю зруйновані. Але з іншого боку, з цих же коштів буде відбуватися відновлення садочків та побудова там укриттів:

-Зменшуються видатки на освіту. По дитячим садочкам відбулося зменшення дітей, які їх відвідають. Деякі люді (маються на увазі працівники дошкільних закладів, - прим.) відправлені на простій у тих садочках, які не відкриті. Поки не облаштують укриття, ці садочки не мають права відкритися. Тож на освіту трохи зменшилися видатки. На освіту цього року було заплановано 1 мільярд з бюджету міста + 500 тисяч освітньої субвенції. На наступний рік заплановано 900 мільйонів з бюджету міста + освітня субвенція, - зізнається Олена Лисенко. - Менше тому, що дві школи зруйновано: за фактом, це буде економія комунальних послуг. Деякі садочки значно пошкоджені, й ми ще не знаємо чи є можливість їх відновити (той же 19-й садочок, який знаходиться біля 18 та 21-ої шкіл) – спочатку тут мають попрацювати будівельники. Гроші на відновлення навчальних закладів теж враховані у ці 900 мільйонів.

Але, не дивлячись на всі складнощі, планується, що дохідна частина бюджету-2023, зросте на 5 відсотків, порівняно з попереднім роком. Але тут все знову ж буде залежати від перебігу війни та загального стану української економіки:

-Дохідна частина залишається на тому ж рівні. В тому й справа: якщо раніше більшим було зростання дохідної частини, то наразі дякуємо Богу, що досягли хоча б рівня 2021-го року. Плануємо, що на 2023-й рік, в кращому випадку, в нас буде + 5%. Розуміємо що працювати у місті, враховуючи повітряні тривоги, близькість до кордону, дуже складно. Сподіваємося, що дохідну частину будемо виконувати. Що стосується видатків, на жаль, внаслідок бойових дій, всі капітальні видатки будуть спрямовані виключно на відновлення інфраструктури міста: продовження відновлення ушкоджених комунальних підприємств, тролейбусної мережі, продовження роботи з облаштування найпростіших укриттів у закладах освіти, - каже Олена Лисенко.

У наступному році чернігівці, чиє житло постраждало під час облоги міста, зможуть скористатися програмами фінансової допомоги:

-На наступний рік в нас продовжено дві програми. Так як в нас біля 3000 житлових приватних будинків пошкоджено й знищено, ми прийняли програму щодо надання одноразової матеріальної допомоги. Ця програма продовжена на перше півріччя 2023-го року, так як в людей є нюанси щодо вступу у спадщину: 40 тисяч гривень виплачується тим, в кого зруйноване житло, 20 – значні пошкодження, й 10 – незначні пошкодження. Це зовсім не компенсація, а просто допомога міста для того, щоб люді або щось влаштували у своїх будинках, або винайняли щось на зимовий період. Ще одна програма стосуєтьсянадання часткової компенсації на встановлення вікон малозабезпеченим верствам населення (по 3 тисячі за квадратний метр), - підкреслює Олена Лисенко.

У Новий рік – без боргів

Наразі міська влада вже виплатила зарплату всім бюджетникам за 2022-й рік. Й в новий 2023-й планує вступати без боргів (чому допомагає тепла зима):

-Якщо б належним чином працювало казначейство й проводило б проплати, ми б повністю розрахувалися за виконані роботи. На цей час в нас повністю виплачена заробітна плата до кінця року, по комунальним платежам майже розрахувалися – проводимо останні платежі. Якщо все буде гаразд, й казначейство проведе платіж, в нас не буде кредиторської заборгованості за надані та отримані послуги і виконані роботи – маємо вийти у нуль, - прогнозує Олена Лисенко. - Так як з листопада немає вкрай холодних днів, за тепло ми сплатимо менше, ніж планувалося.

Погляд з боку

Свою думку про бюджет Чернігова-2023 ми попросили висловити депутата міської ради, члена постійної комісії чернігівської міськради з питань комунальної власності, бюджету та фінансів Віктора Бистрова:

-В умовах військового стану, надати на Ваш запит розгорнутий негативний аналіз вважаю небажаним та недоцільним. Ворогам країни це буде в нагоді, місцеві мешканці отримають інформаційний негатив та погіршений емоційний стан. Бюджет міста-2023 не відповідає вимогам сьогодення в умовах військового стану. Більш детальний аналіз бюджету призведе до небажаної дискусії, яка ніяким чином не вплине на його зміни чи наповнення. Нажаль, у мера та його монобільшості інші пріоритети в цьому житті: питання не в зарплаті чи преміях чиновників – пріоритетним повинним бути захист мешканців та розвиток нашого міста. В останній час ми бачимо в ЗМІ, що держава докладає зусиль для ліквідації масштабних схем зловживання місцевої влади в країні та місті, без яких відбудова та розвиток України та Чернігова буде не можливою, - зазначив народний обранець.

Тож залишається побажати українцям головного – перемоги.

Підтримаємо ЗСУ. За можливості, допомагаємо нашим захисникам. Й віримо у краще – новорічні мрії мають здійснюватися.

Трохи про терміни

* ПДФО - податок на доходи фізичних осіб (18%). Його сплачують всі громадяни, які отримують офіційний  дохід на території України. Але фізично цей податок за працівника сплачує його работодавець. Понад 60% цього податку залишається у бюджеті міста, в якому він був сплачений. 

* Реверс - зміна напряму руху. В даному випадку, повернення коштів з міського бюджета Чернігова у загальножержавний бюджет.

* Субвенція - допомога місцевому бюджету з державного, яка призначена для конкретних цілей. В цьому матеріалі - кошти, які державний бюджет надсилає до Чернігова для виплати зарплати шкільним вчителям. 

* Трансферт - безповоротні виплати держави. В даному випадку - виплати державного бюджету до бюджета міста.