Перший пам’ятник воєнного часу у Чернігові встановило УПЦ МП

Місяць тому, 9 грудня 2022-го року, у Чернігові на території храмового комплексу Всіх святих Чернігівських УПЦ Московського патріархату (як ми повідомляли раніше, цей комплекс поділяється на теплий храм на честь ікони Божої Матері «Невипивана Чаша» та нижній храм на честь «Новомучеників і сповідників Російських») був встановлений пам’ятник. Нова скульптурна композиція стала першим пам’ятником, встановленим у Чернігові після 24 лютого 2022 року та початку широкомасштабної війни.

Запит без відповіді

Ще 19 грудня минулого року ми надіслали інформаційний запит до Чернігівської та Новгород-Сіверської єпархії УПЦ МП, в якому просили пояснити, кому присвячений пам’ятник, що він символізує, хто автор скульптурної композиції, скільки на неї було витрачено коштів та чому пам’ятник потрібно встановлювати саме зараз – під час широкомасштабної фази україно-російської війни.

Хоча, згідно з законодавством, відповідь на інформаційні запити має надаватися протягом 5 робочих днів, і під час одного з наших дзвінків до єпархії там підтвердили, що отримали наш запит, відповідь на нього, на цей час, нам не надали ані письмово, ані телефоном.

Єдину інформацію, яку вдалося знайти з приводу нового пам’ятнику в Інтернеті, оприлюднив користувач Дима Ткачук у групі «Храм-комплекс Всіх святих Чернігівських» в одній з соцмереж:

-  На території нашого храму було встановлено пам‘ятник саме апостолу Андрію і вдень його шанування – освячено. Святий апостол Христов Андрій Первозваний моли Бога за нас, - йшлося у повідомленні.

Судячи з оприлюднених світлин, на відкритті пам’ятнику зібрався чималенький натовп.

Символізм Апостола Андрія Первозваного

Розповісти по те, що символізує Андрій Первозваний для України ми попросили релігієзнавця, доктора філософських наук та доцента кафедри філософії та культурології НУ «Чернігівського колегіуму» Андрія Царенка:

-  Згідно зі Священним Переданням, після Воскресіння та Вознесіння Христа, після благодатних подій П’ятидесятниці Андрій проповідує Благу Вість на теренах Причорномор’я (зокрема, Північного), у Македонії, Фракії та Греції. Саме у грецькому місті Патри Первозваний апостол мученицькі завершує свій земний шлях: він був розіп’ятий на хресті особливої форми – у вигляді літери Х. Навіть під час своїх страждань вірний сподвижник Ісуса Христа не припиняв благовістити… - розповідає про те, чому у архітектурному ансамблі пам’ятника є своєрідний Х-подібний хрест Андрій Царенок.

За словами фахівця, легенди приписують Андрію Первозваному зв’язок з територією сучасної України:

-  Апостол Андрій визнається першим благовісником, нога якого ступила на землю, що на ній значно пізніше розвиватиметься величезна й досить могутня християнська країна – Русь із центром у місті Київ. У хрестоматійній пам’ятці києворуської літератури «Повісті врем’яних літ» ми зустрічаємо ще одну цікаву згадку про місіонерські подорожі Андрія: «Як ото говорили, коли Андрій учив у Синопі і прийшов у [город] Корсунь, він довідався, що од Корсуня близько устя Дніпрове. І захотів він піти в Рим, і прибув в устя Дніпрове, і звідти рушив по Дніпру вгору, і за приреченням Божим прийшов і став під горами на березі. А на другий день, уставши, сказав він ученикам своїм, які були з ним: «Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог». І зійшов він на гори сі, і благословив їх, і поставив хреста. І, поклонившись Богу, він спустився з гори сеї, де опісля постав Київ, і рушив по Дніпру вгору», - зазначає релігієзнавець. - Не будемо вдаватися до роздумів, наскільки це передання відповідає дійсності. Наголосимо на незаперечному факті: таке давнє передання дійсно є, й воно суттєво вплинуло на шанування Андрія Первозваного в Україні.

 Також, за словами науковця, Андрію Первозваному приписують зв’язок з Сіверщиною:

-  Відповідно до оповідання поки що достеменно невідомого автора написаної десь наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ століття літературної пам’ятки «Історія русів» (мабуть-таки, нашим земляком), після відвідання гір, на яких згодом постав Київ, Андрій Первозваний вирушає до місця, де пізніше виникає не «господин Великий Новгород», а… Новгород-Сіверський. Наводимо чергову цитату: «Сей же апостол рікою Десною був тоді і в Новгороді-Сіверському, благовістив Євангелію і дивувався з того, як тамтешній люд лазні свої уживає…» Пропоную утриматися від міркувань, чи не суперечить і це передання історичній правді. Констатуємо: воно справді наявне, і якщо версія зі сторінок «Історії русів» небезпідставна, то Чернігово-Сіверська земля, разом із Київщиною, може пишатися тим, що й тут колись лунала проповідь одного з найперших учнів Христа, - розповідає Андрій Царенок.

Символ ворожого флоту

Андрія Первозваного називають покровителем російського військового флоту (саме Андріївський хрест зображений на прапорі ВМФ РФ). Й, звісно, будь-яка асоціація чернігівського пам’ятника з країною-окупантом є для сучасної України неприпустимою. Але науковці відповідають на це так:

-  Як відомо, Андріївський хрест ми зустрічаємо на прапорі військово-морських сил держави, що, на превеликий жаль, на початку ХХІ століття в якомусь жахливому безумі стала на шлях злочинної зовнішньо- та внутрішньополітичної агресії, - визнає релігієзнавець Андрій Царенок. – Як ставитися до настільки відомого символу як жертвам цієї агресії, так і героїчним борцям із нею? І тут відповідь є достатньо очевидною: навіть чудова сакральна символіка може бути використана людьми, що свідомо чи несвідомо вдаються до несправедливих і ганебних учинків, до захватництва, грабіжництва та брутального насилля (згадаймо лишень тих самих середньовічних хрестоносців). Звісно, такі дії здатні скомпрометувати такі символи у суспільній свідомості. Та, водночас, не слід забувати про їхній початковий смисл, про їхнє першочергове значення, про те, що використовують їх не лише лиходії. Так, Андріївський хрест здавна ствердився як символ Шотландії, із народом якої небезпідставно можуть порівнювати українців. Та й в історії власне українських військово-морських сил ми знаходимо прикметний епізод, коли саме Андріївські прапори майоріли на кораблях Української Держави (згідно відкритих даних, Андріївський прапор використовувався флотом УНР нетривалий час у 1918-му році, але не був офіційно затвердженим, - прим.). І керувалися при цьому, зокрема, тією цілком вірною ідеєю, що неможливо відмовити у праві використовувати Андріївський хрест мешканцям тієї землі, де свого часу, за переданням, проповідував сам апостол Андрій.

Пам’ятник, як символ

Наразі УПЦ МП переживає не найкращі часі: у єпархіях цієї організації СБУ та інші слідчі органи проводять обшуки, та знаходять проросійську літературу, нещодавно президент Володимир Зеленський призупинив громадянство 13 високопосадовців УПЦ МП, частину з яких звинувачують у колабораціонізмі та держзраді, а у суспільстві все голосніше лунають заклики заборонити УПЦ. Враховуючи це, дивно, що поки в одних регіонах України слідчі органи проводять обшуки в установах УПЦ МП, у Чернігові перший пам’ятник воєнного часу з’являється саме на території храму, що належить до цієї організації.

-  Безперечно, встановлення пам'ятників у час війни недоречне. Але в мене інше питання: чи має московська церква (мається на увазі УПЦ МП, - прим.) дозвіл влади на встановлення пам'ятника, адже це не приватна справа – міська влада дає дозволи навіть на встановлення меморіальних дощок на будинках, що вже казати про пам'ятники? Принаймні, можу сказати, що міська топонімічна комісія, до якої я входжу і через яку проходять такі погодження, не розглядала питання про пам'ятник\паркову скульптуру біля Всіхсвятського храму, - задається питанням член єпархіальної ради Православної церкви України, письменник Василь Чепурний. - Те, що московіти (вочевидь, маються на увазі, представники УПЦ МП, - прим.) притягують собі покровителями будь-кого, в тому числі Андрія Першопокликаного, справа малозначуща для нас. Проблема в іншому – в усій діяльності комплексу – грандіозного комплексу Всіхсвятської церкви УПЦ МП, яка ніколи не була проукраїнською. А там же і дитяча недільна школа…

Втім релігієзнавець Андрій Царенок висловлює подяку тим, хто встановлював пам’ятник:

-  Спорудження пам’ятника Андрію Первозваному – одна з найприкметніших подій в історії післяблокадного Чернігова. І мова йде не тільки про те, що цей монумент радує всіх або, принаймні, більшість місцевих Андріїв. Апостол Андрій є видатним церковним діячем, шанованим як на християнському Сході, так і на християнському Заході, Душпастирем із великої літери, гідним проповідником учення Христа Спасителя, що повчав і словом, і справами, - підкреслює науковець. - Щиро дякуємо ініціаторам спорудження пам’ятника Андрію Первозваному й сподіваємось на те, що він стане одним із символів сивого й нескореного міста Чернігова, його принадою та вельми шанованою святинею.

Глас народу

Думки чернігівців, яких ми зустріли поблизу храму на честь «Новомучеників і сповідників Російських», розділилися. Одні вважають, що поява пам’ятника цілком доречна:

-  Вважаю, що пам'ятник потрібний, тому що важливо, щоб люді пам'ятали важливі постаті в історії, - каже пан Павло.

Інші ж притримуються думки, що під час війни та відключень електроенергії, не час для нових пам’ятників:

-  Ні, наразі пам’ятник непотрібний, тому що є інші проблеми, крім пам’ятників. Люді сидять без світла, без тепла, а в нас відкриваються пам’ятники. На це ж теж гроші потрібні. Краще б мости робили нормальні, щоб люді заїжджали, ось й все, - зазначає пані Тетяна.

А як вважаєте ви, чи потрібні наразі Чернігову нові пам’ятники?