Сплетені з лози капелюхи та вази, церква й лялька-берегиня — це "магія" чернігівської майстрині Лідії Гончар

Ремесло. «Це така сировина, що душа радіє, коли з нею працюєш. З лози можна виготовити все, що завгодно, аби було бажання», — під час відкриття нової експозиції в рамках проекту «Етніка» розповіла чернігівська майстриня Лідія Гончар. Виставка «Магія лози» у Чернігівському історичному музеї ім. В. В. Тарновського презентує вироби, які створює пані Лідія.

Це сплетені з лози парасолі та капелюхи, кошики та вази, церква й навіть лялька-берегиня. Лідія Гончар захоплюється цим ремеслом вже близько 20 років, і в її руках воно перетворюється на справжнє мистецтво. До слова, вважається, що лозоплетіння передує навіть появі ткацтва та гончарства.

«Це дуже таке давнє ремесло, яке одне з перших з’являється на наших теренах. На Чернігівщині воно було дуже популярне саме як утилітарне мистецтво, — уточнює Євген Населевець, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. – За допомогою лози плели тини, використовували вироби з лози в рибальстві, плели кошики тощо. Була у нас вже в радянський час і фабрика лозових виробів. Зараз відчуваємо деякий занепад у цій сфері, тож одна з цілей виставки – популяризація лозоплетіння».

Це ремесло може бути дуже актуальним і затребуваним у сучасному світі, де є тренд на екологічні вироби. Цікаво, що найбільше часу та зусиль у створенні виробів із лози забирає саме підготовка матеріалу. «Головне, щоб була гарна сировина. Лозу треба нарізати, привезти, зварити, окорити, потім посушити, посортувати. І вже потім, якщо є сировина, то працюється «на ура», — розповідає про тонкощі свого ремесла Лідія Гончар.

Виставку «Магія лози» можна побачити в обласному історичному музеї ім. В.В.Тарновського. Продовженням проєкту «Етніка» стане презентація виробів художньої кераміки.

Фото Віктора Кошмала