Поліклініка у центрі та поштова станція на Валу: що буде в історичних будівлях Чернігова

Якщо не всі, то точно більшість чернігівців неодноразово милувалися будівлями колишніх поштової станції на Валу та першої поліклініки на проспекті Миру.

Але що відбувається з історичними будівлями зараз та як влада планує їх використовувати? Ми вирішили поцікавитися в начальника управління культури та туризму Чернігівської міської ради Олександра Шевчука.

Музеї – у планах

Обидві будівлі у 2023-му році влада розглядала як потенційне місце для Музею стійкості Чернігова, але у підсумку, як місце для Музею, вирішили обрати будівлю поліклініки на проспекті Миру.

-Чернігів (це вже доходить до абсурду) не має музею міста. Й ми не маємо виставкових площ, на яких би можна було показувати й тематичні, й патріотичні виставки. Тому основна будівля, в якій ми плануємо зробити музей стійкості та музей історії нашого міста – це по Миру, 36,– розповідає Олександр Шевчук.

Втім, і в колишній поштовій станції у майбутньому теж планують облаштувати музей:

Олександр Шевчук

-Якщо ми говоримо про пам’ятку-архітектури Поштову станцію на вулиці Музейній, то там також має бути музей. Однозначно. Попередньо, ми радилися з музейниками – ми б там хотіли бачити музей для дітей. Інтерактивний музей науки та техніки для дітей з прив’язкою до ремесел міста Чернігова,– розповідає про плани Олександр Шевчук. – У перспективі (ми говоримо про майбутнє, якого наразі не маємо) це був би колосальний крок, тому що до нас приїздів би весь регіон.

Перспективи, враховуючи реальність

Але ми живемо у 2024-му році. Десятому році україно-російської війни. Й, будемо об’єктивні, культурі у наш час приділяється набагато менша увага ніж до повномасштабного вторгнення, адже у держави інші пріоритети – захиститися від російсько-білоруських окупантів.

До того ж зменшився цьогоріч і бюджет Чернігова, який в. о. мера міста Олександр Ломако публічно називає «бюджетом виживання». Менше грошей отримуватиме і культура: як на своїй передноворічній пресконференції казав в. о. міського голови, у 2024-му році бюджет управління культури скоротили на 8,2 мільйони гривень. Тож чи є перспективи в музеїв, враховуючи оточуючу нас реальність?

-Ми пройшли перший етап по Миру, 36 (будівлі колишньої поліклініки, – прим.): команда «Амузеум» зробила ревіталізацію – це технічний аналіз будівлі щодо придатності/непридатності, перспективи того як будівлю можна використовувати. Там є дуже багато технічних моментів. В нас вже є попередній проект, як музей буде виглядати: які зали, яке тематичне наповнення. Наступний етап – безпосереднє наповнення цих кімнат конкретикою, – ділиться планами Олександр Шевчук.

Про те, наскільки реально реалізувати ці плани в поточних умовах, пан Шевчук відповідає наступне:

-З відсутністю культури місто вмре. Місто – як жива людина. Вона має й душу, й серце. Якщо ми культуру вихолощуємо, то воно просто помре. Поступово. Ми цього навіть не помітимо, але лінія часу покаже, що ми не будемо в топі, не будемо в тренді, молодь не буде хотіти залишатися, прогресивні батьки не будуть бачити перспективу тут. Тому це (створення музею, – прим.) – про закладання підвалин нашого розвитку через культуру, – розповідає пан Шевчук.

Втім, Олександр Шевчук визнає, що два нових музеї місто наразі точно «не потягне». Тому, якщо історія Музею стійкості Чернігова, що має розташуватися у колишній поліклініці, якимось чином, вочевидь, буде рухатися, то з будівлею поштової станції на Валу все складніше:

-Концептуально розуміємо, що ми хочемо. Але ми розуміємо, що два об’єкти ми зараз не зможемо «рухати». Найголовніше, що у 2019-му році ми зробили дах та гідроізоляцію та, фактично, врятували цю будівлю. Попередній орендар зробив дуже велике горе – залив бетоном всі підвали. У конструкції цього будинку все було продумано: він «дихав», він був чистим та сухим, й залити бетоном підвал у цілях безпеки… В мене немає слів, – розповідає Олександр Шевчук. – Зараз будівля напівзаконсервована. Вона у тому стані, що як тільки в нас знайдуться кошти на реалізацію концепції, там все буде реально.

Cлово історика

Аби зрозуміти чи дійсно поява нових музеїв збільшить туристичну привабливість Чернігова, ми звернулися за коментарем до одного з найбільш відомих чернігівських екскурсоводів Ервіна Мідена:

-На туристичній привабливості міста подібні музеї, безумовно, позначаться, але точно не в роки війни. Будь-яка нова туристична установа, якщо вона несе в собі цікавий і новий продукт, знайде свого користувача. Все залежить від медійної кампанії, яка буде супроводжувати відкриття та подальше функціонування. Наприклад, про Музей науки у Львові сповіщають бігборди ще задовго до в'їзду у місто, а тому турист вже наперед знає про можливість корисно і цікаво провести час. Чернігову було б корисно мати сучасні інтерактивні проекти, пов'язані з музейною справою. Однак, це все пов'язано зі значними витратами коштів, - підкреслює Ервін Міден.

Як розповідає історик, багато експонатів, які б розповідали про період україно-російської війни, вже містяться у музеях Чернігова. Втім, якщо Музею стійкості вдасться зібрати унікальну колекцію, поява такого закладу матиме сенс:

Ервін Міден

-Не потрібно забувати, що вже багато чого зроблено. Військово-історичний музей має унікальні колекції, присвячені не тільки обороні міста у 2022 році, а й багато предметів, що ілюструють російську агресію ще з 2014 року. Історія міста представлена в окремих експозиціях Чернігівського обласного історичного музею та Національного заповідника «Чернігів стародавній». Чи потрібно створювати тоді окремий музей стійкості та історії Чернігова? Так, безумовно. Якщо він матиме унікальні, відмінні від вже існуючих, експонати. І, бажано, інтерактивні. Я бачу у цьому сенс, - зазначає пан Ервін. - Музей науки та техніки теж міг би бути родзинкою міста за умови, що він матиме унікальні інтерактивні експонати. Навіть тільки заради розваги чернігівських дітей, а не туристів.

Щодо реальності відкриття нових музеїв у період повномасштабного вторгнення, пан Ервін зазначає, що, за ґрантові кошти та завдяки закордонній підтримці, це можливо. Втім, поява нового музею може викликати багато запитань не тільки в Україні, а й за кордоном, бо наразі в України інші пріоритети:

-Війна передбачає першочергове направлення коштів і всіх зусиль на забезпечення обороноздатності країни. Чернігівщина – це прикордоння з ворогом. Чернігівщина – один з постраждалих районів нашої країни. Проливається кров чернігівців на фронті. Наші воїни все ще воюють. Незважаючи на те, що психологічно війна – вкрай обтяжлива штука і, беззаперечно, потрібно у житті мати можливість переключитись на позитивний лад, наразі краще підтримати існуюче. Після війни нові музеї будуть необхідні. Станом на початок 2024 року в українського суспільства повинні бути інші пріоритети, - переконаний історик.

Історична довідка

Будівля чернігівської Поштової станції була побудована у XVIIIсторіччі у дусі класицизму та, орієнтовно до початку XX століття, виконувала свою поштову функцію. Згодом тут розміщувалося губернське казначейство, бібліотека, кафе, Будинок урочистих обрядів та банк.

Будинок, що чернігівці знають як першу поліклініку, був збудований у 1912-му році з використанням елементів українського бароко. Спочатку тут розміщувалася народна школа.

У радянський час у будинку була розташована всеукраїнська медична установа «Інститут фізичних методів лікування імені Воровського». Саме тут вперше у Радянському Союзі було застосоване грязелікування. У 1950-70-х роках будинок використовували як одне з відділень обласної лікарні, а згодом – як третю та першу міські поліклініки.

Отож, чи потрібно та чи реально, на Вашу думку, відкривати нові музеї у Чернігові під час повномасштабного вторгнення – пишіть у коментарях. А якщо цікавитеся темою культури – обов’язково прочитайте наше інтерв’ю з кураторкою проекту «Chernihiv Monumentalism» Оленою Загребіною.