«Посадіть одне дерево – і земля стане квітучим садом»: інтерв’ю з досвідченою садівницею

Чернігівка Наталя Бідуля вирощує на своїй дачній ділянці більш ніж 100 видів різноманітних рослин. Деякі з них зовсім не притаманні нашій місцевості та привезені з різних куточків світу. В садочку пані Наталі зустрінемо гортензію дрібну та широколисту, кампсис, лимонник, бересклет, самшит, міскантус, волжанку, кануфер, шавлію, базилік, магонію та багато-багато інших квітів, кущів і дерев. Власниця цього прекрасного куточка пишається результатами своєї невтомної праці та підказує нашим читачам деякі секрети догляду за рослинами, які вона здобувала майже 20 років.

Без належної уваги нічого не буде

– Пані Наталю, це захоплення у Вас із дитинства чи з’явилося вже в дорослому віці? З чого починали цю справу?

– У народі недаремно кажуть: «Посадіть одне дерево – і земля стане квітучим садом». Не так важливо, де і як ви його посадите, головне – щоб воно вас радувало. І ще, можливо, комусь давало тінь. Скільки себе пам’ятаю, мені завжди подобалося, коли навколо все зеленіє, росте, квітне... Як була ще маленька, колись принесла додому кущик чорної смородини, який чомусь викинули сусіди, та й посадила під вікнами. Напевно, з того моменту і починається моя історія садівництва. (Посміхається.) А дача моя перейшла до мене в спадок від батьків, їй років 50–60 точно.

– Обробляти дачу чи город – це все-таки важка щоденна праця. Які ще труднощі з нею пов’язані?

– Ох... Ну, в наших краях, а може, і всюди так, найбільша складність – сусіди. Мені головне, щоб була тиша навколо, а не завжди так виходить. Важко й те, що кожній рослині треба догодити – свій ґрунт, своє добриво. А взагалі, мати гарні троянди та охайні нігті одночасно – майже нереальне завдання. (Сміється.). Усі інші труднощі насправді в радість.

Фото Наталі Бідулі

- Поділіться з власного досвіду, які рослини було легше вирощувати, а з якими довелося багато попрацювати.

- Я просто перерахую рослини, які не потребують особливої уваги. Це флокси, лілейники, бересклет, примули, волжанка. Із кущів не дуже примхливі у догляді дейція, жасмин, лимонник (можна не поливати, не полоти та навіть не підгодовувати).

А ось найбільше намучилася з вирощуванням ялівцю. Коли намагалася його посадити вперше, ще не знала, що він не переносить пересадку. Я його і туди, і сюди, а він не росте, і все. Для нього треба одне постійне місце. Також із самшитом зараз багато мороки, тому що його їдять шкідники, і дуже важко їх вивести. Вирізала цілі кущі, палила разом із гусінню, бо по-іншому – ніяк.

- Ви точно знаєте якісь секрети, як досягнути такого чудового результату!

- Та які там секрети! Як-то кажуть, усе прозоро. Із власного досвіду: півники (іриси) краще саджати вище, на всіляких пагорбах, ближче до сонця, а також не заливати, бо не сильно вони люблять воду. Втім, є болотний півник, який любить вологу, але в мене його немає.

Гадаю, всі знають, що десь у середині осені треба починати вкривати троянди, бо немає таких, що витримують наші зими. Не тільки їх треба вкривати. Широколиста гортензія, яка ощасливлює нас своїми барвами, також потребує такого захисту, в якому б віці вона не була. А ось мітловидну гортензію слід вкривати тільки перші три-п’ять років.

До речі, у зимовий період поливу просить самшит. Йому не стільки морози страшні, скільки брак вологи може зашкодити. Якщо бачите, що немає снігу і температура плюсова, але без дощів, то краще все-таки полити. Деякі дерева, як ось моя шовковиця широколиста, коли вони були маленькі, я їх також убезпечувала, зв’язувала гілки і вкривала.

- На Вашій ділянці багато плодових дерев. Як правильно їх доглядати?

- Дійсно, без належної уваги вони, на жаль, нічого давати не будуть, тому догляд, звісно, потрібен. Якщо говорити про яблуні, то на початку осені біля них по периметру треба викопати невеличкі лунки та заповнити їх перегноєм, потім засипати землею. Тоді буде врожай. А ще потрібно зрізати висохлі чи хворі гілочки. Це все стосується і малини, смородини, аґрусу, порічки – усі вони потребують їжі – добрива. (Сміється.)

Рослини, які лікують, ростуть на грядці

- Мене ще цікавить тема про цілющі трави. Чи можна їх завести на дачі і як правильно додавати в напої?

- Таких трав дуже багато, у мене на ділянці – також є. Скажімо, шавлія лікарська, яку я привезла з Угорщини, знімає запалення. Якщо болять зуби, настоєм із цієї рослини добре полоскати ротову порожнину. Корисна шавлія і жінкам: просто додавайте листочки в чай. Загалом ця диво-рослина має здатність оздоровлювати чи не всі органи людського організму. А в заготівлі надзвичайно проста: сушите листя не на сонці, а в тіні і потім додаєте до напою.

Материнка також дуже корисна для жіночого організму, вона має тонізуючий ефект. А от чоловікам її краще не вживати. Заготовляти цю рослину краще в сонячний день, аби набралася теплоти, і також висушувати десь у тіні.

Базилік дикий також можна додавати в напої, він дає приємний рожевий відтінок. Любителі меліси повинні знати, що вона дуже розслаблює кишківник, тому до настою меліси бажано додавати декілька листочків чорної смородини або малини (їх також обережно зривають та підсушують).

Ще в мене є трава, яка називається кануфер. Мало хто її знає або бачив. Вона надає напоям цікавого м’ятного смаку, а пахне дуже смачно. Лікує від глистів як у дітей, так і в дорослих. Магонія допомагає при болю в спині. Треба збирати її ягоди, сушити і робити чай.

- Чи вивели Ви за цей час якісь загальні правила садівництва? Як зрозуміти, що людина готова до такої роботи?

- На мій погляд, усе просто: якщо ти готовий, то тебе тягне до цієї справи, Для тебе це вже не робота, а любов на все життя. Якщо людина сприймає сад як покарання, краще зупинитися і не примушувати себе.

Щодо загальних правил. По-перше, треба знати, який у вас ґрунт, а потім під кожну рослинку його переробити, якщо треба. Наприклад, у мене піщана земля, в неї добре додавати глину, торф. Треба також знати, яка кислотність ґрунту: низька чи висока. Потрібно вибрати правильне місце для висаджування.

По-друге, потрібно знати, якими хворобами може вражатися ця рослина, які шкідники можуть її атакувати. Наше завдання – щоб рослина вижила. А для цього слід постійно проводити профілактичну обробку як інсектицидами,так і фунгіцидами.

По-третє, якщо ви правильно вибрали місце, підготували ґрунт, перевірили все, що треба, вчасно проводили профілактичні обробки, – перевіряти сад кожен день не обов’язково. Хіба що це приносить вам задоволення. (Посміхається.) Адже усю енергію, яку ви витрачаєте, звісно, вам повертають рослини, квіти. , Не варто боятися, що із садом щось станеться за день вашої відсутності, перепрацьовувати – на користь не піде.

- Які ще поради можете дати нашим читачам у Вашій улюбленій справі?

- Можливо, скажу банально: не варто здаватися, треба йти до своєї мети. У вас має бути бажання вчитися. Людина впродовж усього життя робить помилки, і це не смертельно. Тож не бійтеся робити помилки. Це стосується не тільки саду. Ніколи не пізно починати. Із часом ви зрозумієте, чи ваша ця справа… А якщо навіть не почали – то як про це дізнатися?

Нарешті, ніхто не має права казати, що у вас не виходить або що це марнування часу. Просто не слухайте таких людей, може вони заздрять. Бажаю всім успіхів і сподіваюся, що ваша справа надихатиме вас щодня та даватиме можливість проявити найкращі свої якості!

Владислава Слєсар, фото авторки

Хочете швидше дізнаватися про найцікавіші і найважливіші новини?
Приєднуйтесь до наших каналів:
- в TELEGRAM
- у VIBER
- в INSTAGRAM
Тут тільки найактульніші відео, новини та історії Чернігова!