13:50, 29 жовтня

Антикорупційна система після кризи: шлях до Європи і тест на зрілість

Після липневої кризи цього року, коли під загрозою опинилася незалежність НАБУ і САП, антикорупційна система України довела свою здатність вистояти. І нині, напередодні відкриття переговорних кластерів із ЄС, саме ефективність боротьби з корупцією визначатиме темп євроінтеграції та рівень внутрішньої довіри в країні. Центр громадського моніторингу та контролю розповідає детальніше.

Боротьба за незалежність інституцій

Зовсім скоро Україна має увійти у нову фазу євроінтеграції — відкриття переговорних кластерів із Європейським Союзом. Перший із них — “Фундаментальні питання” — визначає основу всього переговорного процесу і включає верховенство права, судову реформу, права людини та антикорупційну політику. Саме цей кластер ЄС вважає ключовим: без його прогресу не можуть бути відкриті решта напрямів переговорів.

Боротьба з корупцією стала центральною умовою євроінтеграційного треку. Після подій літа 2025 року, коли парламент ухвалив суперечливі поправки, що розширювали повноваження генерального прокурора над НАБУ і САП, Європа відреагувала різко. Брюссель тоді прямо попередив: будь-яке послаблення незалежності цих інституцій поставить під сумнів подальший рух України до ЄС. А під час протестів, які спалахнули в Києві та найбільших містах, тисячі людей вимагали скасування змін, що підривали довіру до антикорупційної системи.

На голосування у Верховній Раді, яке відновило незалежність НАБУ і САП, відреагувала посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.“Україні сьогодні потрібні інституції, яким її народ може довіряти. Європейському Союзу потрібен партнер, якому він може довіряти та на якого він може покластися”, — заявила Матернова.

Висновки після кризи

Під час нещодавньої дискусії, присвяченої 11-й річниці ухвалення закону про НАБУ, директор Національного бюро Семен Кривонос нагадав, що історія НАБУ — це не просто історія одного органу, а “формування нової антикорупційної культури в країні”. За його словами, за 11 років вдалося довести, що в Україні можливо побудувати незалежну професійну інституцію, яка здатна ефективно працювати навіть у часи війни. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко визнав, що останній рік став найскладнішим у новітній історії антикорупційної вертикалі: “Незалежність, яку ми роками вибудовували, була випробувана. Але нас не розділили, нас не змусили сумніватися один в одному. Це і стало фундаментом, який допоміг вистояти”, — сказав Клименко.

Після липневих подій у НАБУ і САП зробили висновки. Обидві інституції розробили внутрішні протоколи дій на випадок нового тиску, щоб уникнути блокування розслідувань і оперативно інформувати суспільство та міжнародних партнерів. Як зазначив Кривонос, ці заходи мають запобігти повторенню ситуації, коли незалежність може бути поставлена під сумнів у політичних цілях.

Під час липневої кризи йшлося не лише про повноваження інституцій, а й про готовність суспільства обстоювати їх. Саме тоді з’явився рух “людей із картонками” — мирних протестувальників, які вимагали зберегти незалежність НАБУ і САП. “Для мене зв’язок очевидний: спроба обмежити НАБУ та САП означала загрозу нашій євроінтеграції. Без сильних інституцій ми ризикуємо повторити сценарій Грузії”, — сказала координаторка руху Зінаїда Аверіна під час дискусії з нагоди річниці.

Інтеграція до ЄС

Європейська Комісія підтвердила, що антикорупційна політика інтегрована у всі переговорні глави, а їхнє закриття можливе лише після повного виконання відповідних показників. Відтепер виконання антикорупційних умов буде перевірятися за чіткими індикаторами: від захисту процесуальної незалежності НАБУ і САП, до перегляду законодавчих “пасток” — зокрема так званих “поправок Лозового”, що дозволяють корупціонерам уникати відповідальності через зрив строків досудового розслідування.

ЄС очікує від України послідовного виконання семи ключових зобов’язань: від забезпечення автономності антикорупційних органів до завершення судової реформи та ефективного захисту викривачів. Саме ці напрями будуть маркерами успіху при оцінці готовності України до вступу. “Сталося щось важливе — не тільки для України, але й для довіри між Україною та Європейським Союзом... Але подорож ще не завершена”, — наголосилапосол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

Водночас, антикорупційна система вже не є закритою для суспільства — вона стала частиною ширшої національної розмови про справедливість і відповідальність. “Корупція і війна — це різні прояви одного ворога. Для мене сенс у тому, щоб робити те, що вважаєш правильним, і діяти по справедливості”, — сказала під час дискусії детективка НАБУ і військовослужбовиця Олена Маркус.

Антикорупційна система України вже довела свою життєздатність, але попереду — перевірка на сталість. Від того, як країна пройде цей етап, залежить не лише євроінтеграція, а й рівень внутрішньої довіри — того самого “суспільного договору”, про який говорили учасники дискусії.

Центр громадського моніторингу та контролю