14:54, 12 березня

«Тримайтесь! Щось будемо робити»: як у селі на Чернігівщині рятували дітей, що провалилися під лід

Один з хлопчиків, які 10 березня провалилися під кригу на річці Білоус, перебуває вдома, другий — під наглядом медиків. Такий стан дітей з Малого Листвена, що на Чернігівщині. Третього хлопчика, якому було дев'ять років, тоді врятувати не вдалося.

Про це йдеться у сюжеті «Суспільне Чернігів».

Алла Кондрашевська, Фото: Суспільне Чернігів

Крики дітей почула односелиця, яка живе неподалік.

«Коли я прибігла сюди, в ополонці було троє діток. Одна дитина на очах у мене потонула: ручки було видно з-під води, було видно кофтину червону, але вже була дитина під водою. Ті дві борсались ще. Я їм ще крикнула: «Хлопці, тримайтесь! Щось будемо робити!», і побігла за допомогою», — згадує місцева жителька Алла Кондрашевська.

Того дня біля річки гуляли два брати — дев'ять та 12 років, та їхній друг Назар, якому вісім. Назар пригадує, як вони втрьох зайшли під міст і його товариш вийшов на кригу.

Назар Кононенко, Фото: Суспільне Чернігів

«Ми зайшли під міст, він пішов на лід. Потім він пішов далі й далі, і під ним почав прогинатися лід і він провалився. І він кричав: «Кирило, допоможи!». Він підійшов до нього і також провалився. Кирило мені крикнув: «Біжи за мотузкою!». Я пішов до них додому, взяв якийсь шланг. Шланг був закороткий і я роздягнувся, пішов і провалився. Потім ми почали кричати: «Допоможіть!», — говорить Назар Кононенко.

Як намагалися врятувати дітей

Алла Кондрашевська пригадує: перед тим, як побігти до сільради, вона зупинила машину, що їхала повз, та покликала на допомогу свого чоловіка. Олег Великородний взяв мотузку та разом з іншими чоловіками почав діставати з води дітей.

«У цій ополонці, яка ближче до нас, маленька, тут найменший, Назар, був. А в тій ополонці вже був тільки один Кирило. Другий — вже був під кригою».

Олег Великородний, Фото: Суспільне Чернігів

Чоловік каже: спочатку витягнули Назара. Він уже був переохолоджений.

«Потім уже витягнули Кирила. Ще б хвилина – і Кирило теж пішов би… Тому що, коли ми прибігли, він ще борсався, за кригу тримався. Тоді він уже пішов під воду. Тільки руки трималися за кригу – і все. Але мотузка вдало лягла – прямо на плече. Він відпустив кригу, схопився за мотузку. Ми витягнули, сюди витягували. Потім вже приїхала «швидка», — каже Олег Великородний.

Мати Назара Наталія була вдома. Каже, що їй зателефонувала діловод з сільради.

«Вона вже крикнула: «Швидше біжіть, бо діти на кризі, одна дитина під льодом». Ми не знали — чи наша, чи не наша дитина. І ми з чоловіком швидко почали бігти туди», — згадує Наталія Кононенко.

Наталія Кононенко з сином Назаром, Фото: Суспільне Чернігів

Батьки Назара написали відмову від госпіталізації сина. Наталія каже: проконсультувалися із сімейною лікаркою.

За словами начальника пожежно-рятувальної частини у Ріпках Руслана Мозгового, за дев'ять хвилин після отримання виклику рятувальники прибули на місце. На той момент живих дітей уже витягнули на берег.

Руслан Мозговий, Фото: Суспільне Чернігів

«Нашими працівниками було проведено огляд місця події та очищення від верболозу, для того, щоб можна було підійти водолазам. О 16 годині 15 хвилин прибуло відділення обласної рятувальної служби в кількості трьох чоловіків та були розпочаті пошуки зниклого хлопчика. О 17:01 тіло загиблого хлопчика було піднято водолазною службою».

Старшого брата каретою швидкої допомоги доставили до обласної дитячої лікарні. За словами завідувачки педіатричного відділення Яни Новик, дитина була у стані переохолодження.

Яна Новик, Фото: Суспільне Чернігів

«Він оглянутий спеціалістами відділення, спеціалістами лікарні, зроблені певні дослідження йому, взяті аналізи й він був залишений для динамічного спостереження. Як і будь-яка дитина він злякався, коли вони занурилися у водойму. Але на зараз стан його психологічно абсолютно задовільний».

Того дня, коли хлопці провалилися під кригу, температура повітря була близько 14 градусів тепла, каже начальник пожежно-рятувальної частини Руслан Мозговий.

«Рятувальники ще раз застерігають, що виходити на лід зараз дуже небезпечно, або навіть вкрай. І воно не вартує, можна поплатитися життям».

Що розповідають про загиблого хлопчика

Світлана Голік — вчителька початкових класів у школі, де навчалися брати, згадує загиблого хлопчика.

Світлана Голік, Фото: Суспільне Чернігів

«Для нас це велика втрата, це біль, який ми ще будемо переживати довго. Тому що дитина була світла, дружелюбна, тягнулася до дітей, кожного ранку він приходив до нас з посмішкою у клас, він завжди обіймався. І коли йшов на автобус після занять теж обіймався».