Міль атакує каштани у Чернігові: чи доживуть вони до української Перемоги?

«Та як би все не йшло навшкереберть, ми дуже точно знаємо з тобою: в Чернігові каштани зацвітуть», - співає індіпанк-рок гурт «діти інженерів» у пісні з однойменною назвою «Каштани». Але проблема у тому, що не факт: не факт, що каштани знов зацвітуть у Чернігові…

Міль з Північної Македонії

Чернігівці помічали, що деякі каштани у місті навіть напочатку літа виглядають так, наче зараз пізня осінь: листя коричневе та засохле, а самі дерева виглядають хворими.

Зокрема, така проблема спостерігається біля 30-ої школи на вулиці Всіхсвятській. При чому проблема ця не нова:

-Під час огляду було встановлено, що дерева (каштани) знаходяться у незадовільному стані, вражені червоно-коричневою плямистістю. Крім того є чіткі прояви кореневої гнилі, - ще у липні 2022-го року писав про дерева на Всіхсвятській віце-мер Чернігова Віктор Геращенко. – Працівниками КП «Зеленбуд» було прийнято рішення про проведення лікування та покращення стану дерев шляхом їх обробки біопрепаратами. В подальшому вибір заходів буде залежати від отриманих результатів.

Але через рік стан дерев на Всіхсвятській не покращився, а навпаки – один з каштанів, схоже, остаточно засохнув.

Що ж за пошесть вражає окрасу обласного центру?

-Це невеличкий метелик: міль каштанова мінуюча, - говорить завідувач кафедри екології та охорони природи НУ «Чернігівського колегіуму» Юрій Карпенко. – Ця міль була відкрита у 1985-му році у Македонії (нині країна носить назву Північна Македонія, - прим.). В Україну вона потрапила у 1998-му році й зараз на всій території Європи, де зустрічається каштан, зустрічається й цей шкідник.

«Мінуючою» ця міль зветься через те, що її гусінь створює у середині листка ходи або «міни», руйнуючи зелену масу. Саме через це листя стає коричневим, фотосинтез листка порушується та він вмирає.

-Під час активного льоту (друга половина травня) починається відкладання яєць у верхню частину листка каштана. Личинки харчуються безпосередньо тканинами листка каштану. Ці коричневі плями – фактично, це ходи цих личинок. Шкідник дуже агресивний. Може бути до 3-4 поколінь цього метелика на рік, через це ми й бачимо такий вигляд наших дерев, - каже Юрій Карпенко.

На кількість мінуючої молі вплинула й погода – теплий червень. Адже саме висока температура сприяє розмноженню цього шкідника.

При цьому загибель та навіть хвороба каштанів може вплинути на загальну екологічну ситуацію у місті:

-Каштани виконують важливу функцію поглинання токсичних речовин, важких металів, вихлопів автотранспорту. Фактично, покращують мікроклімат, - розповідає пан Карпенко.

Вплив молі може призвести до ослаблення каштанів, руйнації, або загибелі.

Як врятувати каштани?

Проблема з чернігівськими каштанами відома давно. Ще у 2013-му році міська рада виділила 400 тисяч гривень на боротьбу з каштановою міллю. За ці кошти планували врятувати 1500 дерев – половину чернігівських каштанів. Їх мали підживлювати, а також встановлювати феромонні пастки для знищення самців молі та розповсюдити трихограми (це оса, яка пошкоджує яйця комах)

Як розповідає Юрій Карпенко, щоб врятувати дерева є кілька способів. Перший з яких – прибирати опале листя з-під ушкоджених дерев. В такому випадку менше молі перезимує.

Інший варіант – посадка інших видів каштанів. Справа у тому, що більшість чернігівських каштанів – це кінський або гіркокаштан. Екологи ж радять саджати або м’ясо-червоний (такий росте, наприклад, на вулиці Василя Стуса у Чернігові), або дрібноквітковий каштани:

-В них більш міцні покрови листків. Й хоча міль відкладає яйця, личинка не може проникнути у листок, отже, каштан не пошкоджується, - зазначає Юрій Карпенко.

Третій – це ін’єкції препаратом «Три мікроін’єкшн», який може убезпечити дерево від шкідників на 3 роки. Як розповідає пан Карпенко, таким чином дерева лікують у столиці:

-Спеціальним обладнанням пробурюється невеличкий отвір у стовбурі, вноситься інсектицидна речовина й потім пломбується екологічними вставочками: протягом року ця вставка руйнується, а дерево заростає, - розповідає про те як можна зробити ін’єкцію в дерево Юрій Карпенко. – Це недешеве задоволення, але варто врахувати, що дерево росте не рік, не два, а десятки років. Тому потрібно враховувати, що дерева теж хворіють й з хворобами треба боротися.

А що каже влада?

Як нам розповіли у КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради, більшість дієвих препаратів, які б дозволили боротися з каштановою міллю, не можна використовувати у межах міста через їх небезпеку.

Тому каштани у Чернігові оброблюють біопрепаратами. Але до них у каштанової молі вже виникло звикання, до того ж обробка біопрепаратами потрібна після кожного дощу або щочотирнадцять днів, тож така терапія, як визнають представники влади, є малодієвою.

Трихограми зараз також не використовують через їх дороговартіснисть.

Про «Три микроін’єкшн» у «Зеленбуді» знають й навіть розглядали варіант використання цього препарату. Але знову ж зупинила вартість питання. Як підрахували у «Зеленбуді» на основні даних 2022-го року, одна ін’єкція препарату коштує 800 гривень, а для того щоб врятувати доросле дерево потрібно зробити щонайменше 10 таких ін’єкцій. Тобто ціна порятунку одного каштану складе, щонайменше, 8 тисяч гривень. Наразі вирішили, що вкладати такі гроші у дерева також недоцільно.

Й цю позицію можна зрозуміти. Бо Чернігів досі потребує значних коштів на своє відновлення. Та й широкомасштабна війна триває, отже буквально кожна копійка не буде зайвою, аби наблизити українську перемогу.

І це все правильно. Ось тільки, схоже, значна частина чернігівських каштанів може не дочекатися поки Україна не тільки переможе російсько-білоруського загарбника, а і відбудує все зруйноване війною.

Чи готові чернігівці втратити каштани? Про це й хочемо спитати наших читачів.

Нагадаємо, нещодавно інша міль – плодова горностаєва атакувала черемху у Чернігові.

Сєргєй Карась
Чернігівська медіа група